Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №619/1275/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

Суд: Дергачівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне вбивство

Дата: 31 березня 2026 р.

Справа: №619/1275/26

Суддя: Калиновська Л. В.

справа № 619/1275/26

провадження № 1-кп/619/297/26

ВИРОК

іменем України

01 квітня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження №12025221230001225 відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майдан-Копищенський Олевського району Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, військовослужбовець ЗС України, перебуває на посаді розвідника-оператора 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Олевського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2022 року за ч.1 ст. 111-1 КК України зі зміною вироку ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 січня 2023 року до покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років, перебуває на обліку Коростенського РС № 3 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що військовослужбовець Збройних сил України солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 280 від 27.09.2025 призначений на посаду розвідника-оператора 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 мотопіхотного батальйону.

Згідно ст. 68 Конституції України ОСОБА_6 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1,4, 6 Дисциплінарного статуту ЗС України ОСОБА_6 як військовослужбовець зобов`язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до спів службовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.

Згідно ст. 27 Конституції України ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Однак, ОСОБА_6 , порушуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 , здійснюючи свій обов`язок з захисту територіальної цілісності та незалежності України від злочинних посягань держави агресора – російської федерації, у період з 06.12.2025 на 07.12.2025 виконуючи на підставі бойового розпорядження бойове завдання у складі свого підрозділу, на бойовій позиції «ГРАБ», що розташована на околиці села Гоптівка Харківського району Харківської області, поблизу Державного кордону України, ніс службу на вказаній позиції разом з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , в тому числі з старшим солдатом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розвідником-навідником розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Так, 07.12.2025 близько 00 год. 05 хв. у військовослужбовця ОСОБА_6 під час несення служби на вказаній бойовій позиції та перебування в бліндажі №1, виник умисел спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 . На ґрунті конфліктної ситуації з останнім, що виникла на передодні, ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільного небезпечні наслідки у вигляді настання смерті людини, бажаючи та свідомо припускаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, спрямованими на позбавлення життя іншої людини, взяв ввірену йому табельну автоматичну зброю – автомат системи Калашникова «АК-74», калібру 5,45 мм, 1989 року виробництва, з заводським номером – НОМЕР_2 , та направився до бліндажу № 2 бойової позиції «ВУЛКАН», де перебував військовослужбовець ОСОБА_8 . Надалі ОСОБА_6 з ввіреною йому вищевказаною табельною автоматичною зброєю у руках, підійшовши до входу в бліндаж № 2 бойової позиції «ГРАБ», який був закритий ковдрою, відвів у бік ковдру, та перебуваючи на близькій відстані до військовослужбовця ОСОБА_8 , здійснив у його бік постріли, чим спричинив потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи, три проникаючі наскрізні поранення живота з вхідними ранами на передній поверхні праворуч, в середній третині, та двох на правій передньо-бічній поверхні живота, з наскрізним ушкодженням підшкірно-жирової клітковини, м`язів черевної стінки, дірчастого перелому крила правої клубової кістки, наскрізних ушкоджень вісцеральної очеревини, що проникають в порожнину живота з виливом крові та дрібних уламків кісток правої клубової кістки, розтрощенням тонкої та товстої кишок та їх брижі з деформацією останніх, та виливом крові і вмісту кишківника в черевну порожнину, наскрізного пошкодження очеревини ліворуч, за черевного простору ліворуч, дрібно-уламкових переломів нижньої частини клубової ості, кульшової западини, ост верхньої гілки сідничної кістки, зі зміщенням уламків в порожнину лівого клубового суглобу. та уламковим переломом голівки стегнової кістки, шийки стегнової кістки з виливом крові в порожнину суглобу, та пошкодженням м`язів і підшкірно-жирового шару, з вихідними трьома ранами, на зовнішній поверхні, в області проекції лівого кульшового суглобу. Вказані ушкодження були отримані за життя, незадовго до настання смерті, від трьох ударно- пробивних дій твердих предметів з обмеженими поверхиями (кул»), що були випущені з близької відстані з вогнепальної зброї, послідовно, в короткий проміжок часу, в напрямку з права наліво, з низу до верху, та керуючись п. 4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. № 6) носять ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (згідно п. 2.1.2 п. 2.1.3 вказаних правил). Крім цього, у потерпілого ОСОБА_9 були встановлені тілесні ушкодження голови у вигляді двох саден на лобі, в центрі, та садна на переніссі, утворилися за життя, незадовго до настання смерті, від ударно-ковзаючих дій твердих предметів з обмеженими поверхнями, або від ударів-ковзання о такі, та керуючись п. 4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. № 6), носять ознаки, як окремо так і сукупно, ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (згідно п. 2.3.2 п. 2.3.5 зазначених правил). Причиною смерті ОСОБА_8 став гаморагічний шок, як смертельне ускладнення зазначених вогнепальних поранень живота, від яких він помер на місці.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, пояснивши суду про обставини викладені вище.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз`яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Таким чином, суд обмежився дослідженням доказів, поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 є доведеною, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.115 КК України - як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.

Суд, вивчивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановив, що він раніше судимий вироком Олевського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2022 року за ч.1 ст. 111-1 КК України, зміненого ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 січня 2023 року до покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років, перебуває на обліку Коростенського РС №3 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області, на утриманні має неповнолітню дитину – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець ЗС України, перебуває на посаді розвідника-оператора 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, згідно службової характеристики та характеристики з місця проживання зарекомендував себе позитивно.

При призначенні покарання суд, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в України діє принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу винного, які маються у матеріалах кримінального провадження, а саме те, що раніше судимий, на утриманні має неповнолітню дитину – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець ЗС України, перебуває на посаді розвідника-оператора 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, конкретні обставини вчинення злочину, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини відповідної статті, що буде необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочини та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вироком Олевського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2022 року за ч.1 ст. 111-1 КК України, зміненого ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 січня 2023 року ОСОБА_6 засуджений за ч.1 ст.111-1 КК України до покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років.

Відповідно до п.1.6 Інструкції «Про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань» строк покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання, обчислюється з дня набрання вироком законної сили.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2022 року за ч.1 ст. 111-1 КК України, змінений ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 січня 2023 року, набрав чинності 04 січня 2021 року.

Відповідно до ст.72 ч.3 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Враховуючи вищенаведене, суд на підставі ст.71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за теперішнім вироком, з урахуванням вимог ст.72 ч.3 КК України, вважає за необхідне повністю приєднати не відбуту частину покарання призначеного вироком Олевського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2022 року, зміненого ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 січня 2023 року, у вигляді 6 років 9 місяців 3 днів, яке необхідно виконувати самостійно.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в Постанові ККС ВС від 30.10.2025 у справі № 359/4295/24 (№ЄДРСР 131648954).

Обраний запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили та суд не вбачає підстав для його зміни.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Накладений ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області арешти підлягає скасуванню відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Питання про судові витрати, що підтверджені документально, слід вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнувши такі з обвинуваченого в користь держави.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Олевського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2022 року, зміненого ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 січня 2023 року за ч.1 ст.111-1 КК України, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років та позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування у розмірі не відбутого строку 6 років 9 місяців 3 днів, яке на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання законної сили цим вироком залишити незмінним - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 , розраховувати з дня його фактичного затримання, тобто з 07.12.2025.

Накладені ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області від 11.12.2025 (справа №619/7456/25, провадження № 1-кс/619/1183/25), від 11.12.2025 (справа №619/7456/25, провадження № 1-кс/619/1183/25), від 11.12.2025 (справа №619/7456/25, провадження № 1-кс/619/1185/25) арешти в рамках цього кримінального провадження - скасувати.

Речові докази: куртку польового літнього костюму піксельної розкраски, штани утеплені польові піксельної розкраски, кофта флісова зеленого кольору типу камуфляж із нашаруванням речовини бурого кольору; кофта напівсинтетична зеленого кольору із нашаруванням речовини бурого кольору; футболка зеленого кольору типу «піксель» із нашаруванням речовини бурого кольору, що поміщено в паперовий конверт з пояснювальним написами та підписами понятих; брюки камуфляжні типу «піксель» зеленого кольору із синтетичним ременем зеленого кольору у шліфках, із нашаруванням речовини бурого кольору; термобілизна чорного кольору типу брюк із нашаруванням речовин бурого кольору; труси напівсинтетичні чорного кольору із червоною лінією, із нашаруванням речовини бурого кольору; берці із середньою висотою зеленого кольору, 42 розміру, шкарпетки чорного кольору – знищити;

- предмет зовні схожий на автоматичну зброю системи «АК» з пластиковим магазином чорного кольору та індивідуальним номером НОМЕР_3 ; предмет зовні схожий на автоматичну зброю системи «АК» з пластиковим магазином чорного кольору та індивідуальним номером НОМЕР_4 , поміщено до полімерного прозорого пакету та опечатано жовтою стяжкою Н46664422; предмети зовні схожі на набої у кількості 24 одиниці, поміщено до полімерного сейф-пакету PSP1000685; предмети зовні схожі на набої у кількості 30 одиниці, поміщено до полімерного сейф-пакету PSP2031343; два предмети зовні схожі на металеві гільзи до автоматичної зброї системи «АК», поміщено до полімерного сейф-пакету WAR2013233 – конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України та передати для потреб Збройних Сил України;

- мобільний телефон «Redmi» в корпусі синього кольору, який належав загиблому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – передати потерпілій ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати: 5348,40 грн. за проведення судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/121-25/31576 ФХВР від 24.12.2025; 8858,87 грн. за проведення судової молекулярно-генетична №СЕ-19/121-25/31519-БД від 17.02.2026; 10696,80 грн. за проведення судової балістичної експертизи №СЕ-19/121-25/32329-БД від 05.01.2026.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій, захиснику та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.349 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua