Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №192/1195/25 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1195/25

Провадження № 3/192/527/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2026 року

Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В.,

за участю:

захисника Ванжули Я.В. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила:

До суду від відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321487, складеним 05 травня 2025 року, 05.05.2025 близько 20 год 40 хв у селі Червонокам`яному Дніпровського району Дніпропетровської області по вулиці Затишній, 1, на 440 км автодороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi А4, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. На вимогу працівника поліції пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці адміністративного правопорушення за допомогою газоаналізатора Драгер 0685 або в медичному закладі в законному порядку категорично відмовився під запис на службову боді-камеру 797496, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, відкласти розгляд справи не просив.

Захисник подав до суду пояснення, у якому посилається на те, що 05.05.2025 працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , яким нібито керував ОСОБА_1 . Причина зупинки автомобіля не вказана у протоколі серії ЕПР1 № 321487. Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм, таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку ТЗ. Щодо винесення відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4662120, копія якої безпідставно наявна у матеріалах справи, але не долучена до протоколу (оскільки у протоколі немає відносно неї ніяких відомостей) і не зазначена в описі матеріалів, то захист акцентує увагу суду на тому, що її винесення здійснено о 21:30:31 05.05.2025, тобто після складання відносно ОСОБА_1 матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП (що мало місце о 21:25:44 05.05.2025 року) і не може свідчити про законність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та правомірність вчинення відносно нього процесуальних дій, а тому можна стверджувати про наявні сумніви у правомірності дій працівників поліції, незаконну зупинку ТЗ та недопустимість як доказу постанови серії ЕНА № 4662120 у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи, що із матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення ПДР України, за які його слід було зупинити, то всі наступні вимоги працівників поліції (в т. ч. вимогу на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння) водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В матеріалах справи є копія протоколу серії ЕПР1 № 321487, в графі 10 «технічний засіб відеозапису» із-за поганої якості копії, взагалі не представляється можливим визначити який запис здійснений у даній графі.

В графі 11 протоколу серії ЕПР1 №321487 «До протоколу додаються» вказано «рапорт поліцейського, акт огляду на стан сп`яніння, направлення водія на проведення огляду на стан сп`яніння» і взагалі не зазначається і не вказується інформація про відеозапис або відео фіксацію, однак у графі 7 протоколу зазначено, що відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння фіксувалась на боді-камеру поліцейського. Аналогічне підтвердження факту фіксації даної події зазначено у рапорті інспектора СРПП ВП №1 Дніпровського РУП №1 старшого лейтенанта поліції Блинського П. М. Факт не долучення відеозапису (відеофіксації) оформлення процесуальних дій технічним приладом до протоколу грубо порушує норми ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Захист акцентує увагу суду на норму зазначену у ч. 5 ст. 266 КУпАП, згідно до якої огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. А тому огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , який був здійснений працівниками поліції, є недійсним.

В матеріалах справи наявні направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, дані документи складені з грубими процесуальними порушеннями.

В матеріалах справи є супровідний лист з відділення поліції №1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 12.05.2025 року. Ні в супровідному листі, ні в описі документів не має відомостей, переліку які саме матеріали справи направляються в суд, а також немає ніяких відомостей щодо направлення до суду відеозапису, яким повинно було фіксуватись всі дії працівників поліції при складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 . В описі матеріалів вказаний диск, але не зазначено про який диск йде мова, що на ньому міститься, це свідчить про те, що у матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а лише міститься DVD диск, що є копією відеозапису, тобто відсутнє джерело походження відеозапису. Не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосується технічного приладу «відеокамери», не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру у відношенні. Відеозапис, долучений поліцейським до матеріалів справи на диску DVD не може бути взятий до уваги, як належний доказ.

Захист також звертає увагу суду на те, що якщо би ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, працівники поліції повинні були б відсторонити його від керування транспортним засобом згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП. Але виходячи із матеріалів справи ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки після складання.

Аналізуючи матеріали справи, а саме відеозапис з боді-камер поліцейських чітко встановлено факт того, що ОСОБА_1 взагалі не ознайомлювали із його правами що передбачені ст. 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

У наданому працівниками поліції відеофайлі, який незаконно міститься в матеріалах справи, так як він не вказаний як додаток ні у протоколі серії ЕПР1 №321487В, ні в описі матеріалів справи, не зафіксовано чіткої відмови від проходження на стан алкогольного сп`яніння, а також можливості його проведення у лікувальному закладі, на відео чітко чутно як працівник поліції сам акцентує увагу водія, що він відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Разом із тим працівником поліції взагалі не роз`яснено ОСОБА_1 , порядок та процедуру проходження огляду, його права та обов`язки, наслідки його дій. Належним чином не роз`яснено право відмовитись від проходження на місці та пройти огляд в закладі охорони здоров`я, чи пройти на місці зупинки, але не погодитись з результатом, та забезпечити проходження його огляду в закладі охорони здоров`я.

Зафіксований на відеозаписі характер поведінки ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не дає підстав для висновку про наявність у нього хоча б однієї з ознак алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 під час здійснення його огляду на стан сп`яніння працівниками поліції неодноразово повідомляв їм, що він є військовослужбовцем, але працівниками поліції це було проігноровано, вони відмовились внести відомості про місце його роботи до протоколу і врахувати це при проведені процесуальних дій, чим грубо порушили норми ч. 3 ст. 266-1 КУпАП відповідно до якої огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

При ознайомленні з відеозаписом встановлено, що на початку, а саме 20:55:45 відеозйомка здійснюється у невідомому приміщенні (з огляду на яке можна зробити припущення, що у службовому приміщенні органів Національної поліції), невідома особа, яка не представилась, повідомляє дату та час фіксування відеозапису: 05.05.2025 о 20:55, також повідомляє номер камери на яку здійснюється відеозапис: 797496. Потім невідома особа запитує у водія його ПІБ, адресу проживання, на що водій повідомив, що є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в спокійному стані, без видимих ознак алкогольного сп`яніння, повідомляє свою адресу проживання, марку його транспортного засобу, його державний номерний знак. Потім невідомою особою повідомляється ОСОБА_1 , що його було зупинено на відповідному проміжку дороги (підстави зупинення не повідомлено), запитали у ОСОБА_1 чи вживав він спиртні напої на що останній повідомив що в день його зупинення працівниками поліції ні. В подальшому ОСОБА_1 невідомою особою було запропоновано пройти тест на стан сп`яніння через алкотестер Драгер, але його ні яким чином не було проінструктовано як це буде відбуватись, не ознайомлено із технічним пристроєм, ні ознайомлено із його правами. На що ОСОБА_1 не дав конкретної відмови, але невідома особа, яка здійснювала відеозапис своїми діями максимально спонукала ОСОБА_1 , щоб він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Після отримання невідомою особою, на її думку, негативної відповіді щодо проходження огляду (хоча конкретної відмови не було), ОСОБА_1 повідомили, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Здійснивши аналіз відеозапису наданого працівниками поліції, встановлено грубі процесуальні порушення, які виражені у:

не роз`яснені ОСОБА_1 , про його права згідно ст. 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та які дії будуть вчинятись відносно нього, не було роз`яснено, які способи проходження перевірки передбачені законодавством, особливості їхнього проведення, правові наслідки відмови від проходження перевірки та огляду, що підтверджує некомпетентність з боку працівників поліції та порушення поліцейським порядку складання протоколу;

фіксація дії відбувається не з початку здійснення процесуальних дій відносно ОСОБА_1 , - зупинки транспортного засобу, що мала місце о 20 год 40 хв 05.05.2025 року, а у невідомому приміщенні і здійснюється з 20 год 55 хв 05.05.2025, що свідчить про вибірковість відео фіксації;

особа, яка здійснювала відеозапис і спілкувалась із ОСОБА_1 – не представилась, не повідомила свою посаду, звання, ПІБ, а тому ідентифікувати особу, яка здійснювала дану процесуальну дію не представляється можливим, що свідчить про неправомірність даної процесуальної дії, так і похідних від неї;

ігноруванні поліцейськими того, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв що є військовим;

також у відеозаписі не встановлено факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом, факт його зупинки із детальним поінформуванням водія про причину зупинки відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», факт виявлення ознак алкогольного сп`яніння і повідомлення їх водію.

Відсутність повного відеозапису, який повинен був здійснюватися із початком зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 , ставить під сумнів законність проведення поліцейськими вказаних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення.

Захисник просить справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У судовому засіданні захисник клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення підтримав з викладених підстав.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 245 КУпАП до завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення належить, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати серед іншого чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За змістом ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення суду були надані докази, які були дослідженні у судовому в ході судового розгляду, а саме: рапорт інспектора СРПП, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, за змістом якого водій від огляду відмовився, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу, за змістом якого водій від огляду відмовився; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за змістом якого водій від огляду відмовився; фотозображення скріншоту з екрану мобільного телефону з посвідченням водія на ім`я ОСОБА_1 , фотозображення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на транспортний засіб AUDI A4, р.н. НОМЕР_1 , копію постанови від 05.05.2025 серії ЕНА № 4662120 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 КУпАП, відеозапис.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 09 березня 2026 року серії ЕПР1 № 266671 вказано про порушення водієм вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 130 КУпАП.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Таким чином, встановлений порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачає проведення такого огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

З відеозапису, наданого разом з протоколом про адміністративне правопорушення, вбачається, що поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд в законному порядку на стан алкогольного сп`яніння або продути алкотестер «Драгер» для встановлення ступеню алкогольного сп`яніння, на що він відмовився.

Суду не надано доказів (відеозапису або пояснення свідків) того, що водію пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі та відмови водія від такого огляду.

За таких обставин, суд вважає, що не доведеним є вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо посилання захисника на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, то суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Суд наголошує, що суд здійснює розгляд протоколу виключно в межах пред`явленого особі обвинувачення за кваліфікацією, яка визначена працівником поліції та зазначена у протоколі, під час якого суддя встановлює наявність або відсутність в діянні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення передбаченого конкретною частиною статті або статтею КУпАП.

Суд звертає увагу, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, суд також не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави (рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції»).

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі потрібно закрити.

Керуючись ст.ст. 36, 247 КУпАП,

постановила:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Н.В. Ковальчук