Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №204/899/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа №204/899/26

Провадження №2-а/204/27/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 квітня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №816 від 23 січня 2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу у 17000 грн, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22 січня 2026 року позивачу до мобільного додатку сервісу Міністерства оборони України «РЕЗЕРВ +» прийшло повідомлення «Вас розшукує ТЦК та СП. Щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку». 23 січня 2026 року позивач особисто та добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання роз`яснень з приводу його розшуку. У відповідача позивачу було повідомлено про порушення ним правил військового обліку, складено Протокол № 144 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 23 січня 2026 року та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17000 грн на підставі оскаржуваної постанови. Позивач зазначає, що свою вину він не визнав, надав пояснення в Протоколі № 144 про адміністративне правопорушення від 23 січня 2026 року про причини неотримання повістки, оскільки вона була надіслана не на адресу його проживання. Позивач вважає, що його вина встановлена лише за фактом неприбуття у визначений час та місце за повісткою, при цьому обставинам його неприбуття, можливості отримання повістки за адресою її направлення не надано належної правової оцінки. 10 липня 2024 року позивачем вчасно було уточнено облікові дані через Відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. В подальшому адреса проживання позивачем не змінювалася, відповідно до цього зміни в облікові дані щодо місця проживання позивач також не вносив. З невідомих причин, повістка про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 січня 2025 року о 14 год. 00 хв. для уточнення облікових даних була направлена на іншу адресу (адресу реєстрації, яку в уточненні облікових даних позивач не зазначав), роз`яснень від співробітників відповідача з приводу цього позивач не отримав. Враховуючи викладене, обставинами справи не підтверджується належне повідомлення позивача про необхідність прибути до відповідача на 14.00 годин 09 січня 2026 року, таку повістку позивач не отримував, а дізнався про її існування тільки 23 січня 2026 року в день винесення спірної постанови про адміністративне правопорушення. Вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 11 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02 березня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача Горбатова Г.А. просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що позивач в порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно повістки №5927630, направленої для уточнення даних, про причину неявки відповідача не повідомив, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначене вище правопорушення з боку позивача призвело до необхідності виклику його до відповідача шляхом направлення повістки № 5927630, створеної автоматично реєстром, що цілком відповідає ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», яка направлена відповідно до пп. 27-30, 30-1, 30-2, 30-3, 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, рекомендованим листом за трек-номером R067057948482. При цьому направлення повістки №5927630 відбулося за адресою, яка також зазначена і у паспорті позивача, який ним було надано відповідачу під час складання оскаржуваної постанови, повернута АТ «УКРПОШТА» на адресу відповідача з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою», що також підтверджує необхідність уточнити позивачу свої персональні дані. В діях позивача вбачаються ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, за яке його притягнули до відповідальності. Також представник відповідача звертає увагу, що позивач не звернувся в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних в період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року, а саме не пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України 3633-ІХ свої персональні дані щодо стану здоров`я через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Факт отримання чи неотримання позивачем повістки не спростовує того факту, що позивач не виконав вимоги Закону України № 3633-IX від 11 квітня 2024 року про уточнення персональних даних щодо стану здоров`я. Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, ведення застосунку «Резерв+» не входить до компетенції відповідача. Електронні звернення до відділу поліції № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо позивача створені шляхом здійснення електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів, що цілком відповідає ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Вказує, що матеріалами справи підтверджено та позивач не заперечує, що він до відповідача не з`явився у визначені в повістці місце та строк. Позивачем не наданий до позову відповідний доказ щодо зміни ним місця проживання. Однак, під час складання оскаржуваної постанови позивачем наданий паспорт, в якому зазначена адреса місця проживання, яка збігається з адресою, за якою направлена повістка № 5927630. Також позивачем не надані докази того, що ним здійснено повідомлення відповідача відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94. Відсутність такого повідомлення відповідача свідчить про порушення позивачем Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Про військовий обов`язок і військову службу», Правил військового обліку 921 та Правил військового обліку 1487, оскільки позивач жодного разу не подав до відповідача достовірної інформації про свої персональні дані, що вносяться до реєстру, не звіряв власні персональні дані з обліковими даними відповідача та не надав відповідачу відомостей щодо зміни даних, за якими він обліковується, і докази протилежного в матеріалах даної справи відсутні. До того ж, в 60-ти денний строк з 19 травня 2024 року позивач не оновив свої облікові дані щодо стану здоров`я, чим порушив вимоги Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», відповідно до яких крайня дата оновлення особистих даних приходиться на 16 липня 2024 року. Враховуючи викладене, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 05 березня 2026 року, позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві України. Обов`язок позивача з`являтися за викликом до ТЦК та СП, а також проходити медичний огляд не є безумовним, а реалізується певним шляхом. Окремі випадки необхідності оновлення (уточнення) облікових даних військовозобов`язаних без попередньої необхідності отримання повістки, прямо визначаються законодавством. 10 липня 2024 року позивач повідомив відповідача про актуальну адресу проживання, яка не збігається з адресою реєстрації. Через рік, у серпні 2025 року позивач знову оновив облікові дані, при цьому адресу проживання не змінював. На дату надсилання повістки, в облікових даних позивач зазначав саме адресу свого фактичного місця проживання. Чому повістка про виклик була направлена на адресу, за якою позивач її не може отримати, позивачу невідомо. При накладенні адміністративного стягнення відповідач застосував лише формальний підхід, встановив факт неотримання повістки, але не звернув уваги на обставини її неотримання, чим порушив статтю 245 КУпАП. Стосовно посилання відповідача на те, що позивач не звернувся до нього період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року для уточнення даних, позивач вказує, що матеріалами справи підтверджується належне та своєчасне уточнення (оновлення) ним даних 10 липня 2024 року. Щодо посилань відповідача, що застосунок «Резерв+» не входить до його компетенції, то законом було передбачене уточнення (оновлення) облікових даних, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Питання внутрішньої взаємодії в структурних підрозділах Міністерства оборони України та обмін інформацією між ними не можуть слугувати доказом вини позивача. За адресою проживання у АДРЕСА_1 , позивач постійно проживає без реєстрації місця проживання багато років разом з дружиною та своїми дітьми, що зареєстровані за цією адресою. Позивач вважає, що свій обов`язок уточнити дані він виконав, Також позивач наголошує, що у відповідності до абз.3 п.63 Постанови КМУ № 560, позивача, як заброньованого, не повинні направляти на медичний огляд у ВЛК до терміну закінчення відстрочки.

