Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №381/362/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-а/381/13/26

381/362/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Осаулової Н.А.

за участю секретаря судових засідань Слюсар Я.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Фастів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: інспектор Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Коваленко Ігор Сергійович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач) через представника Дубчака Юрія Євгенійовича звернувся в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Київський області (далі – відповідач), третя особа: інспектор Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Коваленко Ігор Сергійович, в якій просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 6516004 від 15.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою від 15.01.2026 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП оскаржується в апеляційному порядку. Таким чином, судове рішення законної сили не набрало, що не позбавляло ОСОБА_1 керувати транспортними засобами. Крім того, під час складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП позивачу було виписано тимчасовий талон на право управління транспортними засобами, який є дійсний до 25.01.2026 року.

Ухвалою суду від 26.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву вказано, що позивач керував транспортним засобом будучи позбавленим такого права. На час винесення постанови набуло законної сили судове рішення про притягнення ОСОБА_1 за відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наразі апеляційна скарга на постанову у справі №381/4490/25 не подана. Таким чином, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову, так як винесена постанова є законною та не підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.01.2026 року інспектором Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Коваленко І.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6516004 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн.

Як вказано у оскаржуваній постанові, 15.01.2026 року о 15:27 год. у м. Фастів, площа Соборна, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 316 І», д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки та був позбавлений права керування транспортними засобами за рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року, чим порушив п. 2.1.а ПДР України – керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

За вимогами пункту 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Водночас, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї постанови № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Для кваліфікацій дій особи за ч. 4 ст. 126 КУпАП необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом у той час, коли її позбавлено права керування транспортними засобами, що і було зроблено протягом розгляду справи.

Так, постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року у справі № 381/4490/25, серед іншого, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто – Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Вищевказаною постановою від 05.11.2025 року встановлено, що 28.07.2025 о 10 год. 52 хв., ОСОБА_1 будучи учасником дорожнього руху по вул. Київська, 65 в м. Фастів Київської області, керував транспортним засобом (автомобілем) BMW 316 І д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 відмовився, що було зафіксовано за допомогою технічних засобів відеозапису, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Думка позивача про те, що вказана постанова від 05.11.2025 року станом на 15.01.2026 року (винесення оскаржуваної постанови) не набула законної сили є помилковою.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Ч. 10 ст. 294 КУпАП визначено, що постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Дійсно, постанова Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року у справі № 381/4490/25 оскаржувалась в апеляційному порядку. Проте, постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Відомості про повторну подачу апеляційної скарги у матеріалах справи та на офіційному сайті Київського апеляційного суду відсутні.

Таким чином, підстав вважати позивача таким, що він станом на 15.01.2026 року мав право керувати транспортним засобом, немає.

До того ж, позивач не заперечував факт керування автомобілем 15 січня 2026 року.

Отже, суд не вбачає протиправності у діях відповідача під час винесення оскаржуваної постанови, натомість вбачає відсутність усвідомлення позивачем своєї відповідальності за керування ним транспортним засобом будучи позбавленим права на керування таким.

Щодо клопотання позивача про зупинення розгляду справи до вирішення Київським апеляційним судом справи № 381/4490/25, то суд відмовляє у його задоволенні, адже, як зазначалось раніше, інформація про подачу апеляційної скарги на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року у матеріалах справи відсутня.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач під час прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, розглядаючи справу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без задоволення, так як оскаржувану постанову винесено правомірно.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 3, 19, 55, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 78, 194, 205, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 121, 126, 245, 280, 283 КУПАП, Правилами дорожнього руху України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: інспектор Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Коваленко Ігор Сергійович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими в ст.ст.286, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити учасників:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 15;

Інспектор Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Коваленко Ігор Сергійович, адреса: Київська обл., м. Фастів, вул. Карачуна, 6.

Суддя: Осаулова Н.А.

Рішення суду виготовлено 31.03.2026 року.