Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №745/24/25 — Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/24/25

Провадження № 1-кп/745/15/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2026 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Сосниця кримінальне провадження №12024270360000193 від 30.05.2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовослужбовця,

у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Історія провадження.

09.01.2025 року до Сосницького районного суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні. Після автоматизованого розподілу кримінальне провадження надійшло на розгляд судді ОСОБА_6

13.01.2025 року суддею призначено підготовче судове засідання.

Підготовче судове засідання не було проведено. Ухвалою від 14.08.2025 провадження по справі зупинено до звільнення обвинувачено з військової служби.

21.11.2025 проведено повторний автоматизований розподіл даної судової справи в зв"язку з звільненням судді ОСОБА_6 у відставку (розпорядження керівника апарату Сосницького районного суду від 21.11.2025 №2).

21.11.2025 року після проведення повторного автоматизованого розподілу кримінальне провадження надійшло на розгляд судді ОСОБА_1 .

21.11.2025 ухвалою судді Сосницького районного суду Чернігівської області призначено підготовче судове засідання.

06.02.2026 ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області кримінальне провадження призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України №115 від 05.05.2023 молодшого лейтенанта ОСОБА_4 призначено на посаду командира артилерійського взводу - старшим офіцером на артилерійській батареї парашутно-десантного батальйону 25 окремої повітрянодесантної бригади.

30.05.2024, військовослужбовець ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем NISSAN NAVARA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі Н27 «Чернігів - Мена - Сосниця - Грем`яч» у напрямку від м. Новгород - Сіверський до м. Чернігова.

Встановлено, що ОСОБА_4 у даній дорожній обстановці для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний був діяти відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі (п. 2.3 б); перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1); під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1).

В той же час, 30.05.2024, близько 08 год. 00 хв., рухаючись по автомобільній дорозі Н27 «Чернігів - Мена - Сосниця - Грем`яч», у вказаному напрямку на 84 км, поблизу смт. Сосниця Корюківського району Чернігівської області, ОСОБА_4 ,, керуючи автомобілем NISSAN NAVARA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у порушення п.п. 2.3 б), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, при виникненні небезпеки для руху у вигляді появи на проїзні частині дороги тварини, яку об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Внаслідок цього керований ОСОБА_4 , автомобіль марки NISSAN NAVARA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на зустрічну смугу руху та ліве узбіччя, після цього на праве узбіччя, відносно свого напрямку руху, та у подальшому в кювет, де відбулось перекидання автомобіля.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля NISSAN NAVARA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми: закрита черпно-мозкова травма - крововилив внутрішньої поверхні шкіри голови, субарахноїдальний крововилив правої потиличної долі; закрита травма грудної клітки з ушкодженням грудного відділу хребта: крововиливи у м`які тканини навколо ушкоджень, множинні переломи ребер, забої обох легень, перелом тіла 5-го грудного хребця з ушкодженням спинного мозку, крововилив під оболонки спинного мозку; переломи діафізів обох стегнових кісток, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 529 від 20.08.2024, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 наслідок висхідного набряку головного мозку в результаті отриманої політравми з ушкодженням грудного відділу хребта в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого визнається винуватим обвинувачена.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

Позиція сторони обвинувачення.

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті.

Згідно з обвинувальним актом, орган досудового розслідування вважає установленим те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України. Обставини, які пом`якшують покарання є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Позиція сторони захисту.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України, визнав повністю та дав показання, що 30.05.2024 біля 08.00 години він їхав разом з матір"ю ОСОБА_7 на власному автомобілі Нісан Навара в напрямку м.Чернігів. Покриття на дорозі було мокре. Несподівано на дорогу вибігла тварина, можливо лисиця. Він не вибрав безпечної швидкості руху та своєчасно не зреагував на перешкоду. Він виїхав на зустрічну смугу руху, автомобіль схопив узбіччя та в подальшому з"їхав в кювет та перевернувся. Мати не була пристебнута ременем безпеки, а тому її викинуло з автомобіля. Він намагався на місці надати їй медичну допомогу. Потім матір доставили в лікарню, де вона від отриманих травм померла. Він шкодує про вчинене, оскільки загинула рідна йому людина, він не має більш нікого з близьких . Він щиро розкаюється.

