Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №523/10388/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/10388/25

Провадження №1-кп/523/823/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

19.03.2026 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12025162490000285 від 20.02.2025 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працевлаштованої, заміжньої, з середньою освітою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

18.11.2024 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України, вид покарання пробаційний нагляд строком на 2 роки,

по звинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 301 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 в невстановлений досудовим слідством час, в невстановленому досудовим слідством місці, будучи обізнана про те, що збут та зберігання порнографічної продукції в Україні заборонено, маючи корисливий мотив на вчинення протиправних дій, пов`язаних зі збутом відеопродукції порнографічного характеру, порушуючи вимоги ст. 36 ЗУ «Про медіа» - «Обмеження щодо змісту інформації», на території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео, відповідно до якого забороняється поширювати: «порнографічні матеріали, а також матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дій (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру, діючи умисно, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, вирішила завантажити із мережі інтернет відеопродукції порнографічного характеру з метою подальшого їх збуту, зберігала на своєму мобільному телефоні марки «Samsung A30s».

В подальшому, 16.02.2025 приблизно о 02:07 год. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 перебуваючи за своїм місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи мобільний телефон марки «Samsung A30s» у корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з сім-карткою оператора ПрАТ «ВФ» НОМЕР_3 , підключений до мережі Інтернет, за допомогою встановленого мобільного додатку «Telegram» збула користувачу вказаного додатку з номером НОМЕР_4 , який належить та використовує ОСОБА_6 два файла з відеозаписами тривалістю 6 хв. 25 сек. та 3 хв. 22 сек., порнографічного характеру за грошові кошти в сумі 759 гривень, які ОСОБА_6 перерахував ОСОБА_5 на банківську картку № НОМЕР_5 відкриту в АТ «ПУМБ» за отриманий вищевказаний порнографічний матеріал.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.301 КК України, а саме виготовлення, зберігання відеопродукції порнографічного характеру з метою збуту, а також збут відеопродукції порнографічного характеру.

Крім того, разом з обвинувальним актом до суду була надана угода про визнання винуватості від 29.05.2025 року між прокурором Суворовської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_7 , обвинуваченою та її захисником.

Зміст обвинувального акта та зазначеної угоди відповідає вимогам ст.ст.291, 472 КПК України, також прокурору, обвинуваченій та її захиснику, в судовому засіданні, були роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, при цьому вони повністю підтвердили добровільність укладення угоди про визнання винуватості, не оспорюючи при цьому час, місце, спосіб та мотиви вчиненого обвинуваченою злочину при вказаних вище обставинах, а також фактичні обставини скоєного та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе визнала повністю, підтвердила викладене в обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно за допомогою встановленого мобільного додатку «Telegram» збула ОСОБА_6 два файла з відеозаписами тривалістю 6 хв. 25 сек. та 3 хв. 22 сек., порнографічного характеру за грошові кошти в сумі 759 гривень, які ОСОБА_6 перерахував ОСОБА_5 на банківську картку № НОМЕР_5 відкриту в АТ «ПУМБ» за отриманий вищевказаний порнографічний матеріал. У скоєному розкаюється, просила задовольнити угоду .

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.301 КК України за кваліфікуючими ознаками: виготовлення, зберігання відеопродукції порнографічного характеру з метою збуту, а також збут відеопродукції порнографічного характеру.

Крім того, згідно ст.474 КПК України, суд перевірив угоду на відповідність її КПК України, разом із цим вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_5 об`єктивно та повністю підтверджується наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не здійснювалось згідно ч.3 ст.474 КПК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні за наявності підстав просив затвердити угоду про визнання винуватості, так як вона відповідає вимогам діючого КПК України, вид та розмір узгодженого покарання, на його думку, співвідносяться з характером та ступенем скоєного ОСОБА_5 діянням.

При визначенні міри покарання ОСОБА_5 , суд враховує умови угоди, характер та ступінь тяжкості вчиненого діяння, суспільну небезпечність, дані про особу обвинуваченої, те, що вона раніше до кримінальної відповідальності притягувалась.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків).

Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.

До обставин, передбачених ст.66 КК України, які пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання своєї провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, передбачених ст..67 КК України, що обтяжують покарання судом не встановлено та не вказані досудовим слідством.

Крім того, при вирішені питання щодо покарання обвинуваченої, суд враховує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 із змінами та доповненнями, згідно якого у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку ст.ст.75,79, 104 КК України та призначення покарання згідно з ч.3 ст.72 КК України за сукупності вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ст..71 КК України і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку, суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

За викладених обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_5 має відповідати узгодженим в угоді вимогам, а виправлення та перевиховання вказаної особи можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням штрафу в дохід Держави.

Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст..100 КПК України.

З урахуванням того, що кримінальне правопорушення було вчинене за допомогою особистих телефонів обвинуваченої, суд вважає за необхідне до мобільних телефонів марки Samsung Galaxy A30S, ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2 НОМЕР_7 , з номером НОМЕР_3 , а також Sony I3312 з IMEI НОМЕР_8 , з номером телефона НОМЕР_9 , на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати їх у власність держави.

Цивільні позови не заявлено.

Загальна сума витрат на залучення експертів під час досудового розслідування складає 3566 гривень, які належить стягнути з обвинуваченої.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373-374, 394-395, 471, 473-476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 29.05.2025 року, укладену між прокурором Суворовської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - затвердити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.301 КК України та призначити їй узгоджене між сторонами покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Згідно ст.71 КК України до не відбутої частини покарання за вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 18.11.2024 року, приєднати покарання за зазначеним вироком з урахуванням ст.72 ч.3 КК України, та остаточну міру покарання призначити у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки та штрафу в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.

Покарання у вигляді 2 років пробаційного нагляду та штрафу у розмірі 34000 гривень у дохід держави виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави 3566 (три тисячі пятсот шістдесят шість) гривень - вартість проведеної по справі експертизи.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 21.03.2025 року з мобільних телефонів Samsung Galaxy A30S, ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2 НОМЕР_7 , з номером НОМЕР_3 , а також Sony I3312 з IMEI НОМЕР_8 , з номером телефона НОМЕР_9 та відповідно до вимог ст.ст.96-1, 96-2 КК України конфіскувати їх в дохід Держави.

Міра запобіжного заходу обвинуваченій не обиралась та скасуванню не підлягає.

Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.

На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, з урахуванням обмеження права оскарження вироку відповідно до положень ст..473 КПК України.

Суддя: