Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №450/1635/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1635/26

Провадження № 1-кп/450/435/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши в м. Пустомити у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 164 КК України (кримінальний проступок) щодо ОСОБА_3 внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026142430000044 від 17.03.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львова, українець, громадянин України, не працюючий, з середньою освітою, розлучений, має на утримані неповнолітню дитину 2011 року народження, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 раніше неодаразово судимий, останній раз 26.11.2021 Франківським районним судом м. Львова за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 17000 грн., призначене покарання не відбув,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,-

у с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що згідно із Личаківського районного суду м. Львова від 04.04.2013, у справі №2/463/687/13 зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно в розмірі 1/3 часини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.12.2012 та до досягнення дитиною повноліття та відкритого виконавчого провадження № ВП 38139161, діючи умисно у період часу з 11.12.2012 по 28.02.2026 жодних дій, спрямованих на виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04.04.2013 не здійснив, а допустив заборгованість зі сплати аліментів на загальну суму 486 752,88 грн., яка сукупно перевищує суми виплат за 13 років 3 місяців відповідних платежів, а саме будучи дієздатною та працездатною особою, на роботу офіційно не влаштувався, заходів по пошуку роботи тривалий час вживав, на обліку у Львівській філії Львівського обласного центру зайнятості не перебував та не звертався, будь-якої допомоги на утримання дитини не надав, притягався до адміністративної відповідальності за несплату аліментів, що свідчить про його бездіяльність, внаслідок чого порушив та продовжує порушувати право дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.

Такими своїми діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 164 КК України.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 яка була складена в присутності захисника ОСОБА_6 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме злісному ухиленні від сплати аліментів, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, шляхом вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст.164 КК України, є правильною так як він вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів)

За вчинення кримінального проступку обвинувачений підлягає покаранню, при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, він раніше неоднаразово судимий, останньому призначалось покарання у вигляді штрафу (який не сплачений), надавалось іспитовий строк від відбуття покарання, відповідних висновків обвинуваченим не зроблено, продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, безробітний, жодних дій по працевлаштуванню, в період стягнення з нього аліментів, не вчиняв, притягався до відповідальності за ст. 183-1 КУпАП.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння досудовому розслідування.

Обставинною, яка обтяжує покарання, суд визнає, рецидив злочинів.

При призначенні обвинуваченій виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити основне покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України з урахуванням вимог ст. 4 та 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

При обранні ОСОБА_3 даного виду покарання, обмежень передбачених ст. 59-1 КК України судом не встановлено.

Цивільний позов не заявлено, речові докази відсутні, судових витрат немає.

Також судом встановлено, що згідно вироку Франківського районного суду м. Львова від 26.11.2021, ОСОБА_3 визнано винуватим за ч.1 т. 309 КК України і йому призначено покарання у вигляді 17000 грн. штрафу.

Відповідно до відповіді начальника Львівського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» №531/36/15/1-26 від 26.03.2026, станом на 25.03.2026 ОСОБА_3 не відбув покарання призначеного відповідно до вироку Франківського районного суду м. Львова від 26.11.2021 у вигляді 17000 грн. штрафу.

А тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком слід повністю приєднати покарання у вигляді 17000 грн. штрафу призначеного відповідно до вироку Франківського районного суду м. Львова від 26.11.2021.

Керуючись ст.ст. 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком слід повністю приєднати покарання у вигляді 17000 грн. штрафу призначеного відповідно до вироку Франківського районного суду м. Львова від 26.11.2021.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України покарання у вигляді 17000 грн. виконувати окремо.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору і обвинуваченій.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_1