Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №496/3038/24 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3038/24

Провадження № 2/496/887/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Буран В.М.,

за участю: секретаря – Агаджанян Д.Х.,

позивача – ОСОБА_1 в залі суду, представника позивача - Сачаєвої І.О. в режимі ВКЗ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди та судові витрати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Свої вимоги мотивує тим, що він зі своєю дружиною мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 його сусід ОСОБА_2 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_1 , бив ногами паркан який належить позивачу.

17.01.2023 року ОСОБА_2 , пошкодив позивача автомобіль марки Hyundai H-1 д.н.з. НОМЕР_1 , розбивши лобове скло та пошкодивши лакофарбове покриття.

В подальшому, неодноразово сусід позивача - ОСОБА_2 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , кидали предмети схожі на каміння в бік будинку позивача, вибивали ногами паркан, внаслідок чого пошкодили ворота, фасад, дах та паркан будинку позивача.

В результаті протиправних дій відповідачів, що виразилися у пошкодженні належного транспортного засобу, та пошкодженні воріт, фасаду, даху та паркану мого будинку АДРЕСА_1 , позивачу було завдано матеріальну шкоду у розмірі 52938,00 гривень. Крім цього, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та пошкодження позивачу майна, він зазнав моральних страждань, що були обумовлені перенесеними душевними хвилюваннями, нервовим стресом, порушенням звичайного ритму життя. На підставі наведеного, враховуючи обставини справи, доводи викладені і обґрунтування розміру заподіяної шкоди, з урахуванням страждань, змушених змін житті позивача та порушенням нормального способу життя, а також з урахуванням обставин встановлених при розгляді адміністративного правопорушення, розмір завданої відповідачами моральної шкоди, позивач оцінює у 20 000,00 гривень.

В судовому засіданні позивач на позові наполягав та просив позов задовільнити.

Представник позивача - ОСОБА_4 в режимі ВКЗ на позові наполягала та просила стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 52938,00 грн., моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн., судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`являвся, викликався до суду належним чином, але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.60,70,78) тому судом було здійснено виклик відповідача до суду, шляхом створення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади (а.с.83,93,99,112).

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`являлась, викликалась до суду належним чином про, що свідчить у справі рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки (а.с.61), також повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.69,79) тому судом було здійснено виклик відповідача до суду, шляхом створення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади (а.с.84,94,100,111).

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили:

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є депутатом Великодальницької сільської ради, та складала акт від 20.04.2023 року, в якому зазначила, що за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , з 2021 року по теперішній час сусідка ОСОБА_3 зі своїм сином ОСОБА_2 які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово кидали каміння у бік будинку ОСОБА_6 та вибивали ногами паркан, в наслідок чого наявне пошкодження фасаду будинку, даху будинку, металевому паркану та автомобілю марки Hyundai H-1. Коли була пожежа ОСОБА_2 кидався каміннями в МЧС які тушили пожежу.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона була свідком того, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 завжди чіпали ОСОБА_1 , кидали в його сторону каміння, бачила, що каміння летіло в сторону автомобіля позивача, розбили лобове скло. Деякі каміння летіли на її подвір`я.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.09.2020 року було укладено договір купівлі – продажу житлового будинку та земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_6 (а.с.3-4).

ОСОБА_6 є дружиною позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, актовий запис №10 (а.с.7).

03.02.2023 року позивач звернувся з заявою до голови Великодальницької сільської ради Ткаченко Д.Г., в якому просить розібратись з сусідами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , несуть загрозу його сім`ї, ОСОБА_2 кидає каміння на його будинок та автомобіль (а.с.8).

Відповідно до акту складеного 20.04.2023 р. депутатом Великодальницької сільської ради Мазур М.В. в присутності свідків та власника будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_6 яка мешкає разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 2021р. по теперішній час за вищевказаною адресою, сусідка ОСОБА_3 , разом зі своїм сином ОСОБА_2 які мешкають за адресою, АДРЕСА_1 , неодноразово кидали каміння у бік будинку ОСОБА_6 та вибивали ногами паркан, в наслідок чого наявне пошкодження фасаду будинку, даху будинку, металевому паркану та автомобілю марки Hyundai H-1 д.н.з. НОМЕР_2 , у якому каміннями розбите лобове скло та пошкоджене лакофарбове покриття (а.с.9).

Листом ГУНП в Одеській області від 01.02.2023р. №61/989 повідомляють ОСОБА_8 , щодо неправомірних дій з боку сусіда, надійшло до Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, зареєстровано до ІТС ІПНП (ЄО) від 17.01.2023 року за № 780 та керівництвом районного управління поліції уважно розглянуто. Враховуючи те, що в даному випадку на даний період часу відсутня подія кримінальних правопорушень, рішення за зверненням прийнято у відповідності до Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян». З сусідом буде проведена профілактична бесіда, роз`яснено діюче законодавство України та він буде притягнутий до відповідальності, згідно чинного законодавства України. За фактом відшкодування матеріальних збитків та захисту своїх прав рекомендують звернутися до суду в приватному порядку (а.с.23).

Згідно листа ГУНП в Одеській області від 17.02.2023р. №61/120-М повідомляють ОСОБА_8 , що Ваше звернення (вихідний ВДЗ № К-582/кц від 03.02.2023), яке надійшло на Урядову «гарячу лінію» та зареєстроване за номером МЕ-15185997 від 02.02.2022 зі скаргою на бездіяльність працівників Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області, які не відреагували на його звернення від 31.12.2022 та 17.01.2023 щодо неправомірних дій сусіда, уважно розглянуто та зареєстровано в ІТС ІПНП (ЄО) №1218 (вх. №120-М) від 06.02.2023. Перевіркою встановлено, що 30.12.2022 від заявника зі служби «102» надходило телефонне повідомлення про те, що сусід в стані алкогольного сп`яніння дебоширить, б`є ногами паркан. (ЄО №19003). Вказане звернення розглянуто згідно ЗУ «Про звернення громадян» та 23.01.2023 за вих. № 61/669 на поштову адресу направлено відповідь про результати його розгляду. Разом з тим, 17.01.2023 щодо звернення до поліції з приводу того, що сусід ОСОБА_9 пошкодив автомобіль. (ЄО N? 788). Матеріали розглянуто згідно чинного законодавства та 01.02.2023 за вих. № 61/989 направлено відповідь про результати його розгляду. Крім того, в ході відпрацювання вищевказаних звернень, при не одноразовому відвідувані місця мешкання сусіда ОСОБА_2 , з будинку він не виходив та опитати його видалось не можливим. Наразі проводяться заходи, щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_10 з метою опитування та притягнення його до відповідальності (а.с.24).

Відповідно до висновку експерта судова будівельно-технічна експертиза виконана за заявою ОСОБА_6 для подання до Біляївського районного суду Одеської області від 13.07.2023р. № 40/23, розрахована кошторисна вартість ремонтно – будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень будинку АДРЕСА_1 , внаслідок неправомірних дій сусіда, складає: 52938,00 грн. (а.с.27-39).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2ст. 22 ЦК України).

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Власність зобов`язує, вона не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні положення містяться у статті 319 ЦК України. Власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов`язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує дотримання принципу забезпечення балансу між інтересами власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, усього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, фізичної чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1, ч. 2ст. 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи №6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд вважає доведеним факт пошкодження будинку за адресою: АДРЕСА_1 та його вартість.

Доказів, які спростовують розмір відшкодування шкоди, чи підстав для звільнення від відповідальності, які передбачені ч. 2 ст. 1166 ЦК України, матеріали справи не містять та стороною відповідачів не надано. Більш цього, відповідачі відзиву на позов до суду не подали, в судове засідання для надання пояснень щодо позовних вимог не з`явились.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачів покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Позивачем виконано обов`язок щодо доказування заподіяння вини відповідачів та її розмір.

Відповідачами не спростовано даних обставин.

Крім відшкодування матеріальної шкоди позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, оскільки внаслідок пошкодження будинку він переніс емоційний стрес, душевні страждання, негативні емоції, переживання.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин.

Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідачів, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12, та 81 ЦПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

При наявності встановленого факту порушення прав позивача моральна шкода наявна та констатується судом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Суд приймає до уваги доводи позивача щодо завдання моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, яких він зазнав і враховує ступінь їх глибини, оскільки вина відповідачів в заподіяні факту моральної шкоди повністю підтверджується матеріалами справи.

Відтак, враховуючи фактичні обставини, встановлені під час розгляду справи, з врахуванням доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім цього, відповідно до вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі по 605,60 грн. з кожного та витрати на проведення оцінки вартості будівельних робіт в сумі 52938,00 грн., моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 258, 263-265, 268,280,281 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 52938,00 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. судовий збір у рівних частках, по 605 грн. 60 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості – 11 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість – 11 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки – 6 суддів.

Суддя В.М. Буран