Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №642/4773/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/4773/25

Провадження № 3/642/126/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 р. м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Балабая С.С.,

за участю секретаря судового засідання – Ажиппо О.О.,

захисника - адвоката Ванжули Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

установив:

До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №413884 від 06.08.2025, зазначено, що 06.08.2025 о 02:43 год в м. Харкові по вул. Залютинській поблизу буд. 3 водій керував ТЗ з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, розширені зіниці ока, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ, на що водій відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Від захисника ОСОБА_1 ОСОБА_1 – адвоката Халупко С.В. надішли клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, мотивовані тим, що під час виявлення, фіксації та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , працівниками поліції були допущені істотні порушення вимог чинного законодавства, які впливають на допустимість і належність зібраних доказів. Зокрема, з огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, до нього підлягала застосуванню спеціальна процедура огляду на стан сп`яніння, визначена ст. 266-1 КУпАП. Вказана норма передбачає обов`язкову участь уповноваженої посадової особи Військової служби правопорядку або командира військової частини при проведенні такого огляду. Втім, матеріали справи не містять жодних відомостей про дотримання цієї процедури, що свідчить про її ігнорування та робить результати огляду юридично нікчемними. Також захисник зазначав, що процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а також положень ст. 63 Конституції України його підзахисному працівниками поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення роз`яснено не було. Матеріали справи не містять належного підтвердження того, що особі було роз`яснено право на правову допомогу, право не свідчити проти себе, а також правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Нероз`яснення таких прав є істотним порушенням, що саме по собі є підставою для визнання отриманих доказів недопустимими. Крім цього захисник посилався, що співробітниками поліції при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення не зазначено ідентифікуючих ознак дисків, які долучені до матеріалів, опису файлів, які на них містяться, іх розміру, не долучені до матеріалів справи свідоцтва на бодикамери, які здійснювали відеофіксацію, внаслідок чого неможливо зясувати, що ці матеріали мають відношення до справи про адміцністративне правопорушення. Також захисник зазначив, що внаслідок того, що у графі 7 протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що «…водій керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння…», незрозуміло хто саме цей водій, просив суд не приймати до уваги пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначені в протоколі, а саме: «Свою помилку зрозумів. Більше не буду!», тому що вони є неконкретизованими і внаслідок цього не можуть бути прийняті, як визнання провини. Крім цього, захисник зазначає, що змістом відеозаписів не підтверджується факт керування його підзахисним транспортним засобом, наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, в той час як зазначені відеозаписи підтверджують, що співробітниками поліції не була повідомлена ОСОБА_1 причина зупинки транспортного засобу та які саме ознаки наркотичного спяніння були у нього та яким чином виявлені, в подальшому співробітники поліції своїми діями спонукали його підзахисного під час слідування до медичного закладу на службовому автомобілі до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на відеозаписі не чутно відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, лише чутно, як під час руху поліцейський стверджуальною інтонацією повідомляє «Ви відмовляєтесь, давайте ми повернемось і я Вас ще раз запитаю». Саме після повернення на місце зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 повідомив співробітників поліції про відмову від огляду на стан наркотичного сп`яніння і тільки тоді поліцейський повідомив про нібито виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. На підставі викладеного вище, а саме порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію, Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарськихпрепаратів, затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 внаслідок ненаправлення його підзахисного належним чином для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, недійсності та протиправності висновків поліцейського щодо керування транспортним засобом ОСОБА_2 в стані наркотичного сп`яніння, захисник зазначає про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження скоєння його підзахисним відповідного адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Халупко С.В. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення з підстав, зазначених у клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

Суд, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних в справі доказів без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за участі її захисника.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до преамбули Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон №3353-ХІІ) цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (стаття 1 Закону №3353-ХІІ).

Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, окрім іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону №3353-ХІІ).

Пунктом 1.1 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону №3353-ХІІ встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п. 1.3, 1.9 ПДР).

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №413884 від 06.08.2025 та доданим до нього відеозаписом; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 06.08.2025.

Так, з досліджених в судовому засіданні відеозапису з реєстратору вбачається рух автомобіля ВАЗ 21144, держ. номер НОМЕР_1 .

З відеозаписів з бодикамер співробітників поліції вбачається, що 06.08.2025 в період часу з 02 год 45 хв по 02 год 22 зупинено автомобіль ВАЗ 21144 держ. номер НОМЕР_1 , на місце водія якого знаходився ОСОБА_1 , під час спілкування з яким співробітник поліції повідомляє йому про виявлення ознак наркотичного сп`яніння і пропонує проїхати до медичного закладу для прохордження огляду на стан наркотичного сп`яніння. При цьому, така ознака наркотичного сп`яніння, як розширені зіниці очей, які не реагують на світло підтверджується відеозаписом (файл export – 6cn2m.mp4 з 02:48:58 по 02:49:03).

Також відеозаписами з бодикамер за період часу з 02.50 по 02.54 підтверджується, що під час руху службового автомобіля, в якому знаходився ОСОБА_1 до медичного закладу йому роз`яснено співробітниками поліції, що у випадку встановлення у водія ознак наркотичного сп`яніння, водій зобовязаний на вимогу поліцейського пройти відповідний огляд в медичному закладі, у разі підвердження за результатами такого огляду знаходження водія у стані наркотичного сп`яніння складається протокол за ст. 130 КУпАП, наслідком відмови водія від проходження такого огляду, також є складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. Зокрема відповідно відеозапису, який містить файл export – nrh0s.mp4 з 02.53.00 по 02.54.05 на запитання поліцейського ОСОБА_1 повідомляє, що він сьогодні вживав канабіс і відмовляється від проходження огляду.

В подальшому після повернення ОСОБА_1 до місця зупинки транспортного засобу під його керуванням, з матеріалів відеозаписів з бодикамер у період часу з 02 год 56 хв по 02 год 58 хв ОСОБА_1 повідомив працівників поліції ще раз, що відмовляється від проходження в медичному закладі огляду на стан наркотичного сп`яніння, при цьому він зазначив, що вже позавчора вживав канабіс, наслідки відмови від проходження такого огляду, які полягшають в складені протоколу за ст. 130 КУпАП і направлення його до суду для розгляду, він розуміє.

Суд зауважує, що досліджені в судовому засіданні відеозаписи здійснені на технічні засоби відеозаписів (бодикамери) 473205, 478922 та 471775, посилання на застосування якмих міститься в протоколі про адміністративне правопорушення.

Також суд зазначає, що запис руху транспортного засобу дійсно не містить дати та часу здійснення відеозапису, але в сукупності з дослідженними в судовому засіданні відеозаписами з бодикамер співробітників поліції, від підтверджує факт руху транспортного засобу саме під керуванням ОСОБА_1 .

Крім цього, дослідженними в судовому засіданні записами з бодикамер підтверджується факт роз`язнення ОСОБА_1 прав та обов`язків ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що також підтверджується підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів захисника про незазначення в графі 7 протоколу про адміністративне правопорушення ПІБ водія, внаслідок чого неможливо ідентифікувати особу, який інкриміноване відповідне адміністративне правопорушення, суд зауважує, що в графі 4 протоколу зазначені відомості щодо особи, відносно якої складений протокол.

Також суд знаходить неспроможними посилання захисника на норми ст. 266-1 КУпАП в обґрунтування недопустимості доказів по справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Аналіз положень ст. ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Тому для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду на підставі ст. 266 КУпАП, які проводять працівники поліції.

Як було встановлено, в даному випадку 06.08.2025 ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в м. Харкові по вул.Залютинській поблизу буд. 3, під час керування транспортним засобом, тобто поза межами території будь-якої військової частини. Вказаний транспортний засіб військовим формуванням або ЗСУ не належить.

Крім того, відповідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця-пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.

На переконання суду, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо посилання захисника Якубовського Вячеслава Павловича на неповідомлення підстав працівниками поліції для зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції ( стаття 64 Конституції).

Отже, у випадку введення режиму воєнного стану допускається обмеження прав, встановлених ст. 33 Конституції України.

Указом президента України №64/22 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан починаючи із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово подовжувався та діє на цей час.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного станузапроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світлового та інших видів маскування.

Відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ №573 від 08.07.2020 на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Наказом начальника Харківської обласної військової адміністрації №13 В від 15 серпня 2025 року з 17.08.2025 на території Харківської області запроваджено комендантську годину з 00 годин 00 хвилин до 05 годин 00 хвилин.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Отже суд приходить до висновку, що зупинка поліцейським транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була здійснена правомірно на підставі п. 7 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», а неповідомлення причини зупинки жодним чином не впливає на належність та допустимість дослідженних в судовому засіданні доказів.

Щодо неповідомлення поліцейським під час зупинки ознак сп`яніння ОСОБА_1 , суд зазначає, що водієві поліцейським було повідомлено про наявність підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння та відповідні ознаки зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, крім того таку ознаку.

Також, суд зазначає, що згідно з записів з бодікамер вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив обставину вживання ним наркотичних речовин, а в подальшому відмовився від проходження огляду в медичному закладі.

Отже, досліджені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п.2.5. ПДР України, а саме водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Вищевказані докази суд знаходить належними та допустимими, а доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Халупки Сергія В`ячеславовича, такими, що спростовуються дослідженими відеозаписами з бодікамер співробітників поліції.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.

З урахуванням встановлених судом обставин, вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи та запобігання новим проступкам.

За правилами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, частиною першою статті 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у порядку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя С.С. Балабай