Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №520/1729/21 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 р.Справа № 520/1729/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., повний текст складено 12.02.26 року по справі № 520/1729/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості та компенсації

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій просить суд :

змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у адміністративній справі № 520/1729/21 в частині нарахованих, але не виплачених доплат до встановленої пенсії за пенсійною справою № N/A4229-СБУ за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 та встановити спосіб виконання вказаного судового рішення в цій частині шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській (далі - ГУ ПФУ в Харківській, пенсійний орган) на користь ОСОБА_2 нарахованих, але не виплачених доплат до встановленої пенсії за пенсійною справою № N/A4229-СБУ за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 включно у загальній сумі 113 436.92 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у відповідності до інформації з Порталу ПФУ відносно ОСОБА_1 станом на 27.01.2026 розмір відкладеної/ретроспективної заборгованості за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у адміністративній справі № 520/1729/21 складає 113 436.92 грн. У зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 .

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 та змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у адміністративній справі № 520/1729/21.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Вказує, що станом на 28.01.2026 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у адміністративній справі № 520/1729/21 виконано частково та загальний розмір заборгованості за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 за вказаною адміністративною справою складає 113 436.92 грн.

Також від представника позивача до суду надійшло клопотання розглянути адміністративну справу № 520/1729/21 за позовом ОСОБА_3 за відсутності позивача та її представника на підставі матеріалів вказаної адміністративної справи.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід змінити з підстав та мотивів його прийняття, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі № 520/1729/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії ГУ ПФУ в Харківській області протиправними, щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Управлінням СБУ в Харківській області станом на 03.08.2019 починаючи з 01.04.2019.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за пенсійною справою № N/A4229-СБУ з 01.04.2019, виходячи з грошового забезпечення, встановленого в довідці про розмір грошового ОСОБА_1 № 15 від 15.01.2021, виданої Управлінням СБУ в Харківській області, виходячи з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 7 750.00 грн; оклад за військовим званням - 1 480.00 грн; надбавка за вислугу років (45%) - 4 153.50 грн; надбавка за особливості проходження служби (32%) - 4 282.72 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1 162.50 грн; доплата військовослужбовцям, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (10%) - 775.00 грн; премія (10%) - 775.00 грн, а всього разом - 20 378.72 грн, станом на 05.03.2019.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацію ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001, починаючи з 01.04.2019.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 задоволено частково апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 - скасовано в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001, починаючи з 01.04.2019. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/2021 залишено без змін.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 набрало законної сили 14.07.2021.

Із матеріалів справи встановлено, що ГУ ПФУ в Харківській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 та нараховано заборгованість у сумі 133 436.92 грн, що підтверджено розрахунком за пенсійною справою № N/A4229.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсію, судом не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум частинами, періодичністю проведення платежів, тощо, а встановлено обов`язок ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок пенсії з 01.04.2019. Проаналізувавши заяву представника позивача, суд прийшов до висновку, що подана заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення є передчасною та документально не підтверджена, тому у суду відсутні підстави для її задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з кінцевим висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, однак, вважає, що мотивувальну частину ухвали слід змінити, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 29-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.

Частиною 2 ст. 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон України № 1404-VIII) встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі – Закон України № 4901- VI) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 4901- VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статтею 7 Закону України № 4901- VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано дії ГУ ПФУ в Харківській області протипрвними, щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Управлінням СБУ в Харківській області станом на 03.08.2019 починаючи з 01.04.2019.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за пенсійною справою № N/A4229-СБУ з 01.04.2019, виходячи з грошового забезпечення, встановленого в довідці про розмір грошового ОСОБА_1 № 15 від 15.01.2021, виданої Управлінням СБУ в Харківській області, виходячи з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 7 750.00 грн; оклад за військовим званням - 1 480.00 грн; надбавка за вислугу років (45%) - 4 153.50 грн; надбавка за особливості проходження служби (32%) - 4 282.72 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1 162.50 грн; доплата військовослужбовцям, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (10%) - 775.00 грн; премія (10%) - 775.00 грн, а всього разом - 20 378.72 грн, станом на 05.03.2019.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацію ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001, починаючи з 01.04.2019.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 задоволено частково апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 - скасовано в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001, починаючи з 01.04.2019. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/2021 залишено без змін.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 набрало законної сили 14.07.2021.

Тобто, резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 має зобов`язальний характер лише щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

В свою чергу, судом при ухваленні рішення суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 не було зобов`язано відповідача вчинити дії щодо виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 , за пенсійною справою № N/A4229-СБУ з 01.04.2019.

Колегія суддів зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі №520/1729/21 набрало законної сили 14.07.2021.

Позивачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21в частині відмови в задоволенні позову, не оскаржувалось.

Із матеріалів справи встановлено, що ГУ ПФУ в Харківській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 та нараховано заборгованість у сумі 133 436.92 грн, що підтверджено розрахунком за пенсійною справою № N/A4229.

Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 виконано відповідачем у повному обсязі.

Колегія суддів зауважує, що в розумінні положень частини 3 статті 378 КАС України самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є саме невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили.

Проте, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 було виконане, що підтверджується вищезазначеним розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № N/A4229.

Проведений пенсійним органом перерахунок пенсії в частині його розміру, позивач не оспорює.

В своїй заяві позивач просить змінити спосіб виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21 шляхом стягнення на користь ОСОБА_2 нарахованих, але не виплачених доплат до встановленої пенсії за пенсійною справою № N/A4229-СБУ за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 включно у загальній сумі 113 436.92 грн, з урахуванням тієї обставини, що на даний час відповідачем не виконано рішення в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії.

Разом з тим, рішенням суду не було покладено на ГУ ПФУ в Харківській області обов`язку щодо виплати заборгованості з пенсії, а тому і відсутні підстави для зміни способу і порядку виконання наведеного рішення.

В свою чергу, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити заборгованість з недоплаченої пенсії є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються ним при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку заявник просить змінити не спосіб і порядок виконання рішення суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити позовну вимогу про виплату перерахованої пенсії, в задоволенні якої судом було відмовлено.

Та обставина, що відповідач нарахував позивачу різницю в пенсії за період з квітня 2019 по жовтень 2021 не є підставою для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 520/1729/21, адже відповідні дії ГУ ПФУ в Харківській області вчинило не на виконання вказаного судового рішення, а вже після його фактичного виконання, оскільки рішенням суду у цій справі не було покладено на ГУ ПФУ в Харківській області обов`язку щодо здійснення виплати перерахованої пенсії позивачу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення.

З урахуванням вищенаведеного, усі інші доводи і заперечення сторін по справі на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Обов`язкові підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду внаслідок порушення норм процесуального права визначено частиною 3 статті 317 КАС України.

Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини (частина 4 статті 317 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що оскільки помилкові висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду, які зроблені внаслідок неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не призвели до неправильного вирішення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 по справі № 520/1729/21 підлягає зміні з підстав та мотивів її прийняття, викладених у цій постанові суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 по справі № 520/1729/21 змінити з підстав та мотивів її прийняття.

В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 по справі № 520/1729/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий