Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №308/4191/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/4191/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли із Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії Вад №770255 від 10.03.2026 року вбачається, що 10.03.2026 року близько 16 год 20 хв гр. ОСОБА_1 неналежним чином виконувала покладені на неї батьківські обов`язки виховааня сина гр. ОСОБА_2 2010 року народження внаслідок чого останній пропустив навчання без поважних причин більше 10-ти днів в Ужгородському ліцеї.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП України ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату час та місце засідання, про причини неявки суд не повідомила.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна(умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, частиною 2 статті 184 КУпАП України передбачено відповідальність за повторне ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена у ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так,батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про вчинення адміністративного правопорушення та додатки до нього, суддя приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, доведена в повному обсязі, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом серії ВАД №770255 від 10.03.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10.03.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.03.2026 року; харакетристикою класного керівника; актом обстеження умов життя та виховання Ужгородського ліцею №8 Ужгородської міської ради Закарпатської області; рапортом інспектора СЮП ВП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпастькій області майора поліції Буглини Івана від 10.03.2026 року; постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення на правопорушницю ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують/обтяжують відповідальність.

На підставі ст. 40-1 КУпАП ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 184, ст.ст. 283-284, 287, 291, 294 КУпАП України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривнь 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.