Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №405/1570/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/1570/26

провадження № 3/405/289/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2026 м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Майданніков О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, що Головного управління ДПС у Кіровоградській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заміжньої, на утриманні особи відсутні, працюючої продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ФОП « ОСОБА_2 », яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №002696 від 26.02.2026 (№663/12/11-28-07 зареєстрований в ГУ ДПС у Кіровоградській області від 03.03.2026) при проведенні фактичної перевірки магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП « ОСОБА_2 », встановлено порушення 26.02.2026 о 13:45 год. порядку проведення розрахунків, а саме: не проведення розрахункових документів та не видача розрахункових документів встановленої форми, чим порушено п.п. 1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР, від 06.07.1995, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явилася, її роз`яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, суду пояснила, що того дня, продала товар та не видала фіскальний чек. Раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не доведена, а справа відносно неї підлягає закриттю, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ч.1 ст.155-1 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідальність за вчинення правопорушення тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно зі ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 1.3. цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 доказами наявності порушення вимог ч.1 ст.155-1 КУпАП, є:

- протокол про адміністративні правопорушення №002696/26 від 26.02.2026 (а.п.1) посадовою особою Головним державним інспектором ГУ ДПС в Кіровоградській області за обставин проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП « ОСОБА_2 », та встановлено, що продавець ОСОБА_1 вчинила правопорушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО, згідно (ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року, зі змінами та доповненнями). Дата, час і місце вчинення порушення 26.02.2026 о 13 год. 45 хв. магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 (а.с.1);

- копія акту фактичної перевірки від 03.03.2026 (а.с.2-3);

- копією акту проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 25.02.2026 (а.с.4);

- копією опису коштів від 26.02.2026 (а.с.5).

Будь-яких інших доказів до матеріалів справи не долучено.

Частина 1 ст. 155-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення наведено загальний перелік порушень, тоді як не розкрита об`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Зокрема, протокол не містить вказівку на суму, на яку не було проведено через ПРРО розрахункових операцій та яких саме товарів. Відсутність таких обставин є грубим порушенням права особи на захист, оскільки не вказує на конкретні її дії, які розцінюються представниками державної влади як правопорушення. Також, ці порушення не дають суду можливість перевірити обставини та ідентифікувати, чи стосується цей протокол порушень зазначених в акті фактичної перевірки від 03.03.2025, який додано до протоколу та в якому зазначено про те, що «через ПРРО не проведено розрахункових операцій в сумі 3470 грн., зокрема 192 грн за мідії класичні, арахіс (холодець з хроном) та хамон сушений».

Санкція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає два суб`єкта відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, а саме: особа, яка безпосередньо здійснює розрахункові операції відповідно до своїх функціональних обов`язків, та посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, в матеріалах матеріали справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, тобто відповідальною особою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.155-1 КУпАП, а саме: документи (наказ, договір тощо) підтверджуючі працевлаштування ОСОБА_1 на час вчинення правопорушення продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належить ФОП « ОСОБА_2 », та посадова інструкція продавця, в якій би було вказано, що до її функціональних обов`язків входить безпосереднє здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). «Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно вищенаведеного суд не може поза розумним сумнівом прийти до висновку про те, що ОСОБА_1 винна у не проведенні розрахункових операцій через ПРРО.

Вважаю, що вказані висновки суду в достатній мірі вказують на неконкретність та суперечливість зазначених обставин адміністративному правопорушенні, який ставиться у вину ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, сукупність доказів, що наявні в матеріалах справи не доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення 26.02.2026, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП адміністративне провадження підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене та керуючись ч.1 ст. 247, ст.ст. 251, 283,284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 155-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Олексій Іванович Майданніков