Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №520/35373/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 р. Справа № 520/35373/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/35373/24

за позовом ОСОБА_1

до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення № 14 Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки населених пунктів смт. Солоницівка, с.Подвірки, с.Сіряки, с.Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського районну Харківської області»; а також рішення № 55 L сесії VIII скликання від 16.03.2023 року Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області «Про внесення змін до рішення № 14 Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки населених пунктів смт. Солоницівка, с.Подвірки, с.Сіряки, с.Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського районну Харківської області».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 та ухвалити постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, також зазначає, що відповідно до постанови Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду по даній справі 590/35373/24 від 29.07.2025, Верховний суд, вирішуючи питання про скасування ухвали першого та апеляційного суду про повернення позову, зробив висновок про те, що предметом оскарження по даному позову є саме нормативно-правові акти, які поширюються на невизначене коло осіб (платників податку з плати на землю, коло яких не є конкретно визначеним). Так, в даній постанові від 29.07.2025 по справі 520/35373/24 послався на судову практику Великої Палати Верховного Суду, згідно якої , розглядаючи справу №461/8220/13-а (Провадження №11-241апп18), де предметом спору також визначено рішення органу місцевого самоврядування (ухвала міської ради), яким затверджено грошову оцінку земель, у постанові від 08.05.2018 дійшла висновку, що така ухвала міської ради є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийнята уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки ухвала лише визначає коло суб`єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання (стаття 1 Закону №1160-IV). Вважає, що оскільки оспорювані рішення відносяться до нормативно-правових актів, які поширюються на невизначене коло осіб, вони є регуляторними актами, і тому під час їх прийняття був порушений їх порядок прийняття, тому вони підлягають визнанню противоправними та скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 30.11.2020 позивачу, ОСОБА_1 було передано в оренду земельну ділянку кад №6322057602:00:000:0137, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, за адресою вул Сумський шлях 2 Ж с.Подвірки, площею 0,0885 га, нормативна грошова оцінка була визначена в сумі 56710,80 грн. (яка визначена на 15.09.2020 з урахуванням коефіцієнту індексації 1,897), розмір орендної плати визначений в сумі 12% від нормативної грошової оцінки, що складало 6805,30 грн. на рік (копія договору додається).

Вказана сума була сплачена позивачем за 2020, 2021, 2022 рік, проте в 2024 році було повідомлено про те, що нормативна грошова оцінка змінилася і визначена тепер в сумі 631139,85 грн. (тобто майже в 11 разів у сторону збільшення), і оренда плата тепер становить 75736,78 грн. на рік (тобто майже в 11 разів вище, ніж передбачено договором).

Про те, шо нормативна оцінка землі змінилася і виросла у майже 11 разів позивачу стало відомо з листа № 02-22/3605 від 25.06.2024 року (копія листа додається).

Так, вказаним листом було зазначено про те, що рішенням Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області № 14 ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021 року було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт. Солоницівка, с.Подвірки, с.Сіряки, с.Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського районну Харківської області.

Так, відповідно до п.1. даного Рішення була затверджена середня базова вартість одного квадратного метра землі , в тому числі с.Подвірки, яка складала 149,07 грн. м.кв. П.2. даного Рішення визначав грошову оцінку 1 кв.м. землі, з урахуванням функціональних коефіцієнтів по найвищому з показників зональності, в тому числі:

С.Подвірки

Землі житлової забудови 178,88 грн за 1 кв.метр

Землі громадської забудов-125,22 грн за 1 кв.метр

Землі технічної інфраструктури -116,27 грн за 1кв.метр

Землі комерційного використання -447,20 грн за 1 кв.метр

Землі промисловості-214,66 грн за 1 кв.метр

Землі рекреаційного призначення -89,44 грн за 1 кв.м

А також було зазначено про те, що дані нормативні грошові оцінки вводяться в дію з 01.01.2023, а Рішенням № 7 від 11.04.2013 року ХХХVІІ сесії VI скликання «Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки населених пунктів Солоницівської селищної ради» з 01.01.2023 визнано таким, що втрачає чинність.

