Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №398/2251/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2251/25

провадження №: 2/398/224/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" березня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шинкаренко І.П.,

за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Гулян Я.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача – адвоката Мунтяна В.І.,

свідка ОСОБА_3 , представника органу опіки та піклування Виконавчого комітету Олександрійської міської ради – Панагбєєвої Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Гулян Яніна Вікторівна, до ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Мунтян В.І., про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову зазначила, що вони з відповідачем перебували у шлюбі з 07 жовтня 2005 року до 27 листопада 2024 року. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які після розірвання шлюбу залишились проживати з позивачем. В червні 2024 року ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі № 398/3338/24 позов було задоволено, проте Кропивницький апеляційний суд постановою від 25 лютого 2025 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позовних вимог відмовив з підстав недоведення факту з ким з батьків проживають діти. В подальшому сторони узгодили між собою порядок утримання старшої доньки ОСОБА_4 , яка є студенткою та проживає в м. Одесі. В той же час дійти згоди щодо порядку утримання доньки ОСОБА_5 сторонам не вдалося. Відповідач періодично перераховує на картку дитини незначні суми, які ОСОБА_5 використовує на прогулянках, однак робить це несистематично та в недостатньому для забезпечення потреб дитини розмірі. Позивач стверджує, що ОСОБА_3 проживає разом з нею у вихідні, святкові дні, дні канікул, навчається у КЗ «Центральноукраїнський ліцей-інтернат спортивного профілю Кіровоградської обласної ради», перебуває в начальному закладі з понеділка до п`ятниці. Саме позивач забезпечує дитину одягом, взуттям, засобами гігієни, косметикою, медикаментами, канцелярськими приладами для навчання, оплачує мобільний зв`язок та інтернет, харчування у період перебування вдома, відвідування кінотеатру, піцерії, проїзд до навчального закладу, смаколики на період навчання, тощо. Витрати на утримання дитини ОСОБА_5 складають близько 7000,00-8000,00 грн на місяць. В свою чергу відповідач перераховує дитині близько 200,00-300,00 грн на тиждень, що дитина використовує на власний розсуд. Місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Однак вказаний будинок постраждав від пожежі 21 січня 2024 року та станом на теперішній час є непридатним для проживання. Відповідач працює в АТ «Кременчуцький сталеливарний завод», має постійний заробіток та з 03 травня 2022 року проживає в гуртожитку цього заводу за адресою: АДРЕСА_2 . Сторони спільно утримують старшу доньку ОСОБА_6 , інших утриманців відповідач не має. На підставі зазначеного позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 12 травня 2025 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених у позові, просили задовольнити. Додатково ОСОБА_1 суду повідомила, що адреса місця постійного проживання її та ОСОБА_3 з липня 2025 року - АДРЕСА_3 . Крім того зазначила, що за час перебування вказаної справи в суді влітку вона разом дитиною ОСОБА_5 їздили на відпочинок до м. Одеси, де навчається старша донька, за рахунок позивача, під час хвороби ОСОБА_5 ліки і медичне обстеження також здійснювалися за її рахунок, відповідач фінансової допомоги на лікування та відпочинок не надав. Проте сторони спільно придбали для меншої доньки телефон, вартість якого сплатили навпіл. Ті кошти, що відповідач інколи перераховує ОСОБА_5 на банківську карту, мають нестабільний характер, сума незначна і періодичність не визначена, крім того дитина використовує їх за власної потреби, основні витрати щодо утримання дитини: харчування, одяг, засоби гігієни, витрати на гуртки фінансується за рахунок позивача. Навчальний заклад, в якому дитина перебуває з понеділка по п`ятницю, забезпечує проживання і харчування дитини в