Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №173/516/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/516/26

Номер провадження2/173/1056/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді Островерхової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28 квітня 2007 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який в подальшому розірвано рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року.

У шлюбі у них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після досягнення повноліття їхній син продовжує навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно – економічного університету» на ІІІ курсі за спеціальністю «Облік та оподаткування» з 01 вересня 2023 року і по теперішній час, на денній формі за бюджетною формою навчання.

Незважаючи на бюджетну форму навчання, це не усуває необхідності забезпечення щоденних життєвих потреб, а саме витрат на харчування, частки витрат на оплату житлово – комунальних послуг, придбання навчальних матеріалів, літератури, канцелярських товарів, витрат на одяг, взуття та інші побутові потреби, витрат на медичне забезпечення.

Відповідач після повноліття сина ніякої матеріальної допомоги на його утримання не надає.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, заробітку до закінчення навчання дитини, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.

Провадження у справі відкрито 04.03.2026.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, згоден сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку, так як на його утримання перебуває ще одна неповнолітня дитина, на підтвердження чого надав копію свідоцтва про народження дитини. Також ним надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.

Третя особа у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до копії рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29 січня 2008 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, батьками ОСОБА_3 є – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Довідкою № 261 від 20.01.2026, виданої Відокремленим структурним підрозділом «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно – економічного університету» підтверджується, що ОСОБА_3 є студентом ІІІ курсу денної форми навчання та навчається з 01.09.2023. Навчання закінчує 30.06.2026.

Відповідно до копії Договору № 35 про надання освітніх послуг закладом фахової передвищої освіти від 03.08.2023 фінансування навчання ОСОБА_3 здійснюється за рахунок видатків державного бюджету.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Так, судом встановлено, що відповідач, окрім сина, ОСОБА_3 , має ще неповнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на його утриманні.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2025 року по грудень 2025 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено заробітну плату і благодійну допомогу, що в середньому складає близько 10000 грн., що свідчить про наявність можливості сплачувати аліменти.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а згідно з ч. 2 ст.78 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 року, у справі № 756/8056/19).

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи потреби повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання, у матеріальній допомозі, обов`язок обох батьків у рівній мірі нести витрати по утриманню сина та, беручи до уваги сімейний та матеріальний стан відповідача, керуючись принципами справедливості, добросовісності, розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, на час його навчання в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, оскільки такий розмір аліментів буде достатнім, справедливим і таким, що може забезпечити потреби дитини, водночас є релевантним встановленим обставинам справи та враховує обов`язок відповідача сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Тому, аліменти необхідно стягнути з 19.02.2026 та продовжується до закінчення позивачем навчання у навчальному закладі.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 887 грн. 47 коп. (1331,20:3*2).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи стягнення з 19.02.2026 і до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2026 року, але не більше ніж до досягнення сином 23 років.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) гривень 47 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя А.В. Островерхова