В подальшому, у вищезазначене Рішення № 14 було внесено зміни Рішенням № 55 L сесії VIII скликання від 16.03.2023 року, а саме п.2. рішення був доповнений п.2.1. де визначалися показники для земель с/г призначення за найнижчими зональності.

Також листом № 02-2/3605 від 25.06.2024 року зазначалося, що відповідно до витягу із технічної документації нормативної грошової оцінки №НВ9940864842024 станом на 2024 рік вартість ділянки кад. №6322057602:00:000:0137, площею 0,0885 га складає 631139,85 грн.

Тексти оспорюваних рішень було надіслано листом № 02-28/55 від 10.12.2024 на запит адвоката.

Позивач вважає вищевказані рішення № 14 Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки населених пунктів смт. Солоницівка, с.Подвірки, с.Сіряки, с.Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського районну Харківської області», а також внесення змін до нього Рішенням № 55 L сесії VIII скликання від 16.03.2023 року незаконними, та таким, що підлягає визнанню нечинними, виходячи з того, що оскаржувані рішення прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, тому звернулися до суду з адміністративним позовом.

Залишаючи без задоволення адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області №14 від 03.12.2021 та №55 від 16.03.2023 не є регуляторними актами в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144 Конституції України).

Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За приписами ч. 1 ст. 23 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України у Рішенні № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (ч. 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

У ст. 1 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» наводяться такі визначення термінів:

регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;

регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

аналіз регуляторного впливу - документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.

За нормами ч.ч. 1–3 ст. 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений ст. 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Особливості прийняття регуляторних актів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначає стаття 36 вищезгаданого Закону регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

відсутній аналіз регуляторного впливу;

проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Так, суд першої інстанції, залишаючи без задоволення адміністративний позов, виходив з того, що спірні рішення Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області №14 від 03.12.2021 та №55 від 16.03.2023 не є регуляторними актами в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Колегія суддів відмічає, що Верховний Суд у постанові від 01.02.2022 у справі №160/1936/21 зазначив, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель не є регуляторним актом у розумінні положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

У зазначеній постанові Верховний Суд, покликаючись на раніше викладені правові позиції Верховного Суду, наведені у постановах від 13 грудня 2019 року у справі №461/1824/15-а та від 31 травня 2021 року у справі №826/16053/16, наголосив, що державна регуляторна політика охоплює всі сфери та галузі, у яких можливе здійснення господарської та підприємницької діяльності, не забороненої законами України, та засоби державного регулювання такої діяльності, у яких держава будь-яким чином встановлює правила поведінки для суб`єктів господарювання.

Основними засобами регулюючого впливу держави є, зокрема: правила та процедури щодо входження на ринок і виходу з нього суб`єктів господарювання, їх створення та ліквідації; ліцензування певних видів господарської діяльності; дозвільна система на провадження певного виду господарської діяльності; правила та процедури, що регламентують певні види господарської діяльності, які не підпадають під дозвільну систему на провадження певного виду господарської діяльності; правила щодо обсягу та процедур подачі обов`язкової звітності; тарифне і нетарифне регулювання; організація державного контролю за господарською діяльністю; отримання погоджень від органів державної влади або третіх осіб.

Таким чином, за позицією Верховного Суду, регулюючий вплив держави на діяльність суб`єктів господарювання поширюється на всі правовідносини між суб`єктами господарювання, які мають місце в законодавчо регульованій сфері, а також охоплює собою адміністративні відносини між ними та органами влади під час реалізації прав та обов`язків, передбачених актами законодавства.

Водночас, наведений у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №160/1936/21 висновок стосовно того, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель не є регуляторним актом у розумінні положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», сформований щодо рішення місцевої ради, яким, зокрема, затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста без встановлення базової вартості 1 кв.м. землі в грошовому еквіваленті.

