Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №214/10827/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/10827/25

2/214/461/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

01 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді цивільну справу 214/10827/25 за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з усіх видів заробітків у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи із дня пред`явлення цієї заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 , є дружиною відповідача ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Від цього шлюбу мають малолітню дитину: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини. Дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. На даний час вже близько року позивач з відповідачем не проживають разом, позивачка має намір подати заяву про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. Позивачка звернулася до відповідача з проханням матеріально підтримувати спільну дитину, сплачуючи аліменти, так як вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, а дитина проживає з позивачкою. Відповідач дав усну відповідь, що не згодний сплачувати аліменти. На даний час відповідач за останньою інформацією проходить військову службу в лавах ЗСУ. Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Таким чином, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. У відповідності до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Таким чином, при сплаті відповідачем аліментів у зазначеному вище розмірі забезпечується наша рівність при несенні обов`язку утримання дитини. Крім цього, відповідно до вимог Сімейного кодексу України (ст. 182-184), вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачам аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Зазначені мною обставини підтверджуються доданими до заяви документами: свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідка про склад сім`ї, що дитина зареєстрована з матір`ю. Так, відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вважає він може сплачувати такий розмір аліментів.

Ухвалою суду від 25.12.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В позовній заяві представник позивача зазначила, просить справу розглядати за відсутності позивача та її представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подавав. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду будь-якими засобами зв`язку не подавав.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, 28.06.2022 року між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб, Ірпінським відділом реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), серія ОК №350102, актовий запис№178.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17 березня 2020 року Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції )м. Дніпро), актовий запис №77.

Як вказує позивач у своїй позовній заяві та не оспорювалось відповідачем, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованою та проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Наразі сторони стосунки не підтримують, відповідач проживає окремо.

Судом встановлено, що домовленості про добровільну сплату аліментів на утримання дитини між сторонами в позасудовому порядку не досягнуто.

Одним із основних прав дитини є право на утримання (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»), яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття і закріплене у ст.180 СК України, ст.27 Конвенції про права дитини.

Згідно зі ст.ст.141,180 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як роз`яснено у п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 15.06.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дітей та положень ст.182 СК України, з огляду на те, що відповідач є здоровою та працездатною людиною, у зв`язку з чим має можливість щомісячно та стабільно сплачувати аліменти на користь позивача на утримання їх спільної дитини, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі із стягуванням з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06.11.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.

У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06.11.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.В. Чернова