Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №938/1990/25 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1990/25

Провадження № 2/938/119/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача, в якій просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: частину житлового будинку, позначеного на плані під літерою «А», загальною площею 68,5 кв.м, житловою площею 16,6 кв.м разом з господарськими будівлями та спорудами: сарай, позначений літерою «Б», площею 10,8 кв.м; сарай, позначений літерою «В», площею 7,0 кв.м; стайню, позначену літерою «Г», площею 42,8 кв.м; стайню, позначену літерою «Д», площею 33,2 кв.м та сарай, позначений літерою «Ж», площею 15,5 кв.м.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його бабуся ОСОБА_4 , внаслідок чого відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно, а саме частину житлового будинку з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 . За життя бабуся склала заповіт на його ім`я, в якому все своє майно заповіла йому. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому нотаріусом було відмовлено, внаслідок не доведення ним факту спільного проживання з спадкодавцем. Вважає, що він прийняв спадщину після смерті бабусі за заповітом, оскільки на момент відкриття спадщини, фактично проживав разом з нею та вів спільне господарство. А тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Верховинського районного суду від 26.11.2025 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Ухвалами суду від 13.01.2026 та 10.02.2026 витребувано у приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області додаткові докази в справі.

На виконання вимог ухвал суду про витребування доказів, 21.01.2026 та 18.02.2026, приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. надано витребувані судом докази.

За результатами підготовчого засідання, ухвалою суду від 11.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання 25.03.2026 позивач не з`явився, представник позивача – адвокат Бельмега М.В. підтримав заявлені позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, не заперечив проти задоволення позову. Зазначив, що позивач ОСОБА_3 являється його сином. В той же час, його матір ОСОБА_4 заповіла позивачу, як онуку, належне їй на праві власності майно - частину будинку, за адресою АДРЕСА_1 . Після її смерті позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак приватним нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно з причин недоведеності факту проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Однак ствердив, що позивач на момент смерті ОСОБА_4 проживав із нею та вів спільне господарство, у зв`язку із чим вважає обгрунтованими позовні вимоги. Додатково вказав, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом були її чоловік ОСОБА_5 та він, однак вони спадщину не прийняли. Крім цього, на даний час ОСОБА_5 помер, і він, як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину на іншу частину будинку, за адресою АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 .

Заслухавши пояснення учасників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд ухвалює судове рішення про наступне.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб-спадкоємців. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1,3 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом статті 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

З свідоцтва про народження позивача ОСОБА_3 (а.с.7) вбачається, що такий народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Черемошна, Верховинського району Івано-Франківської області, про що 07.10.2013 виконавчим комітетом Довгопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, вчинено актовий запис №78 (а.с.11).

Згідно заповіту від 21.05.2012, який посвідчений секретарем Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області Комарицею Г.П. та зареєстрований в реєстрі за №36, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за життя розпорядилася своїм майном, та на випадок своєї смерті все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі, все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму внукові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12, 13).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 16.04.2009, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової форми власності належала 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.18,19).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 10.06.2016 (а.с.82).

Після смерті ОСОБА_5 , спадщину за заповітом прийняв його син, відповідач по справі ОСОБА_2 , зокрема і 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією спадкової справи №98/2016, що заведена після смерті ОСОБА_5 (а.с.81-91).

Таким чином, право на спадкування після смерті ОСОБА_4 на спадкове майно, а саме 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , у позивача ОСОБА_3 виникло за заповітом.

Як вбачається з наданої приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. інформації, після смерті ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_3 від 09.01.2025 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом заведено спадкову справу №20/2025. Однак приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я., ОСОБА_3 роз`яснено, що ст.1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними та зазначила про необхідність подання довідки, де зафіксовано місце реєстрації померлого, де він і з ким був зареєстрований на момент смерті.

Так, відповідно до ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з Витягу з реєстру територіальної громади Білоберізької сільської ради від 18.08.2022 №2022/000372674, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 18.08.2022 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8).

Згідно з інформацією наявною в копії паспорту громадянина України, серія НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 24.06.2003 по 18.08.2022 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.4-5).

Також з довідки виданої Яблуницькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області (а.с.15), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 фактично проживав без реєстрації та вів спільне господарство разом з бабусею гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та прибув в господарство з реєстрацією місця проживання згідно рішення виконкому Яблуницької сільської ради №54 від 23.09.2014.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду вказав, що він є сусідом позивача та товаришує з ним. Позивач, ОСОБА_3 з малолітніх років почав проживати з дідусем та бабусею в їх будинку в присілку Битка, с.Черемошна. Там він проживав до того часу, допоки жили бабуся з дідусем. Також на час смерті бабусі ОСОБА_9 , яка померла швидше зо дідуся, близько 10 років тому, ОСОБА_3 проживав з нею та був присутній на її похороні. Дідусь, ОСОБА_5 , помер після бабусі.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона є дружиною ОСОБА_3 , з яким одружилася в 2008 році. Чоловік проживав з дідусем та бабусею в присілку Битка, в належному їм житловому будинку. Після одруження, вона у вихідні дні також проживала разом з ними, а в будні проживала у своїх батьків, оскільки працювала у Верховині. На час смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 проживав з нею, яка на нього також склала заповіт.

Враховуючи наведене позивач ОСОБА_3 , у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що на час смерті бабусі ОСОБА_4 він проживав разом з нею в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Як роз`яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставин, оскільки, в судовому засіданні на підставі належних та достовірних доказів встановлено, що позивач прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 в порядку передбаченому ч.3 ст.1268 ЦК України, а тому слід позовні вимоги задовольнити шляхом визнання за позивачем права власності на спадкове майно за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: частину житлового будинку, позначеного на плані під літерою «А», загальною площею 68,5 кв.м, житловою площею 16,6 кв.м разом з господарськими будівлями та спорудами: сарай, позначений літерою «Б», площею 10,8 кв.м; сарай, позначений літерою «В», площею 7,0 кв.м; стайню, позначену літерою «Г», площею 42,8 кв.м; стайню, позначену літерою «Д», площею 33,2 кв.м та сарай, позначений літерою «Ж», площею 15,5 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: село Черемошна, Верховинський район, Івано-Франківська область; РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення суду складено 01 квітня 2026 року.

Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