Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №440/17270/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 р.Справа № 440/17270/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2026, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава по справі № 440/17270/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.11.2025 №262940001277 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої зарплати по Україні за 2016-2018 роки (в розмірі 6188,89) додатково на коефіцієнт 1,14 з 01.03.2022 із збереженням раніше проведеної індексації щодо нього; з 01.03.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн та із збереженням, але щодо нього, раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,11;1,11; 1,14; 1,197; з 01.03.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та із збереженням, але щодо нього, раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,11;1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; з 01.03.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та із збереженням, але щодо нього, раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,11;1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 22.02.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. На звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн та із збереженням раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 27.11.2025 №262940001277 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, яким порушено право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/17270/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29 січня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що вмотивовано тим, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває інша справа №440/16390/25 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 клопотання відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про залишення позову без розгляду у справі №440/17270/25 - задоволено. Залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі № 440/17270/25 та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що дійсно в обох справах оскаржується рішення від 27.11.2025 №262940001277 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Водночас, воно оскаржується у різних його частинах, оскільки за наслідком його скасування мають бути відповідачем вчинені різні дії згідно з заявленими вимогами: у справі №440/17270/25 провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 на умовах відмінних від умов, окреслених у справі, тоді як у справі №440/16390/25 оскаржується рішення від 27.11.2025 №262940001277 в частині відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача з 19.11.2025.

Відтак, у справах №440/16390/25 та №440/16390/25 заявлені схожі позовні вимоги, але не однакові. Тобто задоволення позовних вимог позивача у справі №440/16390/25 жодним чином не вирішує питання проведення перерахунку його пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 на тих умовах, на яких ці перерахунки мали б з цих дат бути проведеними.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що зміст обґрунтування позовної заяви у даній справі №440/17270/25 та позовної заяви (уточненої) від 26.12.2025 у справі №440/16390/25 є тотожнім, предметом позову у даній справі №440/17270/25 та у іншій справі №440/16390/25 є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.11.2025 №262940001277 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , інші вимоги є похідними, задоволення яких залежить від задоволення основної вимоги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, законодавець установив правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають/перебували на розгляді у цьому або іншому суді. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду у тотожному спорі ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на необхідність дотримання на рівні національного судочинства принципу ''res judicata'', наголошуючи, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №640/5563/19.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норми закону позивач просить про захист свого права.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15).

У постанові від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

У межах спірних правовідносин спірним є питання наявності в межах двох справ №440/16390/25 та № 440/17270/25) одночасної сукупності вказаних вище умов, які є підставою для залишення позову без розгляду у справі, що розглядається.

Судом встановлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в іншій адміністративній справі №440/16390/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, з урахуванням уточненої позовної заяви від 26.12.2025, про визнання протиправним та скасування рішення від 27.11.2025 №262940001277 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн та із збереженням, але щодо нього, раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,11;1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 з дня звернення за перерахунком, а саме з 19.11.2025.

Аналізуючи зміст позовних вимог у справах №440/16390/25 та №440/17270/25, колегія суддів зазначає таке.

У справі №440/16390/25 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якій первісно просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.11.2025 р. № 262940001277 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої зарплати по Україні за 2016-2018 роки (в розмірі 6188,89) додатково на коефіцієнт 1,14 з 01.03.2022 із збереженням раніше проведеної індексації щодо нього; з 01.03.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та із збереженням, але щодо нього, раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; з 01.03.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та із збереженням, але щодо нього, раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,11;1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; з 01.03.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та із збереженням, але щодо нього, раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,11;1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115.

Отже, колегія суддів встановила, що первісно заявлений у справі №440/16390/25 позов був тотожнім позову, заявленому у справі №440/17270/25 та стосувався індексації пенсії позивача з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025..

При цьому, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №440/16390/25 позовну заяву було залишено без руху, у тому числі, з підстав неподання заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 по 04.05.2025 та доказів поважності причин його пропуску.

17.12.2025 до суду у справі №440/16390/25 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій також міститься клопотання про поновлення строку зверненння до суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №440/16390/25 вказані підстави у заяві позивача для поновлення строку звернення до адміністративного судом визнані неповажними, позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 по 04.06.2025 та доказів поважності причин його пропуску.

29.12.2025 до суду у справі №440/16390/25 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої позивач долучи уточнену позовну заяву, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.11.2025 р. № 262940001277 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та із збереженням, але щодо нього, раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,11;1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 з дня звернення за перерахунком, а саме з 19.11.2025.

Отже, колегія суддів встановила, що зміна позивачем зобов`язальних вимог у справі №440/16390/25 зумовлена визнанням судом у цій справі неповажними причин пропуску строку до суду з позовом в частині позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позов у цій справі та в адміністративній справі №440/16390/25 подано ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, подано щодо одного й того самого предмету оскарження - рішення від 27.11.2025 №262940001277 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , про яке зазначено у справі № 440/16390/25 та у цій справі. Жодних посилань на те, що відповідне рішення суб`єкта владних повноваження оскаружється позивачем в частині, позовна заява не містить, адже обґрунтування позовних вимог у справі №440/16390/25 та у №440/17270/25 є тотожнім.

При цьому, вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії є похідними вимогами від основної - про визнання протиправним та скасування рішення від 27.11.2025 №262940001277 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі №440/16390/25, яка перебуває у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів вважає також за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.

Отже, в межах справи №440/16390/25 судом буде вирішуватись питання правомірності прийняття рішення пенсійним органом в контексті доводів позивача про необхідність захисту та відновлення його порушених прав щодо перерахунку та виплати пенсії і є ідентичним обґрунтуванню позову у цій справі, яка розглядається.

Інше викладення формулювання похідних позовних вимог у цій справі шляхом зазначення провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 не змінює предмету спору у цій справі порівняно зі справою №440/16390/25, оскільки стосується визнання протиправним та скасування рішення від 27.11.2025 №262940001277 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Отже, судом встановлено наявність проваджень з розгляду адміністративних справ про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви.

Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 440/17270/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 30.03.2026 року