Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №487/1085/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1085/26

Провадження № 3/487/385/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 року м. Миколаїв

Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої на посаді вчителя у Миколаївській гімназії № 14 Миколаївської міської ради Миколаївської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ст.ст. 124 КпроАП України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №578472 від 29.01.2026 року, 07.01.2026 року о 14-57 год., у м. Миколаєві по вул. Сил Територіальної оборони України пасажир ОСОБА_1 , перебуваючи в салоні автобусу марки «Mercedes Benz» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , не трималась за поручні під час руху транспортного засобу внаслідок чого не втрималась і впала отримавши тілесні ушкодження, чим порушила вимоги 5.2 «а», п. 5.2 «г» ПДР України.

Дії, ОСОБА_1 працівниками поліції, були кваліфіковані за ст. 124 КпроАП України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 проти порушення нею ПДР України заперечувала, зазначивши що у вказаний у протоколі час, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Школа №14» по вул. Сил Територіальної оборони України у м. Миколаєві увійшла до салону транспортного засобу марки «Mercedes Benz» який виконував рух за маршрутом №47. Сплативши за проїзд вона рухаючись по салону транспортного засобу, направилась до вільного пасажирського місця, у той самий час водій, не впевнившись в тому що вона сіла на місце, раптово розпочав руху, в наслідок чого вона невтрималась і впала.

В подальшому підвелась та сівши на місце продовжила поїздку. Проте вийшовши з транспортного засобу вона відчула біль у шиї, та була змушена звернутись до лікарні, де їй призначили необхідне лікування.

Цього ж дня до неї додому приїхав слідчий поліції та відібрав пояснення стосовно вищезазначених подій, а 29.01.2026 року, до неї приїхав працівник патрульної поліції УПП в Миколаївській області та склав вказаний протокол.

Вважала, що в її діях відсутні будь-які порушення ПДР України, у зав`язку із чим просила провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпроАП України.

В подальшому до судового засідання не з`явилась, надавши заяву в якій просила провести подальший розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_2 , суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 7 КпроАП України передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КпроАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 280 КпроАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 124 КпроАП України передбачена відповідальність в разі порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.п.5.2 «а» ПДР України, пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти (якщо це передбачено конструкцією транспортного засобу) в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

Відповідно до п.п.5.2 «г» ПДР України, пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху..

Системний аналіз норм ст. 124 КпроАП України, відповідальність за які поширюється на невизначене коло осіб та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року, дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням/обвинуваченням.

При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції.

Працівниками Управлення патрульної поліції у Миколаївській області на підтвердження порушення ОСОБА_1 п.п. 5.2 «а», 5.2 «г» ПДР України, надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №578472 від 29.01.2026, Довідку про результати розгляду повідомлення про ДТП, Протокол огляду місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 без дати та від 29.01.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_2 від 07.01.2026, 29.01.2026 р.р., Протокол огляду від 07.01.2026 року, та фототаблицю.

Разом з тим, матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів з урахуванням яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 користуючись транспортним засобом марки «Mercedes Benz» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 у зазначений в протоколі час та місці, не трималась за поручень або інше пристосування, внаслідок чого було створено загрозу безпеці дорожнього руху.

Так, у своїх поясненнях, наданих у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , вказав, що як водій транспортного засобу «Mercedes Benz» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 07.01.2026 року, здійснював перевезення пассажирів по маршруту №47. На зупинці по вул.Сил Територіальної Оборони, до салону транспортного засобу зайшла жінка, в послідуючому, від працівників поліції він дізнався що її прізвище ОСОБА_3 . Стверджував, що пассажир не падала, будь-якої небезпеки для руху його транспортному засобу діями ОСОБА_1 створено не було. Будь-яких пошкоджень транспортному засобу не спричинено.

Так, диспозиція ст. 124 КпроАП України вказує на те, що об`єктивна сторона складу правопорушення характеризується сукупністю таких ознак, як: 1) діяння у формі порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; 2) наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; 3) причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. Водночас пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Таким чином, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпроАП, є наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Досліджені судом докази свідчать про те, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб чи, будь-яке інше майно, пошкоджено не було, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпроАП (відсутні наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).

Сам по собі Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №578472 від 29.01.2026 року за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Суд, керується тим принципом, що збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення судом порушує право на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)(рішення Європейського Суду від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії», заява № 36673/04).

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи належних доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 п.п.5.2 а та п.5.2 г ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпроАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпроАП України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 284 КпроАП України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпроАП України - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Головуючий суддя: І.О.Притуляк