Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №589/5715/25 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5715/25

Провадження № 1-кп/589/411/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка кримінальне провадження № 12025200490001055 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка, Сумської області, громадянина України, не працюючого, з професійно-технічною освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 19.03.2025 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 309 КК України, у невстановлений день та час, невстановленому місці, придбав наркотичний засіб та почав зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

09.10.2025 об 11 год. 49 хв., ОСОБА_4 , попередньо домовившись з ОСОБА_6 , (особисті дані якого змінено в порядку ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») прийшов до обумовленого заздалегідь місця зустрічі за адресою: АДРЕСА_2 .

Після цього, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 о 12 год. 01 хв. приїхали на адресу: АДРЕСА_3 , та зайшли до першого під`їзду житлового будинку, де ОСОБА_4 виніс зі свої квартири наркотичний засіб, та перебуваючи між першим та другим поверхом, платно його збув ОСОБА_6 , за що отримав від останнього грошові кошти у сумі 500 грн.

Речовина рослинного походження, яку ОСОБА_4 платно збув ОСОБА_6 , відповідно до висновку експерта № CE-19/119-25/17011- ИЗПРАП від 14.10.2025 є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 32,60 г.

Такі умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у незаконному збуті наркотичних засобів особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених ст. 308-310, 312, 314, 315, 317 КК України, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того 27.09.2025 близько 13:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Марата, буд. 30А, виявив на столі залишену без догляду чорну тряпчану поясну сумку. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, будучи обізнаним про введення режиму воєнного стану на всій території України, умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, відкрив сумку, та побачив, що в середині неї знаходиться мобільний телефон торговельної марки «Хіаomi» модель Redmi Note 12, та таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, скоїв крадіжку вказаних речей, які переніс до місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 очистив телефон до заводських налаштувань, наявну сім-карту з телефону викинув, з викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.

22.10.2025 в період часу з 06 год. 34 хв. по 08 год. 31 хв. під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у залі було виявлено та вилучено мобільний телефон «Хіаomi» модель Redmi Note 12, вартість якого відповідно до висновку судово - товарознавчої експертизи № CE-19/119-25/17340-ТВ від 22.10.2025 року становить 3967,00 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 3967,00 грн.

Ці умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того в один із днів в кінці серпня 2025 року ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення протягом року після засудження за ст. 309 КК України, проходячи неподалік гаражів в районі АДРЕСА_3 на ділянці знайшов дикорослу рослину коноплі, маючи умисел на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, зірвав дану рослину коноплі та відніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та таким чином незаконно придбав наркотичний засіб канабіс. Зірвану рослину коноплі він висушив, подрібнив та став зберігати у себе вдома, періодично вживаючи шляхом викурювання.

Таким чином ОСОБА_4 незаконно виготовив і зберігав за місцем свого мешкання наркотичний засіб канабіс для особистого вживання без мети збуту.

О 06 год. 34 хв. 22.10.2025 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору в сухому подрібненому стані, яка згідно з висновками судових експертиз матеріалів речовин і виробів № CE-19/119-25/18395-НЗПРАП від 07.11.2025, № CE-19/119-25/18396-НЗПРАП від 07.11.2025 є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною вагою в перерахунку на суху речовину 24,9 г, який занесений до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 06.05.2000 року № 770 (таблиця ІІ, список № 1).

Такі умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за ст. 309 КК України, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.

Потерпілий ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, щодо міри покарання поклався на розсуд суду, жодних претензій до обвинуваченого не має.

В свою чергу, будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчинених злочинах. Обвинувачений не оспорював кількості наркотичних засобів, переліку і вартості викраденого майна, не заперечував вірність кваліфікації дій органами досудового слідства. Обвинувачений критично ставиться до вчинених ним злочинів та щиро розкаюється у вчиненому.

Так, щодо злочину за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 пояснив, що отримує лікування від наркотичної залежності в межах замісної підтримувальної терапії. У вказаний в обвинувальному акті день він був вдома та через проблеми зі здоров`ям його баби, з якою він живе та за якою доглядає, він не встиг до лікувальної установи, в якій отримує метадон. Оскільки йому було зле, він звернувся до свого знайомого з приводу придбання метадону. Той погодився, разом з тим запитав чи має обвинувачений канабіс. Оскільки у обвинуваченого був канабіс, то вони домовилися обмінятися. Проте, коли вони прийшли до будинку обвинуваченого і обвинувачений виніс з квартири і віддав канабіс, його знайомий заплатив 500 грн. (5 купюр номіналом 100 грн), які обвинувачений прийняв. Це відбувалося у під`їзді будинку, де живе обвинувачений.

З приводу крадіжки майна ОСОБА_7 ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що у той час він проходів через двір свого будинку та на століку побачив сумочку, а біля - пусті пляшки та коробки з-під цигарок, поряд нікого не було. Через деякий час він знову проходив повз цей стіл, та сумка все ще лежала на столі. Тоді обвинувачений постояв деякий час біля неї, очікуючи господаря, а коли той не з`явився, то ОСОБА_4 вирішив її забрати собі. Всередині сумки він виявив телефон і ніж. Він вважав, що це нахідка та до поліції вирішив не віддавати. Він не зміг використовувати телефон, оскільки не зміг розблокувати.

