Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №205/232/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/232/26

Номер провадження3/205/182/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

судді - Шиян В.В.,

за участю секретаря - Яворської В.В.

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1

за обвинуваченням у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з проколом про адміністративне правопорушення, ЕПР № 541983, 16 грудня 2025 року о 03-57 годині, ОСОБА_1 знаходячись по провулку Парусному 19 в Новокодацькому районі міста Дніпра, керував транспортним засобом Mitsubishi державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановлену законом порядку із застосуванням приладу Drager 0047. Відповідно до тесту №760, проведеному газоаналізатором Drager 0047, результат огляду позитивний - 1,52 проміле .

Згідно адміністративного протоколу в діях водія ОСОБА_1 убачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, оскільки він порушив п. 2.9 ПДР України.

Громадянин ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 16 грудня 2025 року до нього прийшов його товариш ОСОБА_2 з яким вони відпочивали вдома та розпивали алкогольні напої. Оскільки вже було глибока ніч, а вони трохи шуміли, його дружина попросила тихіше розмовляти, оскільки спала малолітня дитина. Щоб не заважати спати дружині та дитині, вони вирішили піти посидіти в машину, послухати музику та продовжити спілкування. На той час вже була комендантська година, і вони не збиралися нікуди їхати. Під час перебування у вказаному автомобілі до них під`їхали працівники патрульної поліції, які почали з`ясовувати, з якою метою вони знаходяться на вулиці у комендантську годину. У ході спілкування працівники поліції оглянули автомобіль, після чого запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Він не заперечував факту вживання алкогольних напоїв, однак наполягав, що транспортним засобом не керував, а тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим просив суд відмовити у притягненні його до адміністративної відповідальності.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Ігнатов Є.Є. в судовому засіданні повністю підтримав пояснення свого підзахисного. Додатково звернув увагу суду на недопустимість та неналежність доказів, наданих стороною обвинувачення. Зазначив, що долучений до матеріалів справи відеозапис має ознаки коригування та є неповним, оскільки на ньому відсутні факти руху транспортного засобу та керування ним ОСОБА_1 . Також вказав на невідповідність часу, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме – 16.12.2025 року о 03 год. 57 хв., та часу початку відеозапису, який розпочинається о 03 год. 48 хв. того ж дня. При цьому на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває у припаркованому транспортному засобі поряд із працівниками поліції, що свідчить про відсутність факту керування транспортним засобом у вказаний у протоколі час. У зв`язку з наведеним вважає, що працівниками поліції не дотримано вимог чинного законодавства під час фіксації правопорушення, а зібрані докази не підтверджують факту керування транспортним засобом, тому просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 16 грудня 2025 року він прийшов в гості до ОСОБА_1 де під час спілкування вони вживали алкогольні напої. Згодом дружина ОСОБА_1 попросила їх бути тихіше, оскільки була пізня година та спала малолітня дитина. Після цього вони вийшли з будинку та пішли до автомобіля, у якому сиділи, слухали музику та розмовляли, а через деякий час до них підійшли працівники патрульної поліції. Вони пояснили працівникам поліції, що вони нікуди не збираються рухатися, просто сидять в автомобілі слухають музику та спілкуються. При цьому вони навидь не спростовували, що вживали алкогольні напої. Наполягав, що вказаний транспортний засіб упродовж усього часу не рухався, а ОСОБА_1 ним не керував.

Суд розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення прийшов до наступного.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним порушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування повноважними на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за ст.129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.9 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває у такому стані.

Статтею 266 КУпАП особи, передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

На підставі ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляд у осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису , а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП в разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно із «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, вбачається, що огляд водія проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 3 Порядку); у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Під час дослідження наданого співробітниками поліції відеозапису № 470455, судом було встановлено, що відеозапис розпочинається о 03:48:43. Автомобіль Mitsubishi державний номер НОМЕР_1 припарковано на узбіччі, ОСОБА_1 перебуває біля транспортного засобу та спілкується з працівниками поліції, при цьому пояснює, що транспортним засобом не керував.

В подальшому працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Drager 0047». Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції здійснив продування вказаного приладу, за результатами якого встановлено наявність алкоголю в організмі — 1,52 проміле. Разом з тим, із дослідженого відеозапису вбачається, що співробітниками поліції не роз`яснено прав передбачених ст. 268 КпАП України, не названо ознаки сп`яніння, та не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Крім того, у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2 , який надав пояснення щодо обставин події. Покази свідка підтверджують обставини, на які посилається ОСОБА_1 а також підтверджується той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, і автомобіль не рухався.

Інших належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суду надано не було.

За п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Пленумом Верховного Суду України у п. 27 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 (з наступними змінами) визначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Оскільки доказів того, що поліцейські зупинили ОСОБА_1 , за керування транспортним засобом, суду не надано, то й обставини, пов`язані з виконанням ним обов`язків водія, не можуть бути покладені йому у вину. Суддя не приймає до уваги рапорт працівника поліції, оскільки він не може слугувати беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

На підставі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Отже, доводи представників поліції, покладені в основу складеного протоколу про правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в суді.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі вищенаведених, наданих посадовою особою, яка порушила провадження у справі про адміністративне правопорушення, доказів, досліджених в судовому засіданні та беручи до уваги наведене вище положення Пленуму Верховного Суду України, судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів, на підставі яких об`єктивно можна встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1 , на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дані щодо якого внесено до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 541983 від 16 грудня 2025 року, в зв`язку з відсутністю обов`язкової ознаки (елемента) зазначеного правопорушення - суб`єкта такого правопорушення, а саме водія транспортного засобу, або іншої особи, яка керувала транспортним засобом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За такими конкретними обставинами провадження за справою припиняється у зв`язку з недоведеністю провини ОСОБА_1 у скоєні правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України на підставі ст. 247 ч.1 КпАП України.

Керуючись ст. ст. 221, 247, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Шиян