Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №344/16937/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16937/25

Провадження № 2-а/344/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рогів Тетяна Романівна, до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 13.09.2025 року року інспектором 1 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області області старшим лейтенантом поліції Леськів Денисом Любомировичем відносно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5709867 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. За змістом вищевказаної постанови, ОСОБА_1 ставиться в вину те, що 13.09.2025 10:20:59 в с. Зимна Вода на дорозі М11 Львів – Шегині 10 км, водій їхав автомобілем на дорозі із двома смугами в одному напрямку у крайній лівій смузі, коли права смуга для руху була не зайнята, чим порушив п. 11 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

ОСОБА_1 з даною постановою не погоджується, оскільки жодного правопорушення не вчиняв. Вважає, що постанова є протиправною, викладені у ній дані є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, без належного з`ясування всіх обставин справи і дослідження доказів та без підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення в зв`язку з чим підлягає скасуванню, як незаконна.

Викладені в оскаржуваній постанові обставини жодними доказами, у розумінні ст. 251 КУпАП, не підтверджені. Їх не було продемонстровано водію ОСОБА_1 поліцейським на місці зупинки і на їх наявність службова особа, яка винесла оскаржувану постанову не посилалась у відповідній її графі 7 «До постанови додаються», оскільки будь - які зазначення в цій графі відсутні.

Службовою особою при винесені оскаржуваної постанови було грубо порушено вимоги вищевказаних норм законодавства та прав ОСОБА_1 , у тому числі і права на захист.

Як на підставу притягнення ОСОБА_1 до відповідальності поліцейський вказав «порушення п. 11 ПДР» без конкретизації їх пунктів.

При цьому, розгляд справи відбувся формально, без роз`яснення прав позивачу та дотримання процедури розгляду провадження у справі про адміністративне правопорушення. Такими діями інспектор порушив права ОСОБА_1 , як особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), а тому і порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13.09.2025 року серії ЕНА №5709867 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та закрити провадження по справі та стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати по справі.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними. Зазначає, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством.

На підтвердження правомірності дій поліцейського, а також на спростування доводів позивача, згідно зі ст. 72, ч. 3 ст. 79 КАС України, до відзиву додається відеозапис "clip-0", зроблений з нагрудного відеореєстратора поліцейського (або службового транспортного засобу), яким зафіксовано процес розгляду адміністративних матеріалів. Зокрема, на відеозаписі "clip-0" зафіксовано самовизнавальні свідчення позивача, які підтверджують його вину у порушенні ПДР та спростовують його доводи про неправомірність дій поліцейського. Факт фіксації правопорушення, а також фіксація процесу розгляду справи на віде, є достатнім доказом, що підтверджує наявність події правопорушення та дотримання процедури розгляду справи. Твердження про те, що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є безпідставним, оскільки постанова містить опис обставин правопорушення, відомості про особу та зазначення статті КУпАП. Навіть якщо Поліцейський вказав "п. 11 ПДР" без уточнення пункту, загальний опис обставин, а також відеозапис, дозволяють точно встановити порушення саме п. 11.2 ПДР України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач не прибув у судове засідання. Його представник – адвокат Рогів Т.Р. подала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.

Представник відповідача не прибув у судове засідання, свою позицію висловив у відзиві на позовну заяву.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм фактичні правовідносини.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього року, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5709867 від 13.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 11 ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Як вказується в оскаржуваній постанові, 13.09.2025 року о 10:20:59 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, д.р.н. НОМЕР_1 , у с. Зимна Вода на дорозі М11 Львів-Шегині 10 км, рухався на дорозі із двома смугами в одному напрямку у крайній лівій смузі, коли права смуга для руху була не зайнята.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Статтею 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

В силу положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху (надалі – ПДР України), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із оглянутого відеозапису, який долучений відповідачем до відзиву, підтверджується факт вчинення водієм ОСОБА_1 порушення вимог ПДР України. Відеозапис містить інформацію про обставини події та підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також проведення поліцейським розгляду адміністративної справи у відповідності до вимог законодавства.

Отже, відповідачем представлені належні докази вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем ПДР, містить фіксацію вказаного порушення, а відтак повинен вважатися належним доказом. Відтак, суд вважає, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами вину позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 122 КУпАП, з огляду на що відсутні підстави для скасування постанови серія ЕНА № 5709867 від 13.09.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Відтак, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.