Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №638/3387/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/3387/26

Провадження № 3/638/1274/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з 7-мого управління (з обслуговування Харківської області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює в Артемівському лісництві Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов протокол № 124 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 17.02.2026 року. З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , будучи майстром лісу Артемівського лісництва Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство», являючись згідно з п. п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 2-7 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 30.07.2024 о 20.29, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2021 рік, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Окрім того, 20.02.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов протокол № 125 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 17.02.2026 року. З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , будучи майстром лісу Артемівського лісництва Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство», являючись згідно з п. п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 2-7 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 31.07.2024 о 06.20, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2022 рік, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Окрім того, 20.02.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов протокол № 126 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 17.02.2026 року. З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , будучи майстром лісу Артемівського лісництва Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство», являючись згідно з п. п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 2-7 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 14.01.2026 о 16.13, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2023 рік, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

24.02.2026 року постановою Шевченківського районного суду м. Харкова об`єднано справи про адміністративні правопорушення № 638/3387/26 (провадження № 3/638/1274/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, № 638/3389/26 (провадження № 3/638/1275/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та № 638/3392/26 (провадження № 3/638/1276/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в одне провадження, та присвоєно об`єднаній справі № 638/3387/26 (провадження № 3/638/1274/26).

Прокурор Лисенко В. Ю. у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в її діях є склад адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 усудовому засіданні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не оспорювала, вину визнала в повному обсязі.

Суддя, вислухавши особу, стосовно якої складено протоколи, прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1, п. 3.1 ст. 3 Статуту Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство» Підприємство засноване на державній власності, створене відповідно до Наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 № 133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Орган управління майном) і координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Підприємство створене з метою: ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; одержання прибутку від комерційної діяльності.

Наказом від 01.07.2008 року № 15-п ОСОБА_1 з 10.07.2008 року переведено на посаду майстра лісу Артемівського лісництва Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство».

Наказом голови комісії з припинення ДП «Ізюмський лісгосп» від 04.04.2023 року № 47-К/ВС ОСОБА_1 04.04.2023 року звільнено з посади майстра лісу Артемівського лісництва Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство».

Відповідно до п 1.3 р. 1 Посадової інструкції майстер лісу входить до складу державної лісової охорони, носить формений одяг встановленого зразка.

Згідно з п. 5 Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, до посадових осіб держлісоохорони належать посадові особи Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, згідно з додатком.

Відповідно до додатку до вказаного Положення майстра лісу віднесено до посадових осіб державної лісової охорони.

Згідно з п. п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи органів державної лісової охорони є суб?єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 20.09.2023 року № 3384-ІХ) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Законом України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року, який набрав чинності 12 жовтня 2023 року, викладено п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» у новій редакції.

Пунктом 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» цього Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи посадовою особою державної лісової охорони, та суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» повинна була подати щорічну декларацію за 2021, 2022 до 31 січня 2024 року та щорічну декларацію за 2023 до 01.04.2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подала щорічну декларацію за 2021 рік лише 30.07.2024 року, щорічну декларацію за 2022 рік лише 31.07.2024 року та щорічну декларацію за 2023 рік лише 14.01.2026 року.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом № 124 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 17.02.2026 року; протоколом № 125 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 17.02.2026 року; протоколом № 126 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 17.02.2026 року; копією наказу про прийняття на роботу; копією трудової книжки; копією наказу про звільнення; копією посадової інструкції; копією статуту; копією витягу з «Єдиного державного реєстру декларацій»; письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вина правопорушника доведена зазначеними вище доказами.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

За правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справипро які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_1 , яка вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також ступінь її вини, майновий стан, визнання винуватості, в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях, суд вважає за необхідне та достатнє застосувати адміністративне стягнення із врахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір судового збору відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 172-6, 221, 268, 280, 283, 284 КупАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.

На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня, наступного після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Щепіхіна