Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №211/65/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/65/26

Провадження № 1-кп/211/873/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 р. м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 21 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025052720000005 від 16.07.2025, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торецьк Донецької області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, пенсіонера, одруженого, який на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, який має зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2024 року ОСОБА_4 підписав контракт з Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (надалі – ГУ ДСНС у Донецькій області) про проходження служби цивільного захисту. Згідно з наказом начальника ГУ ДСНС України у Донецькій області від 03.06.2025 №405 головного майстер - сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_4 , старшого пожежного – рятувальника 45 державної пожежно – рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Донецькій області призначено на посаду старшого пожежного рятувальника 45 державної пожежно рятувальної частини 12 державного пожежно рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області. З аналізу ч. 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України, Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015, Кодексу України про адміністративні правопорушення, ДСНС здійснює правозастосовні функції та відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є правоохоронним органом.

Таким чином, ОСОБА_4 перебуваючи з 03.06.2025 на посаді пожежного – рятувальника 45 державної пожежно рятувальної частини 12 державного пожежно – рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області, є працівником правоохоронного органу.

Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого у встановленому порядку, оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку з чим в Україні настав особливий період. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому продовжено. Також пунктом 5 Указу Президента №64/2022 від 24.02.2022 Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності наказано привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Водночас, ОСОБА_4 , будучи працівником ДСНС, усвідомлюючи функції та завдання ДСНС, складеної ним присяги не дотримався та 26.06.2025, під час проходження служби цивільного захисту в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області, головний майстер – сержант служби цивільного захисту ОСОБА_4 старший пожежний – рятувальник 45 державної пожежно – рятувальної частини 12 державного пожежно – рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області не прибув до 45 державного пожежно – рятувального 12 державного пожежно – рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області. Натомість, ОСОБА_4 надав пояснення, в яких зазначив, що вирішив не продовжувати службу в ДСНС у зв`язку із тим, що знайшов більш оплачувану роботу. З 26.06.2025 та в подальшому в порушення діючих нормативно-правових актів, діючи умисно, в умовах особливого періоду, пов`язаного з оголошенням воєнного стану, без дозволу безпосереднього керівника та без поважних причин ОСОБА_4 ухилився від проходження служби цивільного захисту.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336-1 КК України, які полягають в ухиленні від проходження служби цивільного захисту в особливий період.

01.04.2026 між прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №42025052720000005 від 16.07.2025, та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 36, 468, 469, 470, 471, 472, 473, 476 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 336-1 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ст. 336-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, відповідно до ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком, та отримана згода обвинуваченого на його призначення.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Прокурор під час підготовчого судового засідання, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору відомі та зрозумілі.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336-1 КК України, в обсязі, викладеному в обвинувальному акті від 22 грудня 2025 року, суду пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними угоди.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ст. 336-1 КК України, а саме як ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період.

Згідно зі ст. 12 КК України, злочин, передбачений ст. 336-1 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, на підставі ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставинамии, що обтяжують покарання обвинуваченому, на підставі ст. 67 КК України, не встановлені.

Обвинувачений раніше не судимий (а.п. 98), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 96), одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб, є пенсіонером (а.п. 211).

Крім того, обвинувачений добровільно здійснив благодійну пожертву на користь ЗСУ у розмірі 40000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.4749926466.1 від 10.02.2026.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

З урахуванням викладеного, суд, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , та призначення узгодженої міри покарання.

Витрати, пов`язані із залученням експертів, речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 374, 394, 468-470, 472-475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 01 квітня 2026 року між прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні №42025052720000005 від 16.07.2025, та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Матеріали кримінального провадження №42025052720000005 від 16.07.2025 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №211/65/26, провадження №1-кп/211/873/26.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 394 КПК України вирок може бути оскаржений:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 01 квітня 2026 року відповідно до ч.15 ст.615 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1