Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №174/422/26 — Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/422/26

н/п 3/174/120/2025

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2026 року м. Вільногірськ

Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності по ст.173 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с.Томашевці Калушського району Івано-Франківської області громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

якій, згідно ст.268 КУпАП, роз`яснені її права та обов`язки,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 870271 від 25.03.2026, 25.03.2026 приблизно о 10:40 год., за адресою: АДРЕСА_2 в магазині «Взуття», ОСОБА_1 виражалась нецензурною лайкою та погрожувала ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 посадовою особою кваліфіковано за ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП та обставини викладені в протоколі не визнала, пояснила, що між нею та ОСОБА_2 виник звичайний словесний конфлікт.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомившись зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 870271 від 25.03.2026, дослідивши письмові докази по справі, зазначаю наступне:

Так, протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 КУпАП та в ньому має бути зазначено, в тому числі: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, яким, за змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КУпАП, і визначаються межі судового розгляду по справі, тобто питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, ст.173 КУпАП, передбачає накладення адміністративного стягнення за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, свого протистояння іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв особою, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Безпосереднім об`єктом охорони за ст.173 КУпАП є громадський порядок.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими спеціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження суб`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, а саме умислу і мотиву явної неповаги до суспільства в діях ОСОБА_1 , тобто прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, як і самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим, суспільству, державі. В свою чергу, відсутність у діях особи прояву явної неповаги до суспільства виключає склад правопорушення дрібного хуліганства.

Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.

Крім того, при порушенні громадського порядку і спокою громадян, то до матеріалів справи за ст.173 КУпАП, працівнику поліції необхідно було б долучити пояснення свідків, громадський порядок і спокій яких було порушено, які в даному випадку відсутні.

Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження, так як об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не встановлені, достатніх та допустимих доказів на підтвердження його винної поведінки не надано, а відтак її винуватість у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена, тому, в межах складеного протоколу, склад правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП, в діях ОСОБА_1 відсутній, а провадження по справі підлягає закриттю.

Судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст.ст.40-1,173, п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя підпис Т.М. Данилюк