Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №202/823/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 31 березня 2026 р.

Справа: №202/823/26

Суддя: Бєльченко Л. А.

Справа № 202/823/26

Провадження № 2/202/2610/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

1 квітня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

28.01.2025 до Індустріального районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 29.01.2026 року прийнято позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог банком зазначено, що 8.05.2024 між ТОВ«Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , шляхом підписання електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором 8334) був укладений кредитний договір №506114767.

Так, на виконання умов договору грошові кошти в розмірі 23 700,00 грн. були перераховані товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору. Відповідно до п. 5.3. договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.

Згідно п. 8.1. договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено. Згідно п. 8.2. договору, проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Разом з тим, кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість кредиту для позичальника, що не є зміною істотних умов цього договору.

Згідно п. 7. договору, кінцева дата повернення кредиту - 07.06.2029.

Відповідно п. 8.3. договору, базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних.

Згідно п.8.5, комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу.

У відповідності до п. 3.1 договору, на момент укладення цього договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 02.05.2025 р. кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 66,67% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за індивідуальною процентною ставкою 0,50 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 182,50 відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку. Зменшення розміру індивідуальної процентної ставки, у разі використання позичальником промокоду, відбувається починаючи з дати використання промокоду і до дати закінчення дії знижки, що надається згідно з умовами промокоду. Використання промокоду з метою зменшення розміру індивідуальної процентної ставки відбувається виключно після здійснення позичальником всіх необхідних для пролонгації оплат.

Строк дії договору передбачений розділом 11 договору. Відповідно до п. 11.1., договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У п. 7.3. договору визначена кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 7.06.2029 року. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Відповідно до п. 11.2., позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.

Відповідно до Розділу 9 договору, у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору. В тому числі, кредитодаведь має право направляти інформаційні повідомлення, щодо виконання цього договору (в тому числі під час взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості) позичальнику в електронному вигляді через особистий кабінет та/або на електронну пошту та/або у вигляді sms-повідомлень на номер телефону, вказаний у заявці та/або в месенджері.

Представник позивача зазначає, що відповідач зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим, відповідно до п. 9.1.1.7. договору, ТОВ «Таліон Плюс» було достроково розірвано договір шляхом направлення ОСОБА_1 відповідного повідомлення.

З 29.10.2025 припинилося право позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених договором. Так, зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 28.01.2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить: 109 846,66 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачу від первісного кредитора (з дати укладання Договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання Договору). Проценти за договором після розірвання договору, тобто з 29.10.2025 не нараховуються.

3.06.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Фінансова компанія «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/38, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «ФК «Таліон Плюс», а ТОВ «ФК «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 3.06.2025 року до Договору факторингу №МВ-ТП/38, ТОВ «ФК «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №506114767.

Так, загальна сума заборгованості за кредитним договором, заявлена до стягнення позивачем в позовній заяві становить 97 996, 91 грн., з котрих: 23 699,50 грн. - заборгованість по кредиту; 74 297,41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Вказані суми, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн. представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс».

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. Через систему «Електронний суд» подала заяву, в котрій просила провести розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з`явилася, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала. На адресу суду повернулися конверти із рекомендованими повідомленнями із судовими повістками із позначками «адресат відсутній».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик відповідача у судове засідання направлялися за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, однак на адресу суду повернулися поштові конверти із відмітками «адресат відсутній», а іншої адреси відповідач суду не повідомила, суд вважає відповідача належним чином повідомленою та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 8.05.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 шляхом підписання електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором 8334) був укладений кредитний договір №506114767.

Згідно п.2.1. кредитного договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 23 700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»

Відповідно п.2.2., сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, є загальною сумою кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

У відповідності до п.2.3. договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 23 700,00 грн 00 коп. 08.05.2024, що є датою надання кредиту.

Згідно п.5.1., кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Так, на виконання умов договору грошові кошти в розмірі 23 700,00 грн. були перераховані товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , що була вказана відповідачем при укладанні договору. Вказане підтверджується наданою АБ «Укргазбанк» на виконання ухвали Індустріального районного суду міста Дніпра від 29.01.2026 року випискою/особовим рахунком № НОМЕР_2 , належному ОСОБА_1 за 08.05.2024 року, з котрої вбачається, що 8.04.2024 року на її рахунок було нараховано грошові кошти в сумі 23 700,00 грн.

Згідно п.7.1. кредитного договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 07.06.2024 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми ккредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору. Згідно п.7.2., в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; 7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору. Пунктом 7.3. визначена кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 07.06.2029 року.

Згідно п.8.3. договору, на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,500 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,500 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором в період з 23.04.2024 по 20.08.2024, базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру Денної процентної ставки зазначеної в абзаці 3 пункту 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, що складає 1,5% за день користування таким траншем. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 року базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день користування таким траншем.

Пунктом 8.4. кредитного договору визначено, що для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 34 365,00 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 10 665,00 грн. та суму кредиту у розмірі 23 700 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом дисконтного періоду зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 9089,900 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування Загальним розміром Кредиту за весь строк кредитування: 649143,00 грн) / (Загальний розмір Кредиту (Кредитний ліміт): 23700 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 1,500 відсотків в день.

3.06.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Фінансова компанія «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/38, у відповідності до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «ФК «Таліон Плюс», а ТОВ «ФК «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 3.06.2025 року до Договору факторингу №МВ-ТП/38, ТОВ «ФК «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №506114767.

Станом на 28.01.2026 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача становить 97 996, 91 грн., з котрих: 23 699,50 грн. - заборгованість по кредиту; 74 297,41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка була чинна на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Виходячи з викладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши отримання відповідачем кредитних коштів, що також підтверджується випискою з особового рахунку, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованості в загальному розмірі 97 996, 91 грн., з котрих: 23 699,50 грн. - заборгованість по кредиту; 74 297,41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Що стосується відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надані суду: договір про надання правової допомоги №5 від 2.12.2024 року; додаткову угоду № 2454 від 16.12.2025 про надання правової допомоги до Договору 5 від 2.12.2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 16.12.2025 року відповідно до Договору про надання правової допомоги № 5 від 2.12.2024 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №506114767 від 08.05.2024 року на суму 5 000,00 грн.; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 16.12.2025 року на суму 5 000,00 грн.

Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також оскільки відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: інд. АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ 39700642, адреса місцезнаходження: 14017, м.Чернігів, вул.Жабинського, буд. 13) заборгованість за кредитним договором №506114767 від 8.05.2024року станом на 28.01.2026 року в розмірі 97 996,91 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість грн. дев`яносто одна коп.) грн., з котрих: 23 699,50 грн. - заборгованість по кредиту; 74 297,41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. сорок коп.) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення додаткового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua