Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №345/438/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/438/26

Провадження № 2/345/947/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

позивачка звернулася до суду з даним позовом, зазначивши, що відповідачем по справі є її рідний брат ОСОБА_2 . Мамі позивачки ОСОБА_3 належав будинок з усіма господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою виданою ЦНАП Калуської міської ради від 20.01.2026 року № 377/13.2-04, ОСОБА_3 проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 по день смерті. Свідоцтво на право власності на житловий будинок ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок з усіма господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_2 прийняли спадщину шляхом подачі у встановлений законом термін заяв до нотаріуса. Сестра ОСОБА_4 від спадщини відмовилася в користь брата ОСОБА_2

19.06.2025 року позивачка звернулася з заявою до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння після смерті матері. 08.12.2025 року приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами відмовив по тій причині, що відсутні правовстановлюючі документи.

Позивачка є спадкоємцем першої черги. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку вона не має можливості. Позивачка зазначає, що вона успадковує 1/3 частини спадкового майна, а її брат ОСОБА_2 успадковує 2/3 частини спадкового майна.

У зв`язку з цим, позивачка просить суд визнати за нею право власності на 1/3 частину спадкового майна за законом, а саме: на 1/3 частину житлового будинку з усіма господарськими спорудами, вартість якого становить 63203 грн, по АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.1-3).

Ухвалою суду від 28.01.2026 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.23-24).

Ухвалою суду від 03.03.2026 витребувано у приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лесик Вікторії Богданівни належним чином завірену копію спадкової справи за номером у нотаріуса 157/2025, відкритої після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відкладено підготовче судове засідання (а.с.31-32).

23.03.2026 до суду надійшла витребувана копія спадкової справи (а.с. 35-47).

У підготовче судове засідання позивачка не прибула, однак подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, а розгляд справи здійснювати за її відсутності (а.с. 28).

У підготовче судове засідання відповідач не прибув, однак представник відповідача подала суду заяву, в якій позовні вимоги визнає, а розгляд справи просить здійснювати за відсутності сторони відповідача (а.с. 29).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, про що складено відповідну довідку.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Згідно абз.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що відповідачем по справі визнано вимоги позивача і це визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у відповідності до частини четвертої статті 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.03.2025 (а.с. 10)

Факт родинних відносин між сторонами, які є рідним братом і сестрою, та померлою ОСОБА_3 , яка являється їхньою матір`ю, підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 29.03.1969, НОМЕР_3 від 06.05.1972 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 21.11.1987 (а.с. 13, 14).

Відповідно до заяв № 493 від 19.06.2025 та № 622 від 11.08.2025 сторони звернулися до приватного нотаріуса Лесик В.Б. з метою прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 (а.с. 36, 37).

Згідно з витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі від 19.06.2025 приватним нотаріусом Лесик В.Б. було зареєстровано спадкову справу № 81591366 після смерті ОСОБА_3 (а.с. 6, 39, 43).

Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 21.08.2025 до приватного нотаріуса Лесик В.Б. вона відмовляється під спадщини після смерті матері ОСОБА_3 в користь її брата ОСОБА_2 (а.с. 38).

Листом приватного нотаріуса Лесик В.Б. № 1105/01-16 від 10.12.2025 позивача повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину смерті ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 , неможливо, у зв?язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно. Повідомляє, що спадкоємець ОСОБА_4 від спадщини відмовилась в користь спадкоємця ОСОБА_2 . Спадкоємцями є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 5)

В період з 16.03.2025 по 16.03.2025 за адресою АДРЕСА_1 були зареєстрована ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 7).

Відповідно до листва керуючого справами виконавчого комітету Калуської міської ради від 23.01.2026 № 254/02-38/04 в управлінні «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Калуської міської ради відсутні відомості за ким зареєстровано домогосподарство по АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги (а.с. 8-9).

ОСОБА_3 26.10.1993 розірвала шлюб з ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 07.04.1994 (а.с. 15).

На будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 виготовлений технічний паспорт від 20.10.2025, у якому зазначено, що вказане домоволодіння споруджено у 1974 році (а.с. 17-20).

Згідно архівних даних реєстрації права власності на вище вказане домоволодіння в ОКП «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЕ ОБТІ» не проводилася, а його інвентаризаційна вартість станом на 20.10.2025 становить 189609,00 грн, що підтверджується довідкою ОКП «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» № 00379 від 20.10.2025 (а.с. 16).

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

З правового висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, встановлено, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтями 1217 та 1223 цього Кодексу встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст. 1261 та 1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно з матеріалами справи спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 являються її діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у зв`язку з чим кожен з них має право на 1/3 частку спадкового майна.

Водночас ОСОБА_4 відповідно до вимог частини 2 статті 1274 ЦК України скористалася своїм правом та відмовилася від прийняття спадщини після смерті матері на користь свого брата – позивача по справі.

В свою чергу відповідач ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 , вважається таким, що прийняв спадщину на 2/3 частки належного їй домоволодіння, оскільки у встановленому законом порядку та строк звернувся зі заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Також, позивач ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 , вважається такою, що прийняла спадщину на 1/3 частки належного їй домоволодіння, оскільки у встановленому законом порядку та строк звернувся зі заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України, які претендують на обов`язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також проживаючих із спадкодавцем однією сім`єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.

За таких обставин, враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері, позивачка у встановленому законом порядку та строк звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, беручи до уваги, що ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини після смерті матері на користь відповідача, а відповідач з позовом згоден, а також те, що позивачка не може оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення позовної заяви та визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права власності на 1/3 частки будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3 , а саме: на 1/3 частки будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий