Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №344/19868/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19868/25

Провадження № 2/344/1734/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

19 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 260 грн., стягнення судових витрат

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 260 грн., стягнення судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0965463358.

Відповідно до умов Договору позики Позичальнику надано кредит в розмірі 3000.00 грн., строк користування кредитом - 21 днів, строк дії Договору – 3 роки, відсоткова ставка – 1.22 % за один день користування кредитом.

11.02.2022 було укладено договір № 11-02/22 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0965463358.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0965463358.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0965463358.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №0965463358 від 16.12.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 116925.00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -3000.00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 78225.00 грн. заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 35700.00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. заборгованість за комісіями - 0.00 грн. інфляційні збитки - 0.00 грн. нараховані 3% річних - 0.00 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 46260.00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3000.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 43260.00 грн. заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. заборгованість за комісіями - 0.00 грн. інфляційні збитки - 0.00 грн. нараховані 3% річних - 0.00 грн.(а.с.1-11).

17.11.2025 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відкрито провадження у справі (а.с.110).

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила суд про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.12.2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було підписано Акцепт оферти від 16 грудня 2020 р. на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0965463358/1 від 16 грудня 2020 та отримання кредиту згідно та Заявки – анкети № 3386757 від 16 грудня 2020 р.

Розмір кредиту 3 000 грн.; Строк користування кредитом 21 днів; Строк дії Договору 3 роки. Відсоткова ставка 1,225% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації.

Всі інші умови викладені у Правилах, з якими відповідач ознайомився до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти).

Акцепт підписано 16 грудня 2020 р. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8j4r1w (а.с.76, 86).

Відповідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» між ними та ТОВ «Інфінанс» укладено договір на переказ коштів ФК-П-17/08-04 від 2017-08-03. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 16.12.2020 18:27 на суму 3000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 75266233, призначення платежу: Зачисление 3000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.52).

Згідно розрахунку ТОВ «Інфінанс» заборгованість ОСОБА_1 становить 46 260 грн., з яких: 3000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 43260 грн. – заборгованість за процентами (а.с.54-57).

11.02.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №11-02/22 відповідно до якого за цим Договором Клієнт - Первісний Кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 87 073 032, 64 коп. (Вісімдесят сім мільйонів сімдесят три тисячі тридцять дві гривні грн, 64 коп), а Фактор зобов`язується, здійснивши Фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками. Відповідно до умов цього Договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми є меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові (а.с.13-17).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу №11-02/22 від 11.02.2022 до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 46 260 грн., з яких: 3000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 43260 грн. – заборгованість за процентами (а.с.27).

За розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 становить 81 225 грн., з яких: 3000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 43260 грн. – заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором, 34 965 грн. – заборгованість за процентами рарахованими ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.58).

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором (а.с.28-33).

Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж)прав вимоги від 10.01.2023 року до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 81 225 грн., з яких 3000 грн. – тіло кредиту, 78225 грн. – заборгованість за процентами (а.с.47).

Згідно розрахунку здійсненого ТОВ «Коллект Центр» заборгованість відповідача станом на 25.10.2025 року становить 116 925 грн., з яких 3000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 78225 грн. – відсотки нараховані від дати видачі до 10.01.2023 року, 35 700 грн. – відсотки нараховані за період з 10.01.2023 року по 25.10.2025 року, 113 925 грн. – відсотки станом на 25.10.2025. При цьому позивачем заявлено до стягнення заборгованість за відсотками 43 260 грн. (а.с.12).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, в ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Інфінанс» виконано умови договору №0965463358/1 від 16.12.2020 року. Відповідач отримав кредит, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів виконував не належним чином, кредитні кошти не повернув.

Відтак, на думку суду, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 000 грн.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, то суд зазначає, що договір укладений між сторонами 16.12.2020 року до набрання чинності (24.12.2023 року) Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, та закінчив свою дію до набрання чинності вищезазначеним законом, зважаючи на викладене відсотки розраховуються відповідно до умов договору.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав та надав відповідачу кредитні кошти, відповідач зобов`язання порушив, кредитні кошти не повернув, дій спрямованих погашення заборгованості не вчиняв, таким чином заборгованість за відсотками становить – 43 260 грн.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн.

Щодо витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн. надано: договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року (а.с.79-82), прайс лист із зазначенням виду послуг та ціни (а.с.83), заявку на надання юридичної допомоги №1586 від 01.09.2025 року (а.с.84), витяг з акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року на загальну суму 16 000 грн., з яких надання усної консультації з вивченням документів – 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 12 000 грн. (а.с.85).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009,пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 16000,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та наданими адвокатом послугами.

За таких обставин, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості та зважаючи на те, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 4000,00 грн.

На підставі та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 260 грн., стягнення судових витрат задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, м. Київ, заборгованість за договором № 0965463358 від 16.12.2020 року в розмірі 46260 (сорок шість тисяч двісті шістдесят) грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 43260 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, м. Київ - витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 30.03.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.