Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №725/10058/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/10058/25 Головуючий у 1-й інстанції: Стоцька Л.А.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

31 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 18 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась д осуду з позовом до Чернівецької митниці, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0529/40800/24 від 22.10.2025 року, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.471 Митного кодексу України та накладено адміністративного стягнення у розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом НБУ на день вчинення порушення митних правил, а саме: 1 055 670,92 грн.

Рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівці від 18.12.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 18.12.2025 та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, окрім іншого, зазначає, що судом першої інстанції не обгрунтовано не взято до уваги те, що прийняття оскаржуваної постанови про порушення митних правил поза межами строку накладення адміністративного стягнення є протиправним та суперечить принципу правової визначеності. Також зазначає, що митним органом не надано доказів вивезення з території України ОСОБА_1 17.07.2022 року грошових кошти в сумі 180 300 Євро доларів США. Відповідачем не надано суду жодних відеозаписів подій того дня на пункті пропуску, не надано суду і будь-яких свідчень осіб, які б підтверджували, що валютні цінності дійсно були переміщені через митний кордон України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 31.03.2026 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Чернівецької митниці у справі про порушення митних правил 0529/40800/24 від 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20% відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом НБУ на день вчинення порушення митних правил, а саме: 1 055 670, 92 грн.

Так, Чернівецькою митницею 28.11.2023 (x.N?15758/4-19) листом Держмитслужби від 28.11.2023 N20/20-01-01/7.2/1286 отримано відомості щодо можливих фактів вивезення за межі митної території України валютних коштів з порушеннями митних правил, а саме ввезення до Республіки Румунія валютних коштів в сумі, що перевищує 100 000 євро.

З метою перевірки наданої інформації та отримання документів, що підтверджують факт ввезення на митну територію Румунії валютних коштів, Чернівецькою митницею через Департамент міжнародної взаємодії Держмитслужби направлено відповідний запит до митних органів Республіки Румунія (вих. N7.2/7.2-20-03/26/9917 від 15.12.2023).

На запит митниці листом Держмитслужби від 02.02.2024 N26/26-04/7.2/301 (вх. N1533/4 від 02.02.2024) отримано відповідь митних органів Румунії з наданням копій митних декларацій та інших документів, які підтверджують факт ввезення валюти громадянами до Республіки Румунія.

Згідно з отриманою інформацією встановлено, що 17.07.2022 року під час в?їзду на митну територію Румунії (п/п «Сірет-Порубне») транспортним засобом р/н НОМЕР_1 гр. України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 від 07.04.2016, задекларовано валютні цінності в сумі 190 300 (сто дев?яносто тисяч триста) євро. Грошові кошти були задекларовані на бланку встановленої форми декларації (declaratie de numerar articolul 3 din regulamentul (UE) 2018/1672) N?511/17.07.2022.

За результатами перевірки інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор» встановлено, що гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , транспортним засобом LAND ROVER DISCOVERY, р/н НОМЕР_1 здійснила перетин кордону 17.07.2022 року за межі України через пункт пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці в якості водія.

Згідно інформації модуля «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор», гр. ОСОБА_1 не декларувала при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» валютні цінності 17.07.2022 року.

Гр. ОСОБА_1 повідомлена належним чином про необхідність прибуття до Чернівецької митниці Держмитслужби для надання пояснень, а також попереджена про можливість запровадження справи про ПМП листом від 26.02.2024 вих. N?7.2-20/7.2-20-01/10/551, в якому залишено контактні телефони УБК та ПМП Чернівецької митниці. На виклик до митниці гр. ОСОБА_1 станом на 09.05.2024 не прибула, відповідно до відомостей трекінгу поштових відправлень підприємства Укрпошта лист від 26.02.2024 N?7.2-20/7.2-20-01/10/551 (поштове повідомлення №6044400000912) вручено особисто.

Отже, підставою притягнення ОСОБА_1 до відповідальності було те, що нею в порушення вимог ч. 1 ст. 471 МК України не задекларовано валютні цінності, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме: 180 300 євро, що за курсом НБУ (1 ЄВРО - 29,2754 грн.) станом на 17.07.2022 становить 5 278 354,62 грн.

Не погоджуючись з оскарженою постановою, позивач подала позов до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що доводи, викладені в адміністративному позові ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

За приписами ст. 459 МК України адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до ст. 464 МК України, штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов`язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.

Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Додержання митними органами вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.

При цьому питання строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил врегульоване статтею 467 МК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Відповідно до частини 1 статті 522 МК України, справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою – п`ятою статті 470, частинами першою і другою статті 471, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою – п`ятою статті 481 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

Відповідно до частини 2 статті 522 МК України, справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, частиною третьою статті 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-485 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувана постанова про порушення митних правил від 22.10.2025 винесена митним органом та стосується порушення митних правил, передбачених частиною першою 471 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, за приписами ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

1) про проведення додаткової перевірки;

2) про накладення адміністративного стягнення;

3) про закриття провадження у справі.

У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб`єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведені норми, апеляційний суд зазначає, що провадження в справах про порушення митних правил виступає як самостійний різновид адміністративно-деліктного провадження, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

За приписами ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Як підтверджено матеріалами справи протокол про порушення митних правил стосовно апелянта був складений 09.05.2024, справа про порушення апелянтом митних правил (ч. 1 ст. 471 МК України) розглядалась митним органом та саме митним органом була прийнята постанова у справі про порушення митних правил від 22.10.2025, якою на апелянта накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Апеляційний суд погоджується з позицією апелянта щодо накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил поза межами строку, визначеного ст. 467 МК України, з огляду на таке.

Як зазначалось вище, справи про порушення митних правил можуть розглядатись або митним органом, або судом (ч. 1 ст. 467 МК України).

Адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення (ч. 1 ст. 467 МК України).

При цьому, строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом (речення 2 ч. 1 ст. 467 МК України).

Отже, зупиненню підлягає строк накладення адміністративних стягнень лише у справах про порушення митних правил, які розглядаються судом та перелік яких визначений ч. 2 ст. 522 МК України.

Порушення митних правил відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 471 МК України, віднесене до справ, які розглядаються митним органом (ч. 1 ст. 522 МК України), а тому до вказаних справ не застосовується правило щодо зупинення строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, яке визначене у реченні другому ч. 1 ст. 467 МК України.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовані статтею 286 КАС України.

Отже, постанова митного органу у справі про порушення митних правил, яка є рішенням суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 1 ст. 529 МК України, п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України).

Апеляційний суд зазначає, що у випадку оскарження до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, постанови митного органу про порушення митних правил, особа, яка подає адміністративний позов в порядку адміністративного судочинства вже є такою на яку накладене адміністративне стягнення у справі про порушення митних правил.

При цьому суд адміністративної юрисдикції у цьому випадку не є тим судом, який розглядає справу про порушення митних правил та не є тим судом, який накладає адміністративне стягнення у справі про порушення митних правил, внаслідок чого не застосовуються приписи ст. 467 МК України в частині зупинення строку накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил.

Отже, склавши протокол про порушення митних правил 09.05.2024 митний орган мав право накласти на апелянта адміністративне стягнення протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення (в даному випадку дня складення протоколу про порушення митних правил), проте оскаржувана в цій адміністративній справі постанова у справі про порушення митних правил прийнята митним органом 22.10.2025, тобто більше ніж через один рік з дня виявлення правопорушення.

За вказаних обставин, митний орган повинен був закрити провадження у справі про порушення митних правил за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з підстав закінчення на момент розгляду справи про порушення митних правил строків, передбачених статтею 467 МК України.

За таких обставин продовження провадження в справі суперечитиме положенням ст.467 МК України та ст.247 КУпАП.

Закінчення на момент розгляду справи про порушення митних правил строків, передбачених статтею 467 МК України, є окремою підставою для скасування оскаржуваною в цій справі постанови у справі про порушення митних правил від 22.10.2025 у справі про порушення митних правил №0529/40800/24.

Таким чином, оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил №0529/40800/24 від 22.10.2025 підлягає скасуванню, а справа закриттю, саме з підстав закінчення на момент розгляду справи про порушення митних правил строків, передбачених статтею 467 МК України (за п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП), відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за яким, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково.

Понесені апелянтом судові витрати на загальну суму 1514 грн, зокрема сплачений судовий збір за подання позову – 605,6 грн ( а.с. 1), за подання апеляційної скарги – 908,40 грн враховуючи приписи ч. 1 та ч. 6 ст. 139 КАС України, мають бути відшкодовані апелянту за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 18 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Чернівецької митниці від 22.10.2025 у справі про порушення митних правил 0529/40800/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.471 ч.1 МК України та провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.