Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №182/2015/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2015/26

Провадження № 1-кп/0182/876/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення /кримінальний проступок/ за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2026 за № 12026046340000058 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Зебляки Шар`їнського району Костромської області, рф, громадянки України, із вищою освітою, зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштована, розлучена, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення /кримінального проступку/, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачена ОСОБА_2 2 березня 2026 року приблизно о 18:50 год. разом із колишньою співмешканкою свого померлого сина ОСОБА_3 перебували у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , який належить сину ОСОБА_2 , у якому він мешкав разом з ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Так, 02.03.2026 приблизно о 19:00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи у гостьовій кімнаті зазначеного будинку, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , застосувавши до останньої фізичне насильство, як форму домашнього насильства відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в проході дверей навпроти потерпілої, нанесла потерпілій ОСОБА_3 не менше п`яти ударів відкритими долонями обох рук почергово по лівій та правій стороні шиї, чим спричинила потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді саден та синця на шиї, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 184 від 19.03.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення /кримінальний проступок/, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Історія провадження

27 березня 2026 року прокурор Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 надіслала до Нікопольського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення /кримінальний проступок/ за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2026 за № 12026046340000058 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення /кримінального проступку/, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Позиції учасників судового провадження

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту письмові заяви.

Так, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_2 , яку вона підписала у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , відповідно до якої вона беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згодна з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с. 14-15). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Потерпілою ОСОБА_7 надано також письмову заяву, в якій остання погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилася з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с. 13).

Обґрунтування позиції суду

Враховуючи, те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_2 , в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, заяву потерпілої ОСОБА_7 , в якій вона зазначає, що згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої та потерпілої, суд вважає, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оцінка судом встановлених органом досудового розслідування обставин

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.03.2026 від ОСОБА_7 ; висновку експерта № 184 від 19.03.2026; протоколу проведення слідчого експерименту від 18.03.2026 за участю потерпілої ОСОБА_7 з доданими до нього фото-таблиці та диску з відеозаписом проведеного слідчого експерименту; висновку експерта (додатковий) № 195 від 21.03.2026; протоколу проведення слідчого експерименту від 19.03.2026 за участю свідка ОСОБА_8 з доданими до нього фото-таблиці та диску з відеозаписом проведеного слідчого експерименту; висновку експерта (додатковий) № 194 від 21.03.2026; протоколу проведення слідчого експерименту від 19.03.2026 за участю свідка ОСОБА_9 з доданими до нього фото-таблиці та диску з відеозаписом проведеного слідчого експерименту; висновку експерта (додатковий) № 193 від 21.03.2026.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Вчинення ОСОБА_2 даного кримінального проступку не оспорюється.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин; особу винної.

Так, обвинувачена ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася (а.п. 85), має постійне місце проживання, за яким характеризується добре (а.п. 83). Також суд ураховує що обвинувачена на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.п. 80, 82). Офіційно не працевлаштована, розлучена (а.п. 72-73), на утриманні нікого не має. Втратила сина ОСОБА_10 (а.п. 75), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п. 76).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України), вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин (п. 5 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , суд вважає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебувала у близьких відносинах (п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії, у виді штрафу з одночасним застосуванням обмежувального заходу відповідно до ст. 91-1 КК України.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речові докази

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Застосувати до ОСОБА_2 строком на один місяць обмежувальний захід, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме:

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця, де ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Роз`яснити ОСОБА_11 , що умисне невиконання обмежувального заходу, передбаченого ст. 91-1 КК України, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1