Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №641/1575/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/2053/2026 Справа № 641/1575/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом з урахуванням його уточнення в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_3 , батьком якої є відповідач ОСОБА_2 . Фактичні спільні відносини з відповідачем припинені. Сторони по справі у зареєстрованому шлюбі не перебували. Відповідач ухиляється від обов`язку щодо утримання доньки, відмовляється добровільно надавати кошти на її утримання. Відсутність матеріальної допомоги на утримання малолітньої доньки з боку відповідача, ставить позивача у скрутне становище, тому позивач звернулась до суду з цим позовом.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався

Процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.02.2026 справа розподілена судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 27.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена позивачу за зареєстрованим місцем проживання, згідно з даними Реєстру територіальної громади міста Харкова, відповідачу за останнім відомим місцем проживання засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» .

Позивач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином, в позовній заяві просила розглядати справу без її участі, не заперечувала проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином відповідно до закону, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки за останньою відомою адресою місця проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній», що згідно з усталеною практикою Верховного суду є належним повідомленням, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, заяв чи клопотань не надійшло.

Враховуючи зазначене, на підставі ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Як зазначає позивач, сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували.

З копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 01.12.2017 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №4353, суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

Отже, між сторонами склались правовідносини щодо стягнення аліментів на утримання дитини, що регулюються нормами Конвенції про права дитини та приписами Сімейного кодексу України.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і має метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні. Державна політика у цій сфері ґрунтується на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Стаття 18 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників, разом з яким проживає дитина.

Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з дня пред`явлення даного позову (25.02.2026) з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи, що позивач згідно з Законом України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 206, 263 - 265, 268, 273, 293, 294 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову – 25.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Сторони по справі

Позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.Я.Василенко