Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №382/2808/25 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Cправа №: 382/2808/25

3/382/55/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, РНОКПП:- невідомий,

за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області року надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 950027 від 05.12.2025 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що 12.10.2025 року о 12 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 в с. Червоне Київської області, Бориспільського району по вул. Шкільна, 29, Київської області, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме:(запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі відмовився під фіксацію відео з нагрудної камери поліцейського.

Крім того, до Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 950026 від 05.12.2025 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, в якому зазначено, що 12.10.2025 року о 12 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 в с. Червоне Київської області, Бориспільського району по вул. Шкільна, 29, Київської області, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху, не переконався що це буде безпечним та скоїв зіткнення з транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.н.з. НОМЕР_2 який рухався у протилежному напрямку. Внаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Постановою судді Яготинського районного суду Київської області від 27.01.2026 року справи про адміністративне правопорушення справа № 382/2808/25 провадження № 3/382/55/26, справа № 382/2809/25 провадження № 3/382/56/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об`єднано в одну справу та присвоєно їй єдиний унікальний номер № 382/2808/25 провадження № 3/382/55/26.

Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов`язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвокат Лещенко С.О. в судовому засіданні вказав, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 оформлені працівниками поліції неналежно, оскільки відмова від надання копії протоколу є порушенням приписів ст. 254 КУпАП, бо фактично, водієві не пред`явлено звинувачення. Таке порушення є процесуальною перепоною для притягнення його до відповідальності. Відмова водія від отримання протоколу про адміністративне правопорушення не припиняє процес притягнення до відповідальності. У такому разі поліцейські діють згідно з ч. 2 ст. 256 КУпАП та внутрішніми інструкціями МВС. Якщо водій відмовляється від отримання протоколу, працівники поліції складають акт про відмову, який засвідчують підписами свідків або це фіксується на відео. Невидача копії протоколу — це серйозне процесуальне порушення з боку поліції (згідно зі ст. 257 КУпАП). Копія має вручатися під розписку одразу після складання документа.

Суд не має процесуального права проводити судовий процес без даних про вручення водію копії протоколу про правопорушення. Суд розцінює це як істотне порушення водія права на захист, оскільки йому фактично не пред`явлено адміністративне звинувачення, йому не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення його до відповідальності. Суд не має повноважень на вручення такої копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це може бути виконано лише працівником поліції.

Поліцейські зобов`язані вести відеофіксацію під час складання протоколів, включаючи повторне оформлення за ст. 130 КУпАП (керування у стані сп`яніння) після закриття кримінального провадження, оскільки це передбачено вимогами до фіксації дій патрульних та оформлення матеріалів. Відсутність відео може бути трактована як порушення процедури.

Використання нагрудних відеокамер (бодікамер) є обов`язковим для фіксації фактів адміністративних правопорушень та процесуальних дій.

Якщо поліцейські не вели відеофіксацію або складали протокол з порушенням вимог (у тому числі без належної фіксації), це може стати підставою для визнання протоколу недійсним судом.

Отже, відеофіксація при повторному оформленні за ст. 130 КУпАП — це не лише обов`язок, а й захист від звинувачень у неправомірних діях. Якщо відеозапис не вівся, поліція зобов`язана залучити двох свідків. Відсутність і відеозапису, і свідків є грубим порушенням процедури. Відповідні норми також включені у розділ IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, а також розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ № 1026 від 18.12.2018.

В протоколі серії ААД № 950027, який складався поліцейським 05 грудня 2025 року зявилося посилання на нове відео з БК № 855578, яке не долучено до матеріалів справи та не зазначене в протоколі серії ААД № 789379 від 12 жовтня 2025 року.

Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП), у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п. 8 роз. ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення № 4248/5 від 09.12.2020 року у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, адреса місця проживання або перебування, місце роботи, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія (за наявності) паспорта для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України); інформація про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її прав і обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу; прізвища, імена, по батькові, адреси місця проживання або перебування свідків, прізвище викривача (за його письмовою згодою) (якщо такі є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час і місце її розгляду тощо.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадянський порядок, власність, права і свободи громадян. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження є складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого, є складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.

Пунктом 1, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що своєчасний і правильний розгляд справ про злочини, передбачені статтями 286 - 289, 415 Кримінального кодексу України (далі - КК), а також справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 та 6 ст. 121, ч. 3 та 4 ст. 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, ч. 3 ст. 123, ст. 124, ч. 4 ст. 127, ч. 2 ст. 127-1, ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Установивши в діях особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ознаки злочину, суддя відповідно до ст. 253 КпАП зобов`язаний вмотивованою постановою передати матеріали за належністю - прокурору, органу досудового слідства або дізнання - для вирішення питання про порушення кримінальної справи.

При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, п. 4 листа ВССУ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП України до відповідного правоохоронному органу для належного оформлення.

Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час і місце її розгляду тощо.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП України, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14).

Враховуючи вище викладене та враховуючи застосування аналогії закону з КПК України, з врахуванням того, що суддя заздалегідь не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, а також про правову кваліфікацію його дій, оскільки з`ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв`язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового розслідування, тобто суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, яке по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватості у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, як і самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення та редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі про адміністративне правопорушення, тому з огляду на викладене адміністративний матеріал слід повернути для належного оформлення з врахуванням недопущення порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин та враховуючи, що вказані питання не можуть бути вирішені в судовому засіданні, адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 , ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно повернути до Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для належного дооформлення.

Керуючись ст.ст. 256,278,283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на дооформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Кисіль О. А.