Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №140/358/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/358/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову у звільнені з військової служби, як військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання пов`язаного з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; зобов`язання прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 , з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання пов`язаного з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на підставі поданого ним рапорту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 з 26.03.2019 по даний час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Маючи право звільнитися з військової служби, подав по команді рапорт та документи, які підтверджують підстави звільнення на підставі підпункт «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ). За наслідками розгляду рапорту та доданих до нього документів, старшому сержанту ОСОБА_1 листом командування Військової частини НОМЕР_1 доведено інформацію про те, що за результатами розгляду рапорту старшого сержанта ОСОБА_1 прийнято рішення відмовити у звільненні з військової служби у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують необхідність здійснення постійного стороннього догляду за дружиною з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи.

Позивач вважає протиправною таку відмову відповідача у звільненні його з військової служби та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, а тому просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив, у задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що 06.12.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 отримано рапорт позивача, зареєстрований за вх. №42000 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, тобто через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме, як зазначено у рапорті, «необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів». Рапорт позивача про звільнення з військової служби від 06.12.2025 було розглянуто, надано оцінку долученим до рапорту документам, та надано відповідь від 20.12.2025, якою повідомлено, що правові підстави для звільнення старшого сержанта ОСОБА_1 з військової служби за зазначеною сімейною обставиною відсутні.

Відповідач категорично не погоджується із доводами представника позивача про те, що документи підтверджують той факт, що дружина ОСОБА_1 потребує догляду, як особа з інвалідністю ІІІ групи та яка встановлена внаслідок онкологічного захворювання пов`язаного з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з чим наявні підстави для звільнення з військової служби, оскільки звільнення з військової служби можливе виключно за наявності одночасно двох обов`язкових умов: 1) наявності у дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю III групи, зокрема пов`язаних з онкологічним захворюванням; 2) необхідності здійснення догляду, що має бути підтверджено належними медичними документами. При цьому, з наданих позивачем документів, а саме: довідки до акту огляду МСЕК №187590; витяг з рішення експертної команди №50/25/1894/В; експертного висновку щодо причинного зв`язку з ЧАЕС; висновку ЛКК від 30.12.2024 №861; консультативного висновку спеціалістів; пенсійного посвідчення, не підтверджено другу обов`язкову умову, визначену законом, оскільки такі не містять формулювання «потребує догляду»; не містять вказівки на втрату здатності до самообслуговування; не встановлюють необхідність догляду саме з боку позивача. Крім того, Закон №2232-ХІІ та Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 вимагають документального підтвердження саме необхідності догляду, а не лише факту захворювання чи інвалідності.

У відповіді на відзив представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 26.03.2019 прийнято в добровільному порядку на військову службу за контрактом, та призначено на посаду – оператора обслуги обчислювального відділення взводу звукометричної розвідки батареї управління та артилерійської розвідки бригадної артилерійської групи, що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.03.2019 №73 (а.с. 11).

22.08.2025 позивач звернувся по команді до відповідача з рапортом, у якому просив клопотати перед вищим командуванням про звільнення його з військової служби в запас на підставі підпункту «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, тобто через такі сімейні обставини або інші поважні причини: необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів (а.с. 33).

До рапорту позивачем додано належним чином засвідчені копії таких документів: нотаріально засвідчена копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчена копія картки платника податків ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчена копія паспорту громадянки України ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчена копія картки платника податків ОСОБА_2 ; витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчена копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ; нотаріально засвідчений витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 02.12.2025 №00055097810; нотаріально засвідчена копія Довідки до акта огляду МСЕК від 19.12.2024 №187590; нотаріально засвідчена копія висновку ЛКК від 30.12.2024 №861; нотаріально засвідчена копія експертного висновку від 23.01.2025 №32013; нотаріально засвідчена копія Витягу з рішення експертної команди щодо встановлення ОСОБА_2 ІІІ групи інвалідності від 30.04.2025 №50/25/1894/В; нотаріально засвідчена копія висновку спеціаліста від 27.03.2025; нотаріально засвідчена копія консультативного висновку спеціаліста від 01.12.2025 (а.с. 9-10, 12-16, 19-24, 26-32, 34).

Військова частина НОМЕР_1 листом від 20.12.2025 повідомила, що за результатами вивчення матеріалів, долучених до рапорту, встановлено, що у копії Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 50/25/1894/В від 30.04.2025 у пункті 17.1.3 «Рішення щодо визначення потреби в догляді» зазначено: «не застосовується». Крім того, у довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААД № 187590 від 19.12.2024, а також у довідках лікарсько-консультативної комісії, копії яких долучено до рапорту, відомості щодо потреби ОСОБА_2 у сторонньому догляді відсутні. Таким чином, подані документи у своїй сукупності не підтверджують наявність юридично значущого факту необхідності здійснення стороннього догляду, що є обов`язковою умовою для звільнення з військової служби за підставою, передбаченою підпунктом «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». У зв`язку з викладеним, правові підстави для звільнення старшого сержанта ОСОБА_1 з військової служби за зазначеною сімейною обставиною відсутні (а.с. 17-18).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, воєнний стан був неодноразово продовжений і Верховна Рада України щоразу їх затверджувала відповідними законами.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Укази Президента України про мобілізацію щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ (далі - Закон №1932-ХІІ) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон №2232-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною шостою статті 2 Закону України №2232-ХІІ передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби. Підстави для звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, передбачені частиною 4 цієї статті. Пунктом 1 визначені підстави для звільнення таких військовослужбовців під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану), пунктом другим під час дії воєнного стану.

Згідно з підпунктом «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, під час проведення мобілізації та дії воєнного стану: через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, у зв`язку з необхідністю необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів (абзац 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII).

Порядок звільнення з військової служби визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Порядок №1153). Відповідно до ст. 233 Порядку №1153 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними в паперовій та електронній формі в Апараті Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, командуваннях видів, родів військ (сил) Збройних Сил України, органах військового управління, штабах угруповань військ (сил), військових частинах (установах) Збройних Сил України (далі військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням визначені Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України, затвердженою наказом Головнокомандувача Збройних Сил України 31.01.2024 №40, (далі -Інструкція з діловодства у Збройних Силах України).

Так пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України визначено, що одним з видів документів, які створюються у Збройних Силах України є рапорт (заява) письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

З наявних матеріалів справи судом вставнолено, що позивач 22.08.2025 звернувся по команді до відповідача з рапортом, у якому просив клопотати перед вищим командуванням про звільнення його з військової служби в запас на підставі підпункту «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, тобто через такі сімейні обставини або інші поважні причини: необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів (а.с. 33). До рапорту позивачем додано належним чином засвідчені копії таких документів: нотаріально засвідчена копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчена копія картки платника податків ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчена копія паспорту громадянки України ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчена копія картки платника податків ОСОБА_2 ; витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчена копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ; нотаріально засвідчений витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 02.12.2025 №00055097810; нотаріально засвідчена копія Довідки до акта огляду МСЕК від 19.12.2024 №187590; нотаріально засвідчена копія висновку ЛКК від 30.12.2024 №861; нотаріально засвідчена копія експертного висновку від 23.01.2025 №32013; нотаріально засвідчена копія Витягу з рішення експертної команди щодо встановлення ОСОБА_2 ІІІ групи інвалідності від 30.04.2025 №50/25/1894/В; нотаріально засвідчена копія висновку спеціаліста від 27.03.2025; нотаріально засвідчена копія консультативного висновку спеціаліста від 01.12.2025 (а.с. 9-10, 12-16, 19-24, 26-32, 34).

Відповідач за результатами розгляду вказаного рапорта позивача з доданими до нього документами, листом від 20.12.2025 повідомив, що правові підстави для звільнення старшого сержанта ОСОБА_1 з військової служби за зазначеною сімейною обставиною відсутні (а.с. 17-18).

Щодо таких підстав для відмови позивачу у звільненні з військової служби на підставі «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону та абзацом 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, суд зауважує, що у конструкції норми абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ зазначено: військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Отже, законодавець поєднуючи сполучником «або», розділяє дві самостійні підстави, за яких військовослужбовці звільняються з військової служби:

1) через необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів;

2) за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Із наведеного слідує, що за умови наявності першої самостійної підстави для звільнення військовослужбовця з військової служби необхідно підтвердити потребу у здійсненні догляду за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів. Тоді як за другої самостійної підстави для звільнення з військової служби, достатнім є сам факт наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів. У свою чергу, така підстава жодним чином не пов`язує право особи на звільнення з військової служби з обов`язком підтвердити потребу у здійсненні догляду за дружиною з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, оскільки така вимога притаманна першій самостійній підставі для звільнення військовослужбовця з військової служби, а саме у наведеній вище судом конструкції норми норми абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Так, згідно доданої до матеріалів справи довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААД №187590 встановлено, що ОСОБА_2 , дружина позивача, є особою з інвалідністю ІІІ групи. Причина інвалідності загальне захворювання.

Тобто причина інвалідності не є такою, що встановлена внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів.

Водночас, відповідно до копії Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 50/25/1894/В від 30.04.2025 у пункті 17.1.3 «Рішення щодо визначення потреби в догляді» зазначено: «не застосовується» (а.с. 14-17).

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов до висновків, що відмовляючи позивачу у звільненні з військової служби на підставі на підставі підпункту «г» пункту 3 частини четвертої статті 26 (зокрема абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26) Закону №2232-ХІІ, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини першої статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Таким чином, зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені вище норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності жодної із передбачених законом підстав для звільнення з військової служби, оскільки подані ним документи не підтверджують ні встановлення інвалідності дружини саме з підстав, визначених законом, ні необхідності здійснення за нею постійного стороннього догляду, у зв`язку з чим відмова відповідача є правомірною, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії слід відмовити.

Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя О. О. Андрусенко