Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №120/16236/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 березня 2026 р. Справа № 120/16236/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі- ГУ ПФУ у Львівській області, віповідач 1 ), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, управління, відповідач 2 ) про :

- визнання протиправним та скасування рішення від 22.09.2025 р. №025650011813 про відмову у перерахунку пенсії;

- зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши період з 18.09.1989 р. по 31.08.1992 р., з 01.09.1992 р. по 01.08.1993 р., 06.01.2017 р. по 31.05.2025 р. , до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та отримання грошової допомоги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що їй призначено пенсію за віком на загальних підставах. Звернувшись із заявою про надання допомоги, отримала допомогу, однак в подальшому спірним рішенням їй відмовлено у виплаті такої.

24.11.2025 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 КАС України.

09.12.2025 р. надійшов відзив, в якому представник відповідача 2 просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що за відсутності ж спеціального стажу, їй правомірно відмовлено у виплаті спірної допомоги.

З аналогічних підстав просив відмовити в задоволенні позову представник відповідача 2.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Рішенням Головного управління ПФУ у Львівській області від 22.09.2025 р. №025650011813 постановлено, що ОСОБА_1 не має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , оскільки стаж , що дає право на призначення пенсії за вислугу років складає 23 роки 04 місяці 28 днів.

Не погоджуючись із таким рішенням пенсійного органу, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7-1розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е” і “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі Перелік №909).

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е”-“ж” статті 55 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” будь-якого іншого виду пенсії.

Відповідна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.

Так,згідно форми РС - право позивачці не зараховано до педагогічного стажу періоди роботи з 18.09.1989 р. по 31.08.1992 р., з 01.09.1992 р. по 01.08.1993 р., 06.01.2017 р. по 31.05.2025 р.

З даних трудової книжки від 17.09.1982 серії АТ –III видно, що позивачка працювала з 18.09.1989 р. по 31.08.1992 р. в дитячому садочку на посаді вчителя дефектолога, а з 01.09.1992 р. по 01.08.1993 р. в Калинівській середній школі на посаді вчителя логопеда.

Так, Переліком №909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, зокрема, Розділом 1 “Освіта” передбачено такі установи та посади: Загальноосвітні навчальні заклади, дошкільні навчальні заклади, всіх типів, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи.

Позивачка працювала на посаді вчителя дефектолога і вчителя логопеда , а отже була працівником освіти та виконувала роботи, з якими законодавство пов`язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відтак, періоди з 18.09.1989 р. по 31.08.1992 р., з 01.09.1992 р. по 01.08.1993 р. підлягають зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Також спірним є період з 06.01.2017 р. по 31.05.2025 р., який також не зараховано до спеціального стажу.

В даний період згідно відомостей із трудової книжки від 17.09.1982 серії АТ –III позивачка працювала на посаді викладача кафедри психології в КЗ ВО "Вінницька академія безперервної освіти".

Так, Переліком №909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, зокрема, Розділом 1 “Освіта” передбачено такі установи та посади: Вищі навчальні заклади I-II рівнів , викладачі.

А отже, період роботи з 06.01.2017 р. по 31.05.2025 р. також протиправно не зараховано до пеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, адже позивачка працювала викладачем у вищому навчальному закладі.

Відтак, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

А отже, слід зобов`язати відповідача 2 зарахувати періоди з 18.09.1989 р. по 31.08.1992 р., з 01.09.1992 р. по 01.08.1993 р., 06.01.2017 р. по 31.05.2025 р. до спеціального стажу роботи, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Із урахуванням вищевикладеного, суд доходиит висновку, що спеціальний стаж позивачки складає більше 30 років, а тому має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій.

Разом з тим, як зазначено самою позивачкою та підтверджено відповідачем 2, відповідну допомогу ОСОБА_1 отримала, доказів повернення такої пенсійному органу матеріали справи не містять, відтак, вимоги в частині нарахування та виплати допомоги задоволенню не підлягають.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 605, 60 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 1211, 20 (1/2 задоволених вимог) за рахунок відповідача 1, оскільки саме останній прийняв спірне рішення.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити - частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.09.2025 р. №025650011813 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди з 18.09.1989 р. по 31.08.1992 р., з 01.09.1992 р. по 01.08.1993 р., 06.01.2017 р. по 31.05.2025 р. до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

В іншій частині заявлених вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО — НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 968, 96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_1 )

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м.Львів, код ЄДРПОУ 13814885).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403).

Повний текст рішення сформовано 31.03.2026р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна