Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №709/502/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/502/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні

№ 12026255320000143, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 березня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Веселий Хутір Чорнобаївського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого кочегаром у Лукашівському ліцеї, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, маючого середню освіту, особою з інвалідністю будь-якої групи, ліквідатором аварії на ЧАЕС, депутатом будь-якого рівня, учасником АТО (ООС) не являється, раніше не судимого, ідентифікаційний номер у матеріалах справи відсутній,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області із Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12026255320000143, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 березня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_3 06 березня 2026 року близько 19:30 год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , де в цей час перебував потерпілий ОСОБА_4 , під час виникнення словесної суперечки із останнім, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення насильницьких дій потерпілому ОСОБА_4 з метою завдання йому фізичного болю, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, ОСОБА_3 , перебуваючи в положенні стоячи навпроти потерпілого наніс два удари долонею правої руки в область щоки зліва потерпілого ОСОБА_4 , завдавши цими насильницькими діями потерпілому фізичного болю, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному завданні ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування в присутності адвоката ОСОБА_5 подав заяву, згідно з якою беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини, дав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, без його участі, та повідомив, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про розгляд даного кримінального провадження у спрощеному порядку без виклику учасників провадження. Крім цього, враховуючи визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , просив призначити останньому покарання за вчинення вказаного кримінального проступку у виді штрафу у розмірі

50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Потерпілий ОСОБА_4 заявив клопотання про розгляд даного кримінального провадження у спрощеному порядку без виклику учасників провадження. Повідомив, що із цивільним позовом звертатися не буде.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2

ст. 382 КПК України.

Сукупність встановлених органом досудового розслідування доказів, які не оспорюються учасниками судового провадження, дає суду підстави встановити винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від

24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При обранні виду та міри кримінального покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 1 ст. 12 КК України класифікуються як кримінальний проступок; особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимого; обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, що пом`якшують покарання та знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про призначення йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить

850,00 гривень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1