Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №587/692/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/692/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши матеріали які надійшли від відділення поліції № 4 Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , мещкаючого: АДРЕСА_2 , працюючого начальником механізованої колони ТОВ «Індичка», РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 164 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

26.02.2025 року до Сумського районного суду Сумської області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона складу правопорушення – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність);шкідливі наслідки діяння; причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 776929 від 13.02.2026 року, 13 лютого 2026 року о 12-00 годині за адресою: АДРЕСА_3 , в приміщенні магазину ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, а саме продаж алкоголю та тютюн без ліцензії, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 23 та п. 7 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та суду пояснив, що на той час в нього були ліцензії, але нового зразка і вони знаходились в елеронному виді у відповідній програмі. Він їх не роздруковував, але працівник поліції повідомив, що їх влаштовують лише роздруковані ліцензії з печатками. При цьому він надав витяги з єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах), з яких вбачається, що ОСОБА_1 мав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами строком з 12.12.2025 року по 12.03.2026 року.

Тобто жодних доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 суду не надано, до протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено будь-яких доказів щодо здійснення господарської діяльності, не вказано його виду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Ретельно дослідивши та перевіривши усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні цього правопорушення в судовому засіданні встановлено не було, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Крім того, слід повернути законному володільцю ОСОБА_1 продукцію (алкогольні та слабоалкогольні напої) згідно акту вилучення тютюнових та алкогольних виробів ФОП Шелест за адресою АДРЕСА_3 від 13.02.2026 року.

А тому, керуючись ст. 247 ч. 1 КУпАП, суддя

УХВАЛИЛА:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 – закрити, за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Повернути законному володільцю ОСОБА_1 продукцію (алкогольні та слабоалкогольні напої) згідно акту вилучення тютюнових та алкогольних виробів ФОП ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 від 13.02.2026 року.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення.

Суддя Л.М.Гончаренко