Дослідивши наявні докази, судом встановлені наступні фактичні обставини.

10 липня 2024 року позивач уточнив військово-облікові дані у додатку "Резерв+", категорія обліку військовозобов`язаний, адреса проживання – АДРЕСА_1 (а.с.6).

Також 05 січня 2026 року позивач уточнив військово-облікові дані у додатку "Резерв+", категорія обліку військовозобов`язаний, адреса проживання – АДРЕСА_2 (а.с.7).

19 грудня 2025 року позивачу на зазначену у його паспорті адресу: АДРЕСА_3 , спрямовано повістку №5927630 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09 січня 2026 року на 14-00 год. для уточнення даних, яка 26 грудня 2025 року повернута АТ «Укрпошта» на адресу відповідача з відміткою «адресат відсутній» (а.с.12, 48-52).

23 січня 2026 року головним сержантом-командиром відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 штаб-сержантом ОСОБА_3 складено протокол N144 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якого позивач порушив вимоги абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині невиконання ним обов`язку у разі отримання повістки про виклик до ТЦК та СП з`явитись у зазначені місце та строк, норми якого повністю кореспондуються з вимогами п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, а також положення ст.17 Закону України «Про оборону» в частині невиконання своїх обов`язків громадянина України у сфері оборони (а.с.14).

Постановою N816 від 23 січня 2026 року, винесеною начальником ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКОГО ОБ`ЄДНАНОГО РАЙОННОГО У ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що позивач порушив вимоги абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині невиконання ним обов`язку у разі отримання повістки про виклик до ТЦК та СП з`явитись у зазначені в повістці місце та строк, норми якого повністю кореспондуються з вимогами п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, а також положення ст.17 Закону України «Про оборону» в частині невиконання своїх обов`язків громадянина України у сфері оборони, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Так відповідно до вказаної постанови засобами поштового зв`язку через «Укрпошту» на адресу проживання позивача було надіслано повістку від 17 грудня 2025 року №5927630 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 січня 2026 року о 14 год. 00 хв. для уточнення даних. У визначені повісткою час та місце позивач не з`явився, про причини неявки у встановлені законодавством строк та спосіб не повідомив. У зв`язку із вищенаведеним до органів Національної поліції було направлено звернення від 22 січня 2026 року №Е4482774 про доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а.с.11).

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закон України «Про оборону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затверджений Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації. Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.

Згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Приписами п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із підпунктом 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560:

«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».

Змінами, внесеними Постановою уряду від 8 жовтня 2024 року №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, навіть за наявності на поштовому конверті позначки «Повістка ТЦК, Вручити особисто» докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК, Вручити особисто» в матеріалах справи відсутні.

З приводу цього суд зазначає, що це є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Матеріалами справи встановлено, що у військово-обліковому документі у системі Резерв+ при уточненні позивачем своїх даних 10 липня 2024 року останнім вказана адреса свого фактичного місця проживання - АДРЕСА_1 . Дані уточнено вчасно (а.с.6).

Однак, повістка була направлена РТЦК позивачу на зареєстровану адресу місця проживання: АДРЕСА_3 , а не на фактичне місце проживання, яке при оновлені даних у Резерві + вказав позивач, а саме: АДРЕСА_1 .

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідачем не доведена, оскільки відсутні будь-які докази того, що останній був належним чином оповіщений про виклик до РТЦК.

Крім того, відповідачем не наведено суду які ж саме дані мали б бути уточнені 09 січня 2026 року на відміну від тих, які у РТЦК мались в наявності.

Таким чином, обставини за яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності спростовані наданими суду доказами. На інші порушення позивачем виконання військового обов`язку відповідач в оскаржуваній постанові не посилається.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 77, 122, 123, 243-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову начальника ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКОГО ОБ`ЄДНАНОГО РАЙОННОГО У ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 N816 від 23 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн - скасувати.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий