Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №182/2022/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2022/26

Провадження № 1-кп/0182/877/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинені кримінальні правопорушення /кримінальні проступки/ за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2026 за № 12026046340000043 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого місця проживання не має, проживає у АДРЕСА_1 , із освітою 9 класів, розлучений, військовослужбовець за призовом під час мобілізації стрілець-санітар 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти ВЧ НОМЕР_1 , раніше судимий:

- 22.08.2019 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. 15.09.2023 звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень /кримінальних проступків/, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_2 22.02.2026, перебуваючи неподалік домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, стрільцем-санітаром 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмової взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», якого з 08.10.2025 виключено зі списків особового складу частини, як військовослужбовця, що самовільно залишив частину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимог ст. 68 Конституції України, порушуючи ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному громадянину недоторканість житла та іншого володіння особи, ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІУ, у нього виник прямий умисел на незаконне проникнення до території домоволодіння та житла, частини яких належать потерпілій ОСОБА_3

22.02.2026 близько о 01:50 год. ОСОБА_2 , реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконне проникнення до території домоволодіння та житла за адресою: АДРЕСА_2 , які по периметру огороджені парканом, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, не маючи визначених законом підстав, без будь-якого дозволу, всупереч волі фактичного власника даного домоволодіння, діючи умисно та протиправно, порушуючи ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному громадянину недоторканість житла та іншого володіння особи, переліз через хвіртку вказаного домоволодіння, чим незаконно проник на територію, після чого, підійшовши до будинку та розбивши скло у вікні, заліз у середину, чим незаконно проник до житла особи, чим порушив недоторканість житла особи, що захищається законом.

Також, ОСОБА_2 16.03.2026 перебуваючи неподалік домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, стрільцем-санітаром 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмової взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», якого з 08.10.2025 виключено зі списків особового складу частини, як військовослужбовця, що самовільно залишив частину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимог ст. 68 Конституції України, порушуючи ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному громадянину недоторканість житла та іншого володіння особи, ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІУ, у нього виник прямий умисел на незаконне проникнення на територію вказаного домоволодіння, яке фактично використовує, проживає та є власником ОСОБА_4

16.03.2026 близько о 18:20 год. ОСОБА_2 , реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконне проникнення до володіння особи, а саме подвір`я за адресою: АДРЕСА_3 , яке по периметру огороджене парканом, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, не маючи визначених законом підстав, без будь-якого дозволу, всупереч волі фактичного власника даного домоволодіння, діючи умисно та протиправно, порушуючи ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному громадянину недоторканість житла та іншого володіння особи, переліз через паркан та незаконно проник на територію домоволодіння за вказаною адресою, чим порушив недоторканість володіння особи, що захищається законом.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненню до житла, іншого володіння особи, ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення /кримінальні проступки/, передбачені ч. 1 ст. 162 КК України.

Історія провадження

27 березня 2026 року прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 надіслав до Нікопольського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення /кримінальний проступок/ за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2026 за № 12026046340000043 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень /кримінальних проступків/, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України. В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Позиції учасників судового провадження

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту письмові заяви.

Так, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, згодний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згодний з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с. 21-23). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпілою ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_4 надано також письмові заяви, в яких вони погодилися зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначили, що вони ознайомлені з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилися з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с. 19, 20).

Обґрунтування позиції суду

Враховуючи, те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, заяви потерпілих: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в яких зазначають, що згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без їх участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого та потерпілих, суд вважає, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оцінка судом встановлених органом досудового розслідування обставин

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: електронного рапорту про подію від 22.02.2026; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується від 22.02.2026 від ОСОБА_7 ; заяви ОСОБА_7 про надання дозволу співробітникам поліції на огляд території домоволодіння; протоколу огляду місця події від 22.02.2026 з доданою до нього фото-таблицею; протоколу огляду відеозапису від 25.02.2026 з доданою до нього фото-таблицею; інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 465307860 від 23.02.2026; копій документів про право власності на домоволодіння (договір дарування, договір дарування житлового будинку, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, договір дарування земельної ділянки, свідоцтво про смерть); електронного рапорту про подію від 16.03.2026; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується від 16.03.2026 від ОСОБА_4 ; протоколу огляду місця події від 16.03.2026 з доданою до нього фото-таблицею; копій документів про право власності на домоволодіння (витяг з Державного реєстру речових прав, свідоцтво про право на спадщину, довідка про житловий будинок з надвірними будівлями, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з доданим до нього кадастровим планом земельної ділянки, технічний паспорт на будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами); інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 46884981 від 19.03.2026; протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.03.2026.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла, до іншого володіння особи.

Вчинення ОСОБА_2 даних кримінальних проступків не оспорюється.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальними проступками.

Також суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин (вчинення двох епізодів кримінального проступку); особу винного.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість (а.п. 136-137). На обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває (а.п. 124, 135). Має постійне місце проживання, розлучений, на утриманні нікого не має. Проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , самовільно залишив частину, виключений зі списків особового складу військової частини (а.п. 126-134).

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд вважає визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

Стороною обвинувачення вказано як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_2 - «кримінальне правопорушення вчинене повторно».

Суд не погоджується з таким висновком сторони обвинувачення.

У п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України зазначено як обставину, яка обтяжує покарання «вчинення злочину особою повторно …». Оскільки законодавець не використовує ширший термін «кримінальне правопорушення», вказана норма не може поширюватися на кримінальні проступки.

А тому, суд вважає, що обставина «вчинення злочину особою повторно», яка обтяжує покарання, не може бути врахована, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України є кримінальним проступком, тоді як згідно ст. 67 КК України така обтяжуюча обставина, може бути врахована лише при вчиненні особою саме злочину.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді штрафу.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речові докази

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 162 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1