Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №521/1763/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 521/1763/26

Провадження № 3/521/1206/26

30 березня 2026 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Ганошенко С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2026 року на адресу суду надійшли матеріали протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 577960 від 28.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 126 КУпАП, які згідно протоколу автоматизованого розподілу були розподілені судді Ганошенку С.А.

Згідно матеріалів протоколу серії ЕПР1 № 577960 від 28.01.2026 року вбачається, що 28.01.2026 року об 20-15 год. у м. Одеса, по вул. Ольги Благовидової (Кострова) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відносно якого йому було встановлено тимчасове обмеження у праві керування Постановою про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами від 15.04.2019 року (провадження № 32749763 від 23.05.2012 року), чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 577960 від 28.01.2026 року, а дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

В судові засідання 23.02.2026 року, 21.07.2025, 02.03.2026 року, 16.03.2026 року та 30.03.2026 року року ОСОБА_1 з`являвся, вину у скоєні адміністративного правопорушення не визнав, через канцелярію суду подав відповідні клопотання про перенесення судових засідань у зв`язку із ознайомленням з матеріалами справи, та наданням додаткового строку для підготовки до судового розгляду.

30.03.2026 року від ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, у яких останній вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнає, обґрунтовуючи тим, що на його думку відомості у матеріалах справи не повною мірою відповідають фактичним обставинам справи, а надані докази є недостатніми для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Також, ОСОБА_1 в обгрунтування своїх заперечень щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, зазначає що про те, що він не був обізнаний про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, про що працівники поліції повинні були, на його думку, довести йому та надати докази про його обізнаність про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.

Таким чином ОСОБА_1 доходить висновку, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 3. ст. 126 КУпАП та просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно вимог ч. 3 ст. 126 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення наступає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 ЗУ "Про дорожній рух", забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно пункту 2.1 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Вина водія підтверджується зібраними в справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЄПР 1 №577960 від 28.01.2026 року, постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 32749763 від 15.04.20219 року.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, зокрема, що об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на транспорті, суб`єктивну сторону, яка виявилась у формі прямого умислу; особу порушника, також ту обставину, що протягом року він був притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 126 КУпАП; ступінь його вини та майновий стан.

З аргументами та доводами ОСОБА_1 , які викладені у поясненнях про те, що відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази, про те, що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, суд не може погодитися та виснує про наступне.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Від так, судом у ході судового засідання були досліджені матеріали справи та долучені до них докази, у тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ЄПР 1 № 577960 від 28.01.2026 року та Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 15.04.2019 року (ВП №32749763), які долучені до матеріалів справи. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЄПР 1 №577960 від 28.01.2026 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом по вул. Ольги Благовидової (Кострова), відносно якого для нього на час вчинення правопорушення встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами вищезазначеною постановою державного виконавця.

ОСОБА_1 з 2019 року був ознайомлений з тим, що має заборгованість по аліментах та повинен був передбачати наслідки своїх дій, разом з тим, суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності зареєструвала ФО-П з надання послуг таксі лише 04.03.2026 року, тобто з метою штучного створення умов для скасування постанови про обмеження права керування транспортними засобами в рамках ВП №32749763. Таким чином на момент вчинення адміністративного правопорушення існували обставини, що утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що відповідальна особа, яка склала протокол повинна була довести та надати докази, про те що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом є помилковими та не приймаються до уваги судом.

Отже, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу правопорушення за ч.3 ст. 126 КУпАП, оскільки відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відтак, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ "Надточій проти України" (рішення від 15 травня 2008 року, заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Право на доступ до правосуддя передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідною практикою Європейського суду з прав людини в частині забезпечення права на стадії виконання судових рішень, передбачає, що право на доступ до правосуддя забезпечується також на стадії виконання судових рішень, застосування протилежного мало б ілюзорний характер реалізації права на справедливий суд.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Відносно якості Закону, зазначена норма є імперативною, чіткою, зрозумілою та об`єктивно передбачуваною, а отже боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, з урахуванням презумпції знання Закону (ст.ст. 57, 68 Конституції України), має передбачати та усвідомлювати очевидну правову перспективу застосування обмеження його прав визначених ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» та проявляти належну зацікавленість та ініціативність щодо виконання судового рішення.

Постанова виконавця не оскаржувалася, на момент вчинення правопорушення була діючою, що призвело до складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції правомірно, а тому за таких обставин у суду відсутні підстави для закриття провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу правопорушення.

Враховуючи обізнаність боржника, відносно наявного зобов`язання виконання судового рішення щодо матеріального забезпечення дитини, презумпцію знання Закону та очевидну правову визначеність застосування забезпечення виконання судового рішення у виді тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (норма застосування ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» є імперативною, тобто такою, яка не передбачає альтернативного застосування або реалізацію дискреційних повноважень), суд приходить до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Отже, оцінивши в сукупності зібрані та досліджені докази, та враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом 28.01.2026 року, будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами на підставі постанови державного виконавця від 15.04.2019 року (ВП №32749763), що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЄПР 1 №577960 від 28.01.2026 року та Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 15.04.2019 року (ВП №32749763), які долучені до матеріалів справи, суд приходить до висновку про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Що ж стосується розміру стягнення, то враховуючи обставини справи, особу правопорушника, можливі наслідки вчиненого, а також особу, що притягається до адміністративної відповідальності, життєві обставини, на які він посилається у своїх поясненнях, суд вважає доцільним накласти на ОСОБА_1 мінімальне адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Таким чином, з метою досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень, на ОСОБА_1 , необхідно накласти адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк три місяці.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 7, 24, 33, 34, 36, 40-1, 126, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

(Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО): 899998, Номер рахунку: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО