Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №517/85/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/85/26

Провадження № 3-в/517/11/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року с-ще Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення сплати штрафу по адміністративній справі № 517/85/26

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувала справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд постановою від 12.03.2026 ОСОБА_1 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та призначив стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнув на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

27.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить розстрочити виконання постанови Захарівського районного суду Одеської області від 12.03.2026 року по справі № 517/85/26 в частині сплати штрафу в розмірі 17 000 грн. та судового збору у розмірі 665,60 грн. рівними частинами строком на 9 (шість) місяців. Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 не має можливості сплатити зазначені кошти оскільки має скрутне матеріальне становище, є особою з інвалідністю, єдиним доходом для нього є соціальна допомога призначена замість пенсії, яка складає 2595 грн. та на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, надавши до суду відповідні докази.

Вивчивши заяву та матеріали справи приходжу до висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Оскільки нормами КУпАП не врегульовано питання надання розстрочки виплати штрафу у справах про адміністративні правопорушення, суд вирішуючи клопотання керується за аналогією приписами частини 4 статті 53 КК України, відповідно до якої з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що є підстави, які ускладнюють виконання ОСОБА_1 постанови суду в частині сплати штрафу в розмірі 17 000 грн., тому його заява підлягає в цій частині задоволенню, а сплата суми штрафу підлягає розстроченню на дев`ять місяців.

Разом з цим, щодо розстрочки сплати судового збору, суд зазначає, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (частина 3 статті 9 Закону України «Про судовий збір»).

З урахуванням викладеного, надавши оцінку аргументам ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання, оскільки врахувавши розмір (665,60 гривень) та мету судового збору, суд не знаходить підстав для його розстрочення.

Керуючись ст.ст. 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про виконавче провадження», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення сплати штрафу – задовольнити частково.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , сплату суми штрафу в розмірі 17 000 грн., накладеного на нього постановою судді Захарівського районного суду Одеської області № 517/85/26 від 12.03.2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на 9 (дев`ять) місяців з щомісячними платежами у розмірі 1 888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) гривень 90 копійок.

В частині розстрочки сплати судового збору відмовити.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення у виді штрафу три місяці.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: