Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №739/2664/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 березня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 739/2664/25

Головуючий у першій інстанції – Чепурко В. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/944/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

із секретарем – Піцан В.М.,

учасники справи:

боржник – ОСОБА_1 ,

стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2026 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд судового наказу від 26.12.2025 за нововиявленими обставинами, в якій просила скасувати судовий наказ Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 26.12.2025, виданого у справі про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (далі по тексту – ТОВ «Енера Чернігів») заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 39113,52 грн.

Заяву обґрунтовувала тим, що у вересні 2024 року придбала житловий будинок, в якому раніше не проживала і послугами постачання електроенергії не користувалася. Вона не є спадкоємцем колишніх власників будинку, за життя яких виникла вказана заборгованість. У зв`язку з цим, посилаючись на положення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, вказує, що зазначеним вище судовим наказом безпідставно покладено обов`язок сплати заборгованості за постачання електричної енергії в розмірі 39 113,52 грн, у зв`язку з чим просить його скасувати та відмовити у стягненні заборгованості.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30.01.2026 у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 26.12.2025 у справі №739/2664/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію – відмовлено.

В обґрунтування підстав відмови у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що боржник, який вважає судовий наказ повністю чи часткового необґрунтованим, має право ініціювати вирішення питання про скасування судового наказу в порядку, передбаченому статтями 170-171 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу районного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на незаконність, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За доводами апеляційної скарги, у вересні 2024 року вона придбала житловий будинок, що підтверджується договором купівлі-продажу будинку, який наявний в матеріалах справи. До цього часу (до вересня 2024 року) у вказаному будинку ОСОБА_1 не проживала, послуги з постачання електроенергії до вересня 2024 року не споживала. Крім того, вона не є спадкоємцем після смерті власників вказаного житлового будинку, які користувалися послугами до вересня 2024 року та за життя яких виник борг в сумі 39113,52 грн.

Зазначає, що визначена ТОВ «Енера Чернігів» заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 39113,52 грн нарахована майже за 10 років. Окремо розрахунок по кожному власнику за такий тривалий період ТОВ «Енера Чернігів» суду не надано та постановляючи оскаржувану ухвалу в даній справі, суд першої інстанції не пересвідчився у правильності такого розрахунку. Таким чином, на ОСОБА_1 зазначеним судовим наказом покладено обов`язки сплатити заборгованість за попередніх власників, що повністю суперечить вимогам Закону та є протиправним.

Стверджує, що новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.

Посилається на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 01.09.2020 у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-604св20), в якій зазначено, що чинним законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі продажу.

Вважає, що судовий наказ виданий Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області від 26.12.2025, у справі № 739/2664/25 (провадження № 2-н/739/114/25) підлягає скасуванню, у зв`язку з чим, у видачі судового наказу у даній справі за заявою ТОВ «Енера Чернігів» слід відмовити, а справу належить розглядати у позовному провадженні.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Енера Чернігів» просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення районного суду - без змін.

ТОВ «Енера Чернігів» погоджується з висновком суду та підтримує його позицію, що боржник, який вважає судовий наказ повністю чи часткового необґрунтованим має право ініціювати вирішення питання про скасування судового наказу в порядку, передбаченому статтями 170-171 ЦПК України.

Вважає, що відмовивши у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами, суд постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що у грудні 2025 року ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до суду з заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію на його користь за період з 04.09.2024 по 30.11.2025 у сумі 39113,52 грн та сплачений судовий збір у розмірі 302,80 грн (а.с. 1-3).

Заяву обґрунтовувало тим, що товариство постачає електричну енергію ОСОБА_1 , яка, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав (витяг №374271767 від 15.04.2024), є власником будинку АДРЕСА_1 . Між товариством та ОСОБА_1 , шляхом підписання заяви-приєднання, укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за №220012541, також укладення договору підтверджується фактом споживання електроенергії та оплати виставлених рахунків споживачем. Проте всупереч договору та нормам чинного законодавства ОСОБА_1 рахунки за спожиту електроенергію за період з 04.09.2024 по 30.11.2025 не сплачено.

26.12.2025 судовим наказом Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 39113,52 грн та судовий збір у сумі 302,80 грн (а.с. 25).

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30.01.2026 у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 26.12.2025 у справі №739/2664/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію – відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник, який вважає судовий наказ повністю чи часткового необґрунтованим, має право ініціювати вирішення питання про скасування судового наказу в порядку, передбаченому статтями 170-171 ЦПК України.

З таким висновком місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до статті 161 ЦПК судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи-підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу (частина перша статті 170 ЦПК України).

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті лише рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили. Перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу частиною першою статті 423 ЦПК України не передбачено. Разом з тим, за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу, може бути переглянуто судовий наказ, виданий відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України.

Встановивши, що судовий наказ Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 26.12.2025 виданий відповідно до ст. 161 ЦПК за вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в силу норм ЦПК України такий судовий наказ не може бути переглянутий за нововиявленими обставинами.

Судовий наказ може бути скасований судом за заявою боржника на підставі частини першої статті 170, частини третьої статті 171 ЦПК України.

Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц (пункт 59), від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 37), від 20 березня 2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (пункт 36), від 18 вересня 2019 року у справі № 638/17850/17 (пункт 5.30), від 08 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19 (пункт 6.20), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (пункт 30), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункт 30), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (пункт 45)).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Вимоги заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами складають сутність її доводів у межах заяви про перегляд судового наказу відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України, тому такі вимоги не можуть бути використані для захисту будь-якого права чи інтересу за наявності іншого передбаченого законом способу захисту прав заявника про скасування відповідного судового наказу.

Тому вказані вимоги не відповідають завданню цивільного судочинства і не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, як і взагалі не підлягають судовому розгляду. При цьому відсутність у заявника юридичної можливості пред`явити вимоги про перегляд судового наказу, виданого відповідно до пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України, за нововиявленими обставинами, є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм права. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що апелянт не є належним боржником, не споживала електричну енергію, а також про неправильність розрахунку заборгованості, зводяться до заперечень проти вимог стягувача та фактично стосуються вирішення спору по суті. ЦПК України передбачає спеціальний спосіб захисту прав боржника у наказному провадженні, а саме подання заяви про скасування судового наказу у порядку, визначеному статтями 170–171 цього Кодексу.

Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 01.09.2020 у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-604св20), щодо відсутності обов`язку нового власника сплачувати борги попереднього власника не можуть бути враховані, оскільки такі висновки стосуються вирішення спору по суті, тоді як у цій справі вирішується виключно процесуальне питання.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява про перегляд судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами та обґрунтовано відмовив у відкритті провадження.

Такі процесуальні дії суду не можуть свідчити про обмеження права заявника на судовий захист.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 442/37/20 (провадження № 61-13861св21).

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі судового рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.03.2026.

Головуючий Судді :