Щодо злочину за ч. 2 ст. 309 КК України обвинувачений повідомив, що ще до вчинення злочину за ст. 307 КК України він біля гаражів по вулиці Робочій в м. Шостка, побачив дикорослий кущ коноплі. Він зірвав цей кущ, приніс додому, щоб вживати. Він повісив рослину на балконі сохнути, потім зім`яв та поклав у пакет та став зберігати. Згодом саме частину цієї коноплі він продав своєму знайомому.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за клопотанням прокурора та згодою обвинуваченого і захисника, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67, 68 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Так, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, два з яких згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими, інший - нетяжким, їх характер та наслідки від вчинених злочинів. Також суд враховує дані про особу винного, який раніше судимий, є особою середнього віку, має професійно-технічну освіту, неодружений. Обвинувачений проживає вдвох разом з бабою (84 років), яка потребує постійного стороннього догляду, що підтверджено висновком № 294 від 18.02.2026р., фактично здійснює догляд за нею. За місцем проживання характеризується позитивно. Обвинувачений на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2017 року через синдром залежності від опіодів, проходить курс замісної підтримувальної терапії. Також у нього діагностовано виразку воротаря шлунку та виражену еритематозну гастродуоденопатію.

В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, висловив жаль з приводу вчиненого. Крім того, обвинувачений сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.

Тому, на підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, суд не встановив. У цьому контексті слід зазначити, що рецидив злочину на підставі ст. 67 КК України суд не вправі врахувати як обтяжуючу покарання обставину, як про це просив прокурор, оскільки обвинувачений має судимість за кримінальний проступок, а ст. 67 КК України передбачає такою, що обтяжує покарання, обставину - рецидив саме злочинів, а не кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 309 КК України слід призначити у межі, установленій у відповідній санкції вказаної норми кримінального закону, у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Визначаючи покарання за ч. 4 ст.185 КК України, суд враховує наявність двох пом`якшуючих покарання обставин, наведені дані про особу обвинуваченого, його негативне ставлення до вчиненого, відсутність тяжких наслідків від злочину, що проявилося і у відсутності претензій з боку потерпілого, якому викрадений телефон повернуто, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому дійшов висновку про можливість на підставі ст. 69 КК України призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Окрім того, призначаючи покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, зважаючи на наведені дані про особу обвинуваченого, його негативне ставлення до вчиненого, незначну вагу наркотичного засобу, який був предметом злочину та який не належить до особливо небезпечних наркотичних засобів, а також наявність двох пом`якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд визнав можливим на підставі ст. 69 КК України призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та не призначати додаткового покарання, передбаченого санкцією цієї норми КК України як обов`язкове.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

З урахуванням викладеного, враховуючи кількість злочинів, що входять до сукупності, вид сукупності, яка є реальною, разом з тим і відсутність тяжких наслідків, за правилами ст. 70 КК України, ОСОБА_4 слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень з застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На думку суду, саме такий вид і розмір покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів. При цьому, на думку суду, зважаючи на кількість злочинів, виправлення і перевиховання ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства.

Остаточно призначаючи покарання, суд враховує приписи ст. 71 КК України, частиною 5 якої унормовано, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 було призначено покарання у виді пробаційного нагляду на 3 роки за попереднім вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.03.2025р., яке він відбував з 07.05.2025р.

Ці злочини він вчинив протягом періоду відбування вказаного покарання.

З огляду на викладене, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.03.2025р. до покарання, призначеного цим вироком, слід остаточно призначити до відбуття покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі, перевівши відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України менш суворий вид покарання у більш суворий, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23.10.2025р. у справі №589/4754/25 (провадження 1-кс/589/1084/25), в нескасованій частині - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України. Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;

за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.03.2025р. до покарання, призначеного цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років і 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня затримання на виконання цього вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 7 576 грн. 90 коп.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23.10.2025р. у справі №589/4754/25 (провадження 1-кс/589/1084/25), в нескасованій частині - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон «Redmi» імеі 1: НОМЕР_1 ; імеі 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 – залишити у потерпілого ОСОБА_7 ;

- поясну сумку з тканини чорного кольору, без маркувальних написів, яка зберігається у камері зберігання речових доказів в Шосткинському РУП ГУНП в Сумській області, - повернути ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон «NOKIA» ТА – 1203 імеі: НОМЕР_4 , який зберігається у камері зберігання речових доказів в Шосткинському РУП ГУНП в Сумській області -повернути ОСОБА_4 ;

- паспорт громадянина України (типу ID картки) на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документ № НОМЕР_5 , орган, що видав 5928, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - повернути власнику ОСОБА_8 ;

- канабіс вагою 19,67г, 4,73 г та 32,1 г, який зберігається у камері зберігання речових доказів в Шосткинському РУП ГУНП в Сумській області, - знищити;

- грошову купюру номіналом 100 грн. № ЗВ 1386554, поміщену до сейф пакету НПУ з маркуванням сейф пакету PSP 1020873, - повернути Головному управлінню Національної поліції в Сумській області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1