Суд: Бородянський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення недоторканності житла
Дата: 29 березня 2026 р.
Справа: №939/981/26
Суддя: Герасименко М. М.
Справа № 939/981/26
ВИРОК
Іменем України
30 березня 2026 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої – судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному провадженні в селищі Бородянці Бучанського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116120000028 від 05 березня 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бучі Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
ВСТАНОВИВ:
05 березня 2026 року, приблизно о 01-й годині, в селищі Бородянці Бучанського району Київської області ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному громадянину недоторканість житла та іншого володіння особи та відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення у них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, не маючи на те визначених законом підстав і згоди власників та мешканців домоволодіння, шляхом пошкодження вхідних дверей господарської будівлі по АДРЕСА_2 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , незаконно проник до приміщення вказаної будівлі, чим своїми умисними кримінально протиправними діями порушив право на недоторканість іншого володіння особи, гарантоване статтею 30 Конституції України, статтею 12 «Загальної декларації прав людини» та статтею 8 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».
В обвинувальному акті прокурором Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 було заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до заяви від 25 березня 2026 року, обвинувачений ОСОБА_3 , у присутності захисника – адвоката ОСОБА_7 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, не оспорював встановлені під час досудового розслідування обставини та згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності за правилами спрощеного провадження.
Також, до обвинувального акта додано заяву потерпілої ОСОБА_4 щодо розгляду обвинувального акта в спрощеному провадженні.
Суд приходить до висновку, що сторони обізнані зі своїми правами, правильно розуміють зміст викладених обставин і в суду відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності їхньої позиції.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Враховуючи викладене, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта і доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України.
Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а також особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо, постійної роботи та джерела доходів не має.
Як обставину, що пом`якшує покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який не має постійної роботи та постійного джерела доходів, суд вважає, що менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Водночас, враховуючи тяжкість кримінального проступку, обставини його здійснення, приймаючи до уваги щире каяття обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе на підставі ст. 75 КПК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки.
Речовий доказ – DVD-R диск «My Media» з відеофайлом із нагрудної боді камери поліцейських Бучанського РВ УПО в Київській області за 05 березня 2026 року, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись статтями 368, 371, 376, 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ – DVD-R диск «My Media» з відеофайлом із нагрудної боді камери поліцейських Бучанського РВ УПО в Київській області за 05 березня 2026 року, залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
СуддяОСОБА_8
Оригінал: reyestr.court.gov.ua