Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №192/811/25 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/811/25

Провадження № 2/192/290/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2026 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Чепіги Є.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.10.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області (свідоцтво Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 108).

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилається на те, що 04 жовтня 2003 року між ним, та ОСОБА_3 було укладено шлюб, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області зроблено запис № 108 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 04 жовтня 2003 року. Прізвище відповідачки після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 . Позивач зазначає, що від шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день подання позову є повнолітня. Неповнолітніх дітей сторони не мають. Починаючи з 2022 року, у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України, відповідачка виїхала за кордон, що призвело до поступового погіршення їх з позивачем відносин. Час від часу, відповідачка приїздить до України, однак сторони з 2023 року остаточно припинили спільне проживання, не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства. Тривале перебування відповідачки за кордоном, небажання зберегти родину, призвели до втрати почуття любові та взаємоповаги. Фактично такий шлюб носить формальний характер, а примирення між сторонами і подальше перебування у шлюбі для позивача є неможливим та небажаним. Увесь цей час кожен із них живе окремо, своїм особистим життям, а отже, шлюб підлягає розірванню. Здійснені позивачем заходи, спрямовані на розірвання шлюбу в позасудовому порядку через органи ДРАЦС, виявилися безрезультатними.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що вони з відповідачкою майже два роки не спілкуються, кожен живе своїм життям.

Від відповідачка до суду заяву надійшла заява, у якій вона просить здійснювати розгляд справи без її участі, просила шлю проводити судове засідання без її участі та розірвати шлюб.

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що 04 жовтня 2003 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис № 108. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_4 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , видане 04 жовтня 2003 відділом реєстрації актів громадянського стану Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Конституцією України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (ст. 51).

За приписами ч. 1 ст. 24 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до положень статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи причини, які спонукали позивача звернутись до суду з позовом, враховуючи, що відповідачка проти розірвання не заперечує, беручи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, а, отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.

Оскільки позовні вимоги суд задовольняє повністю, то понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у вказаній сумі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 76 - 81, 83, 95, 141, 142, 258, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 04 жовтня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 108.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплаті судового збору за подання позову у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 березня 2026 року.

Інформація про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Н.В. Ковальчук