Отже, Верховний Суд констатував, що затверджена таким рішенням місцевої ради технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста без встановлення базової вартості 1 кв.м. землі, містить лише розрахунки (формули та коефіцієнти), які в подальшому будуть застосовуватись при розрахунках земельних платежів і тільки після впровадження нормативної грошової оцінки земель в грошовому виражені базової вартості 1 кв.м. землі.

З огляду на це Суд виснував, що вказане рішення не має такої обов`язкової ознаки для віднесення його до регуляторного акта як неодноразове застосовування, фактично вичерпує свою дію з моменту впровадження нормативної грошової оцінки землі з встановленням базової вартості 1 кв. м. землі в грошовому еквіваленті, тобто є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

Судова колегія зазначає, що у спірних правовідносинах Солоницівська селищна рада Харківського району Харківської області прийняла рішення № 14 ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021, якою затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт. Солоницівка, с.Подвірки, с.Сіряки, с.Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського районну Харківської області.

Так, відповідно до п.1. даного рішення затверджена середня базова вартість одного квадратного метра землі, в тому числі с.Подвірки, яка складала 149,07 грн. м.кв. Пунктом 2. даного рішення визначав грошову оцінку 1 кв.м. землі, з урахуванням функціональних коефіцієнтів по найвищому з показників зональності, в тому числі:

С.Подвірки:

Землі житлової забудови 178,88 грн за 1 кв.метр;

Землі громадської забудов-125,22 грн за 1 кв.метр;

Землі технічної інфраструктури -116,27 грн за 1кв.метр;

Землі комерційного використання -447,20 грн за 1 кв.метр;

Землі промисловості-214,66 грн за 1 кв.метр;

Землі рекреаційного призначення -89,44 грн за 1 кв.м.

Також зазначено про те, що дані нормативні грошові оцінки вводяться в дію з 01.01.2023, а рішенням № 7 від 11.04.2013 року ХХХVІІ сесії VI скликання «Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки населених пунктів Солоницівської селищної ради» з 01.01.2023 визнано таким, що втрачає чинність.

В подальшому, у вищезазначене рішення № 14 було внесено зміни рішенням № 55 L сесії VIII скликання від 16.03.2023 року, а саме п.2. рішення був доповнений п.2.1. де визначалися показники для земель с/г призначення за найнижчими зональності.

Таким чином, Солоницівська селищна рада Харківського району Харківської області прийняла рішення № 14 ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021 та до якого внесено зміни рішенням № 55 L сесії VIII скликання від 16.03.2023 року, яким затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, у якій, окрім іншого, визначена базова вартість 1 кв.м. землі в грошовому еквіваленті.

Як підтверджується обставинами справи, таке рішення було фактично застосоване до відносин, учасником яких є, зокрема, ОСОБА_1 (відповідно до договору оренди земельної ділянки від 30.11.2020, кад №6322057602:00:000:0137), без прийняття іншого рішення про впровадження вже затвердженої нормативної грошової оцінки землі. Цим же рішенням селищна рада визнала таким, що втратило чинність, своє попереднє рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тобто змінила правове регулювання відповідних відносин.

Правова позиція про те, що рішення органу місцевого самоврядування, з приводу затвердження нормативної грошової оцінки земель відноситься до регуляторних нормативно-правових, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а.

