Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 березня 2026 р.
Справа: №521/2225/26
Суддя: Ганошенко С. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 521/2225/26
Провадження № 3/521/1342/26
30 березня 2026 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Ганошенко С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство-Грузія, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
До суду 18.02.2026 року надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 – 08.02.2026 року о 22-02 годині в м. Одесі, вул. Академіка Філатова, 78 керував транспортним засобом PEGUGEOT 301, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння а саме: неприродна блідість шкірного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, в закладі охорони здоров`я КНП ООМ ЦПЗ ООР у встановленому законом порядку водій відмовився під час безперервної відеофіксації. Своїми діями, ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_2 у судове засідання 02.03.2026 року - не з`явився, повідомлений вчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки через смс-повідомлення на вказаний номер телефона, про що свідчить довідка про доставку смс-повідомлення, яке останній не отримав, оскільки абонент тимчасово недоступний та шляхом направлення поштового повідомлення, на адресу суду повернулось поштове повідомлення із відміткою-«адресат відсутній за вказаною адресою».
Проте, 16.03.2026 року з`явився у судове засідання, та подав через канцелярію суду клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку із ознайомленням з матеріалами справи.
24.03.2026 року через підсистему “Електронний суд” від представника ОСОБА_1 – адвоката Малюка Є.В. надійшли додаткові пояснення по справі, у якому останній зазначає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, на думку представника матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, того факту, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення про яке зазначено у протоколі № 586492.
Також представник зазначає, що відеозапис, який розпочинається з 22:03:33, хоча й містить відеофрагмент з віддаленим транспортний засобом, який рухається, і окремо транспортним засобом який припаркований, але не містить жодних доказів, що вказаний транспортний засіб та його водій, мають відношення до даної адміністративної справи. Відеозапис, який розпочинається з 22:03:33 триває лише до 22:04:16, і не містить, як вже зазначалось ідентифікуючих ознак, як самого відеозапису, так і транспортних засобів, які на ньому зображені, так само як і особи, яка перебувала за кермом транспортного засобу. Таким чином, представник доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом.
Також, представник ОСОБА_1 вважає, що внаслідок неналежного інформування з боку працівників поліції та викривлення змісту правових обов`язків водія, поведінка ОСОБА_2 не може розцінюватися як свідома та добровільна відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.
Дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підставами для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимогст.14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст.53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За положеннями ч.1 ст.130КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
За змістом статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджена наступними доказами, які були досліджені у судовому засіданні безпосередньо судом:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 586492 від 08.02.2026 року, в якому викладені дата та час, місце, та обставини вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП;
- довідкою про те, що ОСОБА_2 отримував посвідчення водія;
- довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 протягом року за ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу в КНП «МЦПЗ ООР» від 08.02.2026 року об 22-05 год.;
- відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських 471330 та 474566.
Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
До ознак наркотичного сп`яніння віднесено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І Інструкції).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п. 12 розділ ІІ Інструкції).
Від так, під час дослідження судом відеофайлів з технічних засобів відеозапису поліцейських 471330 та 474566, які наявні у матеріалах справи було встановлено, що працівниками поліції 08.02.2026 року, близько 22-08 год. був зупинений транспортний засіб PEUGEOT 301, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , у м. Одеса, по вул. Академіка Філатова, 78, причиною зупинки якого була інформацію про залишення останнім місця ДТП близько 22-08. год. 08.02.2026 року у м. Одеса. Від так, факт зупинки поліцейськими транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 не спростовується останнім, оскільки з файлів відеореєстратора 474566 вбачається що водій запитував у поліцейських причину зупинки його транспортного засобу. Також, з відеофайлів вбачається, що в ході спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, останніми були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , і на запитання поліцейських чи вживав водій будь-які наркотичні засоби, останній відповів що так-приблизно тиждень поспіль. На пропозицію поліцейських прослідувати з ними до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_2 виявив бажання пройти такий огляд на місці його зупинки, про те поліцейські роз`яснили що відповідно до Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року працівниками поліції на місці зупинки здійснюється огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а огляд на стан сп`яніння під дією наркотичних або лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції – проводиться у закладі охорони здоров`я. На пропозицію поліцейських прослідувати з ними до медичного закладу, ОСОБА_2 жестом голови дав зрозуміти що ні, а також відповів що не поїде, та наполягав на медичному обстеженні на місці. Згодом, як вбачається з відеофайлів ОСОБА_2 погодився проїхати з поліцейськими до медичного закладу, сів в машину поліцейських та слідував з ними. Про те під час слідування до медичного закладу для огляду на стан сп`яніння ОСОБА_2 відмовився слідувати далі, тому поліцейські повернулися на місце зупинки ТЗ. Зазначені дії ОСОБА_1 , з яких вбачається відмова його від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кваліфікуються судом як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення стану у тому числі наркотичного сп`яніння.
Водій відмовився від проходження медичного огляду у медичному закладі -КНП «МЦПЗ ООР».
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан будь-якого сп`яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Заперечення захисника ОСОБА_4 - адвоката Малюка Є.В. судом не приймаються, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наявними доказами, зокрема відеозаписом, на якому зафіксовано як працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 , повідомлено про причину зупинки та запропоновано ОСОБА_5 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що останній відмовився.
Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим, щодо ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ЄПР 1 №586492 від 08.02.2026 року за ч.1 ст.130 КУпАП, який підписаний ОСОБА_6 без зауважень, направленням, відеозаписами з технічних засобів відеозапису 471330 та 474566, з яких вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_5 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. ОСОБА_7 після неодноразових пропозицій поліцейських прослідувати до закладу охорони здоров`я для огляду на перебування його у стані наркотичного сп`яніння свідомо відмовлявся.
Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_7 порушив п. 2.5 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Таким чином, вважаю, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності суд виходить із наступного.
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
З метою виховання останньої і запобіганню вчинення нових правопорушень, слід накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Оцінюючи наведені докази, суд вважає їх такими, що підтверджують обставини вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, ставити їх під сумнів підстав не вбачається. Наведені вище докази, досліджені судом, доводять факти, встановлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 і є належним підтвердженням допущення останнім вказаного правопорушення, який останнім був підписаний.
За вищевикладених обставин суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_8 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП на загальних підставах, визначивши необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 665,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО): 899998, Номер рахунку:UA848999980313080149000015001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
(Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО): 899998, Номер рахунку: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua