Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №619/1728/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1728/25

провадження № 3/619/3/26

ПОСТАНОВА

іменем України

11 березня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І.

за участю: секретаря судового засідання Тюпалової А.О.

адвоката Остропілець В.І.

особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сіряки Дергачівського району Харківської області, громадянки України, з вищою освітою, тимчасово не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 272721 від 16.03.2025, водійка ОСОБА_1 15 березня 2025 року приблизно о 23:45 по вул. Богдана Хмельницького, буд. 16 в селищі Солоницівка Харківського району Харківської області керувала транспортним засобом «TOYOTA AYGO», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного (наркотичного) сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка особи, що невідповідність обстановці (порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водійка під відео бодікамеру № 1113057251/13 відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5. ПДР України.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечувала проти обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суду пояснила, що вона 15 березня 2025 року біля 20:00 разом зі своїм цивільним чоловіком приїхали до місця його проживання в селище Солоницівка Харківського району Харківської області. Транспортний засіб Олег припарковав біля будинку за АДРЕСА_2 , де він проживає. Вдвох вони вечеряли, де вживали спиртні напої. Після 23:30 вона разом з чоловіком вийшли до під`їзду будинку. Автомобіль«TOYOTA AYGO» був припаркований біля багатоповерхового будинку, де також стояли і інші транспортні засоби. ОСОБА_1 вирішила взяти в автомобілі особисті речі та цигарки, при цьому включила в салоні автомобіля світло. Через деякий час вона побачила включені проблискові маячки спец. транспорту і до її автомобіля, під`їхали працівники поліції. Вони стали запитувати, що вона робить в транспортному засобі в комендантську годину, а також потребували документи. Працівники поліції з`ясували, що вона проживає за іншою адресою, на що ОСОБА_1 відповіла, що знаходиться в гостях у цивільного чоловіка. Після чого працівники поліції стали стверджувати, що вона може знаходитись в стані алкогольного сп`яніння, пропонували пройти освідування. Оскільки транспортним засобом вона не керувала, остання категорично стала заперечувати проти цих тверджень працівників поліції. Працівники поліції, не звертаючи на її заперечення, стали складати протокол про адміністративне правопорушення, при цьому стверджували, що у них є відео, де транспортний засіб «TOYOTA AYGO», д.н.з. НОМЕР_2 під її керуванням рухається і дане відео вони нададуть суду. Вона дочекалась, коли працівники поліції складуть протокол, підписала цей документ, один екземпляр взяла для себе, при цьому в протоколі власноручно зазначила, що транспортним засобом в той вечір не керувала. При прийнятті рішення просила врахувати її покази, а також врахувати позицію працівників поліції, які жодного разу в судові засідання не з`явились, незважаючи на те, що вона наполягала на виклик поліцейського сержанта поліції ОСОБА_2 , який стверджував, що у них нібито є відеозапис, який підтверджує факт її керування транспортним засобом в той вечір

Адвокат Остропілець В.І., яка діє в інтересах водійки ОСОБА_1 , в судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про притягнення її довірительки до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення (клопотання долучено до матеріалів справи).

Вказане клопотання аргументувала тим, що зміст протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та доданого до нього відеозапису не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не вбачається підтвердження того факту, що автомобіль рухався під керуванням ОСОБА_1 .Оскільки поліцейськими не доведено факт того, що транспортний засіб рухався, відповідно, обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння у водія за таких обставин не було. Вона, як захисник, неодноразово наполягали на виклик в судове засідання поліцейського ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області сержанта поліції Гущанського О.В., який складав протокол серії ЕПР1 № 272721 від 16.03.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, для допиту його в судовому засіданні, оскільки працівник поліції на відеозапису стверджував, що у них нібито є відеозапис, який підтверджує факт керування її довірительки транспортним засобом в той вечір. При прийнятті рішення просила врахувати ці обставини справи.

Суд надавав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції. Захистом було заявлено клопотання про допит в судовому засідання в якості свідка - поліцейського ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_2 , яке судом було задоволено, однак працівник поліції в судові засідання жодного разу не з`явився, незважаючи на те, що суд викликав його в судові засідання тринадцять разів.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її представника - адвоката Остропілець В.І., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом повністю не доведена у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Верховний Суд в постанові від 27 червня 2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06 червня 2018 року у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Згідно з п. 1.3. «Правил дорожнього руху», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п. 2.9. Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 1.10 ПДР України, водій це особа, яка управляє транспортним засобом.

Суд враховує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, є зафіксоване у встановлений законом спосіб керування особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і є підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності. Обов`язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Зазначена норма закону є бланкетною, тому необхідно з`ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.

Об`єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення виражається, у тому числі, у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу.

Суб`єктом є особа, яка керує транспортним засобом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно абз. 1, 4 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Відповідно до п. 3 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395) процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103).

Зокрема, пунктом 3 Порядку № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).

Судом встановлені наступні обставини, з яких вбачаються підстави для закриття провадження по вказаній справі.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 16 березня 2025 року серії ЕПР1 № 272721, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП вбачається, що 15 березня 2025 року приблизно о 23:45 по вул. Богдана Хмельницького, буд. 16 в селищі Солоницівка Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «TOYOTA AYGO», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного (наркотичного) сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка особи, що невідповідність обстановці (порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водійка під відео бодікамеру № 1113057251/13 відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5. ПДР України.

Особа, відносно якої складено даний протокол, в графі 14 «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначила: «не керувала».

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Як доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, уповноваженою особою ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області до протоколу серії ЕПР1 № 272721 від 16 березня 2025 року додано:

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (від 16 березня 2025 року об 00 годин 20 хвилин);

- відеозапис на DVD диску, на якому мається 3 файли: - 1-й файл – VID 250315 – 235145 F; - 2-й файл – VID 250316 – 000646 F; - 3-й файл – VID 250316 – 003645 F.

Вказані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Так працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 15 березня 2025 року о 23:45, керуючи транспортним засобом «TOYOTA AYGO», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Богдана Хмельницького, буд. 16 в селищі Солоницівка Харківського району Харківської області, була зупинена працівниками поліції.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанови Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 204/8036/16-а, виключно водій, а не особа, яка сидить з кермом, підлягає відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Згідно ПДР України, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей, які є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, оскільки, оглядаючи в судовому засіданні за участю захисника Остропілець В.І. наявний в матеріалах справи відеозапис з бодікамер працівників патрульної поліції, судом встановлено, що на ньому не зафіксовано жодних доказів керування та зупинки транспортного засобу «TOYOTA AYGO», д.н.з. НОМЕР_2 , а навпаки з відеозапису, який міститься на DVD (1-й файл – VID 250315 – 235145 F) вбачається, що 15:03:2025 о 23:51:45 (початок відеозапису) транспортний засіб чорного кольоруTOYOTA AYGO», д.н.з. НОМЕР_2 стоїть припаркований біля багатоповерхового будинку з правого боку проїзної частини дороги, попереду перед ним стоїть інший легковий автомобіль, з правого боку стоїть інший транспортний засіб. О 25:51:58 працівник поліції задає питання жіночці, яка перебуває за кермом транспортного засобу: - «Що Ви робите в комендантську годину?» О 23:52:34 працівник перевіряє дану особу по планшету. О 23:53:46 працівник поліції зазначає: - «Приписка у Вас не тут». ОСОБА_1 відповіла – «У чоловіка».

О 23:54:50 працівник поліції зазначає: - «Є підозра, що Ви перебуваєте в стані сп`яніння». О 23:56:48 та о 23:57:02 ОСОБА_1 зазначає: - «Я не була за кермом».

(2-й файл – VID 250316 – 000646 F) 16:03:2025 о 00:06:47 вбачається, працівник поліції перевіряє документи і просить надати страховий поліс на вказаний транспортний засіб. Чоловік, який підійшов до вказаного транспортного засобу говорить: «5 хвилин, поліс винесу». 16.03.2026 о 00:10:05 та о 00:10:46 ОСОБА_1 в черговий раз стверджує: - «Я не була за кермом». Працівник поліції відповідає ОСОБА_1 : «У нас є відео, що Ви були за кермом».

(3-й файл – VID 250316 – 003645 F) 16:03:2025 о 00:36:44 працівники поліції в салоні службового автомобіля оформлюють документи і чекають особу, відносно якої складено протокол. О 00:48:53 ОСОБА_1 підписала протокол, в якому зазначила: «Не керувала». 16:03:2025 о 00:50:07 кінець відеозапису.

Приєднаний до матеріалів справи відеозапис не містить фіксації події, яка б підтверджувала весь хід такої події під час зупинки транспортного засобу, а працівниками поліції не надано запису з відеореєстратора який був встановлений усередині салону службового транспортного засобу для фіксації навколишньої обстановки, що підтверджено відеозаписом про наявність такого реєстратора в службовому автомобілі.

Суд з метою перевірки доводів захисту, надавав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції, однак працівник поліції, який оформляв вказані матеріали, ухилився від явки в судові засідання. Таким чином твердження ОСОБА_1 про те, що вона не виконувала функції водія, нічим не спростоване, а тому вважається релевантним.

Отже, належних та допустимих доказів, які б підтверджували момент руху ТЗ під керуванням ОСОБА_1 та момент його зупинки поліцейськими до матеріалів справи не долучено.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 15 березня 2025 року о 23:45 (час і дата зазначені в протоколі) керувала автомобілем «TOYOTA AYGO», д.н.з. НОМЕР_2 , тобто була учасником дорожнього руху (до матеріалів справи працівниками поліції не було долучено будь-яких відеозаписів, письмових пояснень свідків, що засвідчували б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що узгоджується з позицією ОСОБА_1 про те, що вона не керувала транспортним засобом, на відеозапису перше спілкування з ОСОБА_1 зафіксовано лише о (23:51:45 15:03:2025 і в цей час зазначений транспортний засіб стоїть во дворі багатоповерхового будинку, де припарковані і інші транспортні засоби), тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 взагалі допустила будь-які порушення Правил дорожнього руху, у зв`язку із чим, будь-які вимоги працівників поліції в такому випадку ОСОБА_1 не була зобов`язана виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно неї не можуть бути належними та допустимими доказами її вини у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Такі висновки суду, узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17, які виникли з подібних правовідносин.

Окрім того, у відповідності до вимог ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння.

Однак, в матеріалах справи відсутній відповідний документ встановленої форми, а саме, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Оцінка ж доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд ж не може самостійно перебирати на себе "функції обвинувачення" і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає "обережності дій суду" при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ, оскільки процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 44-45 справи "Кривошапкін проти Росії").

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), беручи до уваги серйозність передбаченого ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Враховуючи викладене, керуючись приписами ст. 62 Конституції України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність поза розумним сумнівом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а тому на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-284 КУпАП,-

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сіряки Дергачівського району Харківської області, РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя М. І. Риков