Далі, така позиція послідовно підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 10.04.2020 у справі №615/1182/15-а, від 14.05.2020 у справі №280/2100/19, від 10.06.2021 у справі №823/902/17, від 15.12.2023 у справі №0440/6516/18.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 30.06.2025 у справі №420/4475/24 звернув увагу на те, що рішення місцевої ради, яким, з-поміж іншого, встановлювалась базова вартість 1 кв.м. землі в грошовому еквіваленті в конкретному розмірі у гривнях, є таким, що має регуляторний вплив на регламентовані ним господарські та адміністративні правовідносини між суб`єктами господарювання та регуляторним органом, а отже на нього поширюються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Зокрема, не може залишитись поза увагою колегії суддів та обставина, що суд першої інстанції приймаючи спірне рішення не врахував того, що Верховний Суд у постанові від 29.07.2025 року по даній справі №520/35373/24 наголосив на релевантній судовій практиці Великої Палати Верховного Суду (справа № 461/8220/13-а, провадження №11-24 Іапп 18), де у постанові від 08.05.2018 року зроблено однозначний висновок про те, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження грошової оцінки земель за своєю правовою природою є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки воно прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, встановлює або змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (не персоніфікує суб`єктів, а лише визначає категорію платників податку з плати за землю) та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та суб`єктами господарювання у розумінні статті 1 Закону № 1160-1V.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла висновку, що спірні рішення Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області № 14 ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021 та до якого внесено зміни рішенням № 55 L сесії VIII скликання від 16.03.2023 року, належить до регуляторних актів, оскільки прийняті нею як регуляторним органом та спрямовані на правове регулювання як господарських, так й адміністративних відносин між радою як регуляторним органом та суб`єктами господарювання щодо користування земельними ділянками, у тому числі комунальної власності, на правах оренди, встановлює і затверджує нормативи визначення капіталізованого рентного доходу з них, який використовується, зокрема, для обчислення орендної плати за землю на підставі договорів, укладених між відповідною місцевою радою та суб`єктом господарювання, зокрема й позивачем, який на умовах оренди використовує у своїй господарській діяльності земельну ділянку в межах території Солоницівської селищної територіальної громади.

Окрім цього, спірні рішення, як можна стверджувати виходячи з їх змісту та фактичних обставини справи, що розглядається, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, розраховане на довгострокове застосування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що спірні рішення Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області № 14 ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021 та до якого внесено зміни рішенням № 55 L сесії VIII скликання від 16.03.2023 належить до регуляторних актів у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» й повинне розроблятися, розглядатися, прийматися та оприлюднюватися у порядку, встановленому зазначеним Законом, у тому числі з підготовкою аналізу регуляторного впливу, його оприлюдненням разом з проєктом такого рішення з метою одержання відповідних зауважень та пропозицій.

Належних доказів стосовно оприлюдненння у порядку, встановленому Законом, у тому числі з підготовкою аналізу регуляторного впливу, його оприлюдненням разом з проєктом такого рішення з метою одержання відповідних зауважень та пропозицій сторонами до суду перешої та апеляційної інстанції не надано, матеріали справи таких не містять.

Стаття 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлює пряму заборону щодо прийняття або схвалення регуляторного акта уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування за відсутності аналізу регуляторного впливу, що є передбаченою законом обставиною і правовою підставою для скасування або зупинення дії регуляторного акта, прийнятого з таким порушенням.

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що спірні рішення Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області № 14 ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021 та до якого внесено зміни рішенням № 55 L сесії VIII скликання від 16.03.2023 прийняті у порушення вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», є незаконними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із доводами позивача та констатує помилковість висновку суду першої інстанції про те, що рішення №14 ХХV сесії Солоницівської селищної ради від 03.12.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт Солоницівка, с. Подвірки, с. Сіряки, с. Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області» та до якого внесено зміни рішенням №55 L сесії Солоницівської селищної ради від 16.03.2023 року «Про внесення змін до рішення XXV сесії Солоницівської селищної ради VIІІ скликання від 03.12.2021 року №14 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт Солоницівка, с. Подвірки, с. Сіряки, с. Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області» не є регуляторними актами в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції залишаючи без задоволення позовні вимоги, зробив помилкові висновки.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі №520/35373/24 прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі №520/35373/24 - скасувати.

Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення № 14 Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки населених пунктів смт. Солоницівка, с.Подвірки, с.Сіряки, с.Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського районну Харківської області»; а також рішення № 55 L сесії VIII скликання від 16.03.2023 року Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області «Про внесення змін до рішення № 14 Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХV сесії VIII скликання від 03.12.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки населених пунктів смт. Солоницівка, с.Подвірки, с.Сіряки, с.Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського районну Харківської області».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк