Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №366/2758/25 — Іванківський районний суд Київської області

Справа №366/2758/25

Провадження №2/366/258/26

Рішення

Іменем України

12 лютого 2026 року селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі Головуючого судді Гончарука О.П., при секретарі судового засідання Іванової І.С., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванківскої селищної ради, третя особа Іванківський відділ ДРАЦС про припинення права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою у якій просить припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок який був знесений в 1994 році за адресою АДРЕСА_1 .

У позові посилається на те, що 23.09.1994 року Рішенням Виконавчого комітету Іванківської селищної Ради народних депутатів №267, було вирішено наступне: Дати дозвіл ОСОБА_2 знести аварійний будинок, непридатний для проживання який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Доручити Бюро технічних інвентаризацій вилучити з обліку житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 . Правоустановчі документи анулювати. Вилучити у ОСОБА_2 земельну ділянку розмірами 0,07 га. розташовану в АДРЕСА_1 .

23.09.1994 року Рішенням Виконавчого комітету Іванківської селищної Ради народних депутатів №273, було вирішено наступне: надати ОСОБА_3 в безстрокове користування земельну ділянку розмірами 0,07 га. розташовану в АДРЕСА_1 .

30.03.2000 року Рішенням Виконавчого комітету Іванківської селищної Ради народних депутатів №73, було вирішено: вилучити у ОСОБА_3 земельну ділянку розмірами 0,07 га. розташовану в АДРЕСА_1 .

30.03.2000 року Рішенням Виконавчого комітету Іванківської селищної Ради народних депутатів №84, було вирішено: надати ОСОБА_1 у постійне користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку.

22.10.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт на земельну ділянку розмірами 0,07 га. розташовану в АДРЕСА_2 , також почав будівництво нового будинку.

Відповідно до довідки наданої Комунальним підприємством «Бюро технічної івнентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» №1338 від 14.07.2025, згідно архівних даних та матеріалів інвентаризаційної справи право власності на будинок АДРЕСА_1 , зареєстрованого в БТІ за ОСОБА_2 , який на сьогоднішній день є померлим.

Враховуючи вище викладене, слідує наступне, що будинок АДРЕСА_1 , який був знесений в 1994 році досі рахується на праві власності за ОСОБА_2 який в свій час зніс даний будинок про те не звернувся до Бюро технічних інвентаризацій для вилучення з обліку будинку.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами статті 379 Цивільного кодексу України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням є належним способом захисту порушених прав.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, але мається заява представника про розгляд справи за їх відсутності, підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надійшла заява, відповідно до якої просили розглядати справу без уповноваженого представника, покладаються на розсуд суду.

Треті особи також не з`явилися до суду, надавши письмові заяви про розгляд справи без їхньої участі, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суду приходить до висновку про можливість задоволення позову, з огляду на наступне.

23.09.1994 року Рішенням Виконавчого комітету Іванківської селищної Ради народних депутатів №267, було вирішено наступне: Дати дозвіл ОСОБА_2 знести аварійний будинок, непридатний для проживання який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Доручити Бюро технічних інвентаризацій вилучити з обліку житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 . Правоустановчі документи анулювати. Вилучити у ОСОБА_2 земельну ділянку розмірами 0,07 га. розташовану в АДРЕСА_1 .

23.09.1994 року Рішенням Виконавчого комітету Іванківської селищної Ради народних депутатів №273, було вирішено наступне: надати ОСОБА_3 в безстрокове користування земельну ділянку розмірами 0,07 га. розташовану в АДРЕСА_1 .

30.03.2000 року Рішенням Виконавчого комітету Іванківської селищної Ради народних депутатів №73, було вирішено: вилучити у ОСОБА_3 земельну ділянку розмірами 0,07 га. розташовану в АДРЕСА_1 .

30.03.2000 року Рішенням Виконавчого комітету Іванківської селищної Ради народних депутатів №84, було вирішено: надати ОСОБА_1 у постійне користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку.

22.10.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку розмірами 0,07 га. розташовану в АДРЕСА_2 , також почав будівництво нового будинку.

Відповідно до довідки наданої Комунальним підприємством «Бюро технічної івнентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» №1338 від 14.07.2025, згідно архівних даних та матеріалів інвентаризаційної справи право власності на будинок АДРЕСА_1 , зареєстрованого в БТІ за ОСОБА_2 .

За результатами технічної інвентаризації станом на 08,07,2025 встановлено, що житловий будинок літ, «А» знесено. Встановлено наявність обєкту незавершеного будівництва – житлового будинку літ, «Г», відсоток готовності 59 відсотків, загальною площею 204,1 кв.м.

Згідно листа Іванківського відділу ДРАЦС у Вишгородскому районі Київської області від 08.10.2025 року №636/30,16-28 встановити факт того, що ОСОБА_2 помер – не є можливим, оскілки не вказана дата народження останного.

Враховуючи вище викладене, слідує наступне, що будинок АДРЕСА_1 , який був знесений в 1994 році досі рахується на праві власності за ОСОБА_2 , який в свій час зніс даний будинок про те не звернувся до Бюро технічних інвентаризацій для вилучення з обліку будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення (п.7 ч.2).

Суд вважає, що ОСОБА_2 втратив право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 після його знесення.

Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно з положеннями статті 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення.

Вказана стаття не містить визначення поняття «знищення майна» та випадків, на які поширюється ця норма, зокрема, залежно від причин знищення майна. Тобто, зазначена норма поширюється на всі випадки фізичного руйнування майна, що призводить до припинення його існування як такого, незалежно від причин настання такого результату. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного суду від 17.01.2019 року (справа № 708/254/18) умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статі 349 ЦК Украйни є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру. Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Статтею 356, 361 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Пункт 9 ч.1 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV визначає, зокрема, щосудове рішення, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, є підставою для державної реєстрації фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а отже слід припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з його фактичним знищенням.

Керуючись ст. ст. 12,13, 15, 16, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов, ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник позивача адвокат Ятель Євгеній Олександрович до Іванківської селищної ради, третя особа Іванківський відділ ДРАЦС у Вишгородському районі Київської області про припинення права власності - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з його фактичним знищенням.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олексій Гончарук