Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №193/1682/25 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1682/25

Провадження 2/193/88/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 квітня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащука Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

11.11.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшов цивільний позов представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , згідно вимог якого просила розірвати шлюб укладений між сторонами 22.02.2020 та зареєстрований Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за актовим записом №170.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що від шлюбу мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позивача і відповідача відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові, довіри та поваги один до одного. Будь-які спроби у свій час примиритися не дали бажаних результатів. Сторони не проживають разом з вересня 2021 року, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам позивача, тому наполягає на розірванні шлюбу.

Ухвалою суду від 14.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 11.12.2025 сторонам надано строк для примирення строком на три місяці до 11.03.2026, а провадження у справі зупинено.

16.03.2026 ухвалою суду провадження у справі поновлено та призначено судовий розгляд на 01.04.2026.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явились, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання також не з`явилися, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника, відповідач позов визнає.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 22 лютого 2020 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за актовим записом №170, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.02.2020 (а. с. 5).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.10.2020 (а. с. 5 на звороті).

Відповідно до ч.3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу, - не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Доводи позивача вказують на те, що у зв`язку з погіршенням взаємовідносин, подружжя остаточно припинили сімейні та подружні стосунки, тому наполягання позивача на розірванні шлюбу базуються на неможливості подальшого спільного життя і збереження сім`ї.

За таких обставин, у суду складається достатня переконаність у наявності стійкого волевиявлення подружжя, спрямованого на припинення сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що згідно до ст.112 СК України є підставою для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно із положеннями ч.8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Оскільки позивачем не заявлено вимоги щодо зміни свого прізвища на дошлюбне, суд дійшов висновку про необхідність залишення їй шлюбного прізвища « ОСОБА_5 ».

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивачем не заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору, суд вважає за необхідне судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.105, 110, 112 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу, - задовольнити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 22 лютого 2020 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за актовим записом №170, - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дані відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 01.04.2026.

Суддя Д.А.Кащук