Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №554/7483/24 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 01.04.2026Справа № 554/7483/24

Провадження № 1-кп/554/208/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

перекладача ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170420001047 від 18.06.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Єреван, Респібліка Вірменія, громадянки Республіки Вірменії, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована в Україні за адресою: АДРЕСА_2 , проживала за адресою: АДРЕСА_3 , з вищою освітою, офіційно не працюючої, неодруженої, раніше судимої:

- 15 грудня 2022 року вироком Приморського районного суду міста Одеси за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком в 2 роки;

- 10 лютого 2025 року вироком Соснівського районного суду міста Черкаси за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2024 року, приблизно о 12:30 год, обвинувачена ОСОБА_5 прибула до офісного центру по вул. Гоголя, 12 в м. Полтаві, де виявила незачинені двері до офісу косметологічного кабінету № 504. Обвинувачена пройшла всередину кабінету, де на дивані побачила жіночу сумку, яка належала потерпілій ОСОБА_7 . Після цього обвинувачена, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, внаслідок чого вони залишаються непоміченими іншими особами, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто з прямим умислом, діючи повторно, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрала із сумки потерпілої грошові кошти в сумі 17400 грн, з якими у подальшому вийшла із косметологічного кабінету на вулицю, тим самим отримала реальну можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд та спричинила потерпілій матеріального збитку на вищевказану суму.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_5 здійснила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена вину визнала частково, а саме визнала викрадену суму коштів 17400 грн. Показала суду про те, що вона дійсно зайшла до косметологічного кабінету та викрала із сумки потерпілої грошові кошти, але лише в сумі 17400 грн. Потім вийшла із кабінету, але її наздогнали та затримали. При цьому в неї вилучили саме 17400 грн. Вважає, що потерпіла помиляється в сумі коштів, що були в сумці.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчинені злочину, крім її показань, доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом на підставі таких доказів.

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18 червня 2024 року потерпіла повідомила, що 13 червня 2024 року, приблизно о 12:00 год, за адресою: АДРЕСА_4 невідома особа похилого віку викрала в неї 20000 грн (т. 1 а. с. 218).

Відповідно до протоколу огляду в сумці потерпілої виявлено грошові кошти в сумі 17400 грн (т. 1 а. с. 219-225).

Згідно з протоколом огляду відеозапису з камери відеоспостереження офісного центру вбачається перебування в період часу з 12:27 в офісному центрі та косметологічному кабінеті жінки, яка має ознаки візуальної схожості із обвинуваченою, і яка тримає в руках сумку (т. 1 а. с. 226-241).

Відповідно до протоколу огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських, які прибули 13 червня 2024 року за викликом на місце події, там же виявлено обвинувачену ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 242-245).

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 показала, що 13 червня 2024 року вона перебувала на прийомі в косметолога у кабінеті № 504, що розташований в м. Полтаві по вул. Гоголя, 12. У потерпілої в сумці були грошові кошти в сумі 20000 грн. До кабінету зайшла обвинувачена і запитала про послуги. Косметолог їй повідомила, що не може надати послуги, оскільки в неї записані інші клієнти. Обвинувачена покинула приміщення. Після цього потерпіла вийшла перевірити сумку, яку вона залишила “на виході”, та виявила крадіжку грошей. Потім косметолог ОСОБА_8 побігла за обвинуваченою сходами та перехопила останню на вулиці. Разом вони повернулися до кабінету. Обвинувачена спочатку заперечувала крадіжку, але потім ОСОБА_8 витягнула шарф із сумки обвинуваченої, після чого “посипалися гроші”. Ірина закрила кабінет та викликала поліцію.

Суд зменшує обсяг доведеного стороною обвинувачення щодо суми крадіжки до 17400 грн з огляду на таке.

Як зазначено вище, обвинувачена визнає лише суму 17400 грн. При цьому обвинувачена була затримана безпосередньо після вчинення злочину. Під час огляду, проведеного після затримання обвинуваченої, у потерпілої було виявлено лише 17400 грн. Будь-які інші докази на підтвердження викрадення грошових коштів у сумі 20000 грн, ніж свідчення потерпілої, які на думку суду, в даному випадку не є достатніми, відсутні.

Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка вчинила злочин під час іспитового строку, відбуває реальне покарання у виді позбавлення волі за інший злочин, вчинений під час іспитового строку, та має тяжкі захворювання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі у межах санкції, передбаченої ч. 4 ст.185 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, відсутні.

Суд відхиляє прохання сторони захисту про застосування положень статті 69 КК України, оскільки відсутні пом`якшуючі обставини, які з врахуванням особи обвинуваченої, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Оскільки злочин вчинено до ухвалення вироку Соснівського районного суду міста Черкас від 10 лютого 2025 року, а тому необхідно застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України та визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Оскільки суд застосовує ч. 4 ст. 70 КК України, то обвинуваченій необхідно зарахувати строк її попереднього ув`язнення та відбування покарання за попереднім вироком Соснівського районного суду міста Черкас від 10 лютого 2025 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, призначеного вироком Соснівського районного суду міста Черкас від 10 лютого 2025 року, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання рахувати з дати набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення та відбування покарання за попереднім вироком з 15 червня 2024 року по дату набрання цим вироком законної сили із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Речові докази:

- носії інформації з відеоматеріалами слідчих та процесуальних дій - зберігати у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченим в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1