Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №485/883/25 — Миколаївський апеляційний суд

31.03.26

22-ц/812/594/26

Провадження № 22-ц/812/594/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 березня 2026 року м. Миколаїв

справа № 485/882/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем – Богуславською О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області, ухвалене 18 грудня 2025 року суддею Соловйовим О.В. у приміщенні цього ж суду, (повний текст складено того ж дня), у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.

Позивачка зазначала, що є власницею земельної ділянки площею 5,4 га, кадастровий номер 4825783700:01:000:0027, розташованої на території Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (раніше Павлівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області).

10 травня 2012 року між нею та ТОВ "Райз-Південь був укладений договір оренди земельної ділянки строком на 15 років, відповідно до якого орендар зобов`язався сплачувати орендну плату не пізніше 30 грудня поточного року у встановленому договором розмірі.

30 січня 2018 року на підставі додаткової угоди № 3500110 до договору оренди землі від 10 травня 2012, укладеної між нею, ТОВ "Райз-Південь" та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", права та обов`язки орендаря перейшли до ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ".

07 жовтня 2021 року між нею та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" було укладено додаткову угоду № 3500110-7 до договору оренди землі, строком до 31грудня 2031 року, договір оренди землі викладено в редакції цієї додаткової угоди. За умовами угоди новий орендар, відповідач по справі, зобов`язався сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою щорічно, у строк до 31 грудня кожного року, у встановленому договором розмірі.

Посилаючись на те, що ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" умови договору оренди земельної ділянки не виконував, у 2022-2024 роках орендну плату не сплатив, просила розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" заборгованість зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки у загальному розмірі 51 770,79 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 18 червня 2025 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено ТОВ "Перемога-Плюс".

Узагальнені доводи інших учасників

Поданий представником ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" відзив на позовну заяву ухвалою від 18 червня 2025 року залишений без розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2025 року позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,4 га, кадастровий номер 4825783700:01:000:0027, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 41101589) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 10 травня 2012 року (у редакції додаткової угоди №3500110 від 30 січня 2018 року та додаткової угоди №3500110-7 від 07 жовтня 2021 року до договору оренди землі від 10 травня 2012 року), право оренди за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" (код ЄДРПОУ 33251307) на підставі договору №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року.

З ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" користь ОСОБА_1 стягнуто 34513,86 грн заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 10 травня 2012 року за 2023-2024 роки та 1 514, 97 грн судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю невиплати позивачам орендної плати у 2022- 2024 роках. При цьому суд вважав, що у ТОВ «Ютс-Агропродукт» відсутній обов`язок її виплати за 2022 рік у зв`язку з окупацією території, на якій знаходяться земельні ділянки. Однак у 2023 – 2024 роках відповідач мав обов`язок виплатити позивачці орендну плату, не виконав цієї частини договору оренди, тому орендна плата за ці роки підлягає стягненню, а договір оренди підлягає розірванню з підстав систематичного недотримання умов договору щодо виплати орендної плати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ «Ютс-Агропродукт» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначав, що внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації ТОВ «Ютс-Агропродукт» було позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність на орендованих земельних ділянках. Майно підприємства було знищено та викрадено окупаційними військами, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов`язань. Неможливість використання земельної ділянки через її розташування на тимчасово окупованій території, фактичне знищення майна Товариства, потенційне замінування та пов`язана з цим загроза життю та здоров`ю працівників є прямим наслідком збройної агресії, що об`єктивно унеможливило виконання зобов`язань за договором оренди.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки – адвокат Третьяк Г.О. просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначала, що відповідачем не підтверджено належними доказами відсутність можливості у нього здійснювати господарську діяльність у 2023-2024 роках на території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

Доказів обстеження земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, складання актів, внесення інформації до реєстру, відповідно до Порядку ведення, адміністрування, користування відо -

мостями реєстру територій, забруднених/ймовірно забруднених вибухонебез -

печними предметами, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 740 від 07 червня 2024 року, визнання непридатними, звільнення від оподат -

кування у зв`язку із забрудненням земельної ділянки вибухонебезпечними предметами відповідачем не надано.