Підстави недоцільності досліджувати докази щодо фактичних обставин кримінального провадження.

У зв`язку з тим, що обвинувачений свою вину та обставини скоєного кримінального правопорушення визнав повністю, заслухавши думку інших учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, після роз`яснення учасникам судового розгляду щодо позбавлення права оскаржити обставини кримінального правопорушення в апеляційному порядку, суд вважає недоцільним досліджувати докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Мотиви, з яких суд виходить при ухваленні вироку.

На підставі допиту обвинуваченого суд приходить до висновку про доведеність його вини в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення і вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність обставин, що його характеризують, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

До обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття,активне сприяття розкриттю злочину.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено відповідними документами наступне:

- ОСОБА_4 є сином ОСОБА_7 , що підтверджується наданим свідоцтвом про народження та поясненнями учасників стосовно зміни прізвища матері;

- на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває;

- за місце служби та проживання характеризується позитивно;

- з 11.10.2022 проходив військову службу та неодноразово брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України;

- 08.01.2026 звільнився з військової служби на підставі п.3 ч.5 ст.26 ЗУ "Про військовий обов"язок та військову службу" (загибель брата, який проходив військову службу та загинув при захисті Батьківщини);

- з 24.03.2026 повернувся на службу в Збройні Сили України, має офіцерське звання капітан;

Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, відсутні.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З висновку органу пробації вбачається, що інформація, яка характеризує обвинуваченого за місцем проживання, умови його життєдіяльності відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, доцільним крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України - виконувати заходи передбачені пробаційною програмою та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таким чином, суд враховуєступінь тяжкості кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який є сином померлої внаслідок ДТП, має позитивні характеристики, як за місцем служби так і проживання, на даний час проходить військову службу та виконує свій конституційний обов"язок захисту Батьківщини, незважаючи на його право отримати відстрочки в зв"язку з загибеллю брата військового, його відношення до вчиненого, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, активне сприяття розкритю злочину, відсутність обставин що обтяжують покарання, беручи до уваги висновок органу пробації, у зв`язку з чим, вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбування покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов"язки .

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Питання про доцільність призначення додаткового покарання вирішується за розсудом суду з врахуванням обставин конкретної справи.

В Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 по справі № 702/301/20 зазначено, що згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч. 1). Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 2). Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (ч. 3).

Судом установлено, що обвинувачений на час розгляду кримінального провадження проходить військову службу за призовом під час мобілізації. Згідно з наданими матеріалами, характер виконуваних ним службових обов`язків безпосередньо пов`язаний з керуванням транспортними засобами та забезпеченням виконання завдань підрозділу.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить із положень кримінального закону щодо індивідуалізації покарання, врахування особи винного, обставин справи та впливу покарання на його виправлення, а також на інтереси суспільства і держави.

Суд враховує, що застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами фактично унеможливить належне виконання ним обов`язків військової служби, що в умовах воєнного стану суперечитиме інтересам оборони держави та не сприятиме досягненню мети покарання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і є справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.

Запобіжні заходи не застосовувались. Підстави для обрання запобіжного заходу при постановленні вироку відсутні.

Процесуальні витрати за проведення експертиз на суму 18560,92 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлявся.

Арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Менського районного суду від 03.06.2024 скасувати.

Питання про долю речових доказах вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ч.3.ст. 349, 368, 370 , 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі .

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов"язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 у період іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України контроль за поведінкою ОСОБА_4 у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій останній проходить/проходитиме військову службу.

У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_4 18560,92 грн процесуальних витрат за проведення експертиз на користь держави.

Арешт автомобіля марки «Nissan», моделі «Navara», реєстраційний номер НОМЕР_2 ), темно-зеленого кольору, VIN: НОМЕР_3 , що накладений ухвалою слідчого судді Менського районного суду від 03.06.2024 скасувати.

Речові докази по справі: автомобіль марки «Nissan», моделі «Navara», реєстраційний номер НОМЕР_2 ), темно-зеленого кольору, VIN: НОМЕР_3 , що зберігається на спец. майданчику відділення поліції № 1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, за адресою: вул. Героїв АТО, 8, м. Мена – повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Сосницький районний суд Чернігівської області .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання та подати до нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_1