Лист Торгово-промислової палати від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії рф. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Станом на 12 листопада 2025 року за даними Інтерактивної карти Державної служби України з надзвичайних ситуацій територія України не обстежувалась, тому не є доречним стверджувати, що земельна ділянка позивача перебуває у забрудненому стані та не придатна до цільового використання.

Листом Снігурівської міської ради від 28 серпня 2025 року за № 1118/01-20, до якого долучено акт обстеження із додатком, підтверджено факт використання за цільовим призначенням земельної ділянки, що є предметом Договору оренди землі - засіяна соняшником під врожай 2025 року, факт придатного для використання стану земельної ділянки та підтвердження не надання пільг зі сплати земельного податку у 2022-2025 роках.

ТОВ «ЮТС-Агропродукт» в частині вимоги про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати має відповідати за порушення умов договору оренди допущені ним у 2023-2024 роках.

У зв`язку з викладеним позивачка просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

2.Мотивувальна частина

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що позивачці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 067908 від 18 жовтня 2004 року, на праві власності належить земельна ділянка площею 5,4 га, кадастровий номер 4825783700:01:000:0027, розташована на території Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (раніше Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за № 424362244 від 28 квітня 2025 року.

10 травня 2012 року позивачка уклала з ТОВ "Райз-Південь" договір оренди вказаної земельної ділянки, за умовами якого передала земельну ділянку останньому в оренду терміном на 15 років.

Згідно Додаткової угоди № 3500110 до Договору оренди землі від 10 травня 2012 року, укладеної 30 січня 2018 року, позивачка, орендар ТОВ "Райз-Південь", новий орендар - ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" узгодили, що орендар відступає новому орендарю право оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" 28 лютого 2018 року за № 115647081 на підставі додаткової угоди № 3500110 від 30 січня 2018 року.

07 жовтня 2021 року між позивачем та відповідачем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду № 3500110-7 до договору оренди землі від 10 травня 2012 року, відповідно до якого сторони погодили викласти в новій редакції зміст пунктів (розділів) Договору оренди та Додаткових угод до Договору Оренди, строк до 31 грудня 2031 року.

17 квітня 2025 року відповідач ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" відчужив право оренди земельної ділянки площею 5,4 га, кадастровий номер 4825783700:01:000:0027 ТОВ "Перемога-Плюс" на строк один рік, що підтверджується договором № 1704/25-21 від 17 квітня 2025 року.

Положеннями п.2.3., 5.1 Договору № 1704/25-21 до покупця переходять усі права й обов`язки Орендаря щодо земельних ділянок за Договорами оренди землі (із змінами та доповненнями додатковими угодами; договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом 1 року, а щодо невиконаних до цього часу зобов`язань - до повного їх виконання.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 427743214 від 20 травня 2025 року, право оренди земельної ділянки площею 5,4 га, кадастровий номер 4825783700:01:000:0027, зареєстровано за ТОВ "Перемога-Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 17 квітня 2025 року № 1704/25-21.

Позиція апеляційного суду

На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, та діє по сьогодні.

За наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Снігурівська міська територіальна громада, в межах якої розташована земельна ділянка позивача, віднесена до територій, що перебували у тимчасовій окупації у період з 4 березня по 11 листопада 2022 року.

Наступним наказом Міністерства розвитку громад і територій України № 376 від 28 лютого 2025 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Снігурівську місцеву територіальну громаду після деокупації, починаючи з 11 листопада 2022 року, віднесено до територій, на яких можливим є ведення бойових дій.

Пунктами 41, 42 Договору оренди землі та пунктами 13.1, 13.2 Додаткової угоди сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Після введення на території країни воєнного стану Торгово-промисловою палатою України на своєму офіційному сайті розміщено загальний офіційний лист, для всіх кого це стосується, від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, в якому засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими є військова агресія Російської Федерації проти України.

У листі Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини, починаючи з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

07 жовтня 2022 року Миколаївська обласна рада прийняла рішення № 9 «Про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин», яким визнала обставини, що склалися на території Миколаївської області у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та стали підставою введення воєнного стану в Україні, обставинами непереборної сили з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення.

До переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, включені юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, які є сільськогосподарськими товаровиробниками та місцезнаходження яких станом на 31 грудня 2022 року зареєстровано у межах території Миколаївської області.

Частиною 1 статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили.

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 вказано, що: «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21».

Відповідно до положень частини 6 статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 зазначено, що норма частини 6 статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Підпунктом 3 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України визначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням такої особливості: власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки, право власності, користування якою виникло до введення воєнного стану.

Обставини, зазначені у нормі частини 6 статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною 6 статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що відсутність у частині 6 статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Той факт, що ТПП України у листі від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 910/7679/22 сертифікат ТПП України не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором.

Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП України, виданим відповідно до положень статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП України, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Відповідно до частин 1, 3 статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Є загальновідомою та не потребує доказування, що територія Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, де розташована спірна земельна ділянка, з 19 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації. Ця обставина не заперечувалась сторонами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 7 червня 2024 року «Про деякі питання про створення, забезпечення функціонування та ведення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами» затверджено Порядок ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого введено у дію реєстр територій та геоінформаційна система, якому відповідає Інтерактивна карта територій, яку адмініструє Державна служба надзвичайних ситуацій (далі ДСНС).

За даними Інтерактивної карти ДСНС, розміщеної на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/), територія Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, в межах якої знаходиться належна позивачці земельна ділянка, є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Враховуючи, що територія Снігурівської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, в межах якої знаходиться належна позивачці земельна ділянка, як встановив суд, перебувала у тимчасовій окупації по 11 листопада 2022 року, відлік періоду визнання цієї території забрудненою вибухонебезпечними предметами почався з 01 грудня 2022 року.

Акт про обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності та визнання її придатною для використання відсутній.

Проаналізувавши наведені обставини та норми матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає встановленим, що територія Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, в межах якої знаходиться спірна земельна ділянка, у період 2023-2024 років віднесена до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, що виключає її безпечне використання ТОВ «Ютс-Агропродукт» як орендарем для отримання сільськогосподарської продукції.

Такі обставини з урахуванням положень частини 6 статті 762 ЦК України є підставою для звільнення відповідача від обов`язку зі сплати орендної плати позивачці за 2023- 2024 роки, а також виключає застосування до нього наслідків несплати орендної плати у вигляді розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки невиконання обов`язків орендарем відбулося не з вини останнього, а через настання обставин, що перешкоджають використанню орендованої земельної ділянки за призначенням.

На висновки суду не впливає наданий стороною позивачки акт візуального обстеження № 39 від 05 серпня 2025 року, відповідно до якого Комісією з візуального обстеження земельної ділянки в межах території Снігурівської міської територіальної громади з`ясовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825783700:03:000:0027, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , використовується за цільовим призначенням – засіяна соняшником під урожай 2025 року.

Зазначена обставина не свідчить про обробіток земельної ділянки у 2023-2024 роках та не покладає на орендаря обов`язку виплати орендної плати за цей період.

З урахуванням викладеного вимоги позивачки про стягнення орендної плати за 2023-2024 роки та розірвання договору оренди з підстав невиплати орендної плати є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Отже, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють відповідні правовідносини, а тому ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України слід скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 141 ЦПК між сторонами підлягають розподіленню судові витрати, сплачені позивачем при подачі позовної заяви та при подачі сторонами апеляційних скарг, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Подання апеляційної скарги оплачено відповідачем судовим збором у розмірі 2 906, 88 грн, тому саме ця сума підлягає відшкодуванню за рахунок позивачки ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" задовольнити.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договорів оренди землі, стягнення орендної плати за 2023-2024 роки та розподілу судового збору скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» 2 906 (дві тисячі дев`ятсот шість) грн 88 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: В.В.Коломієць

Т.В.Серебрякова

--------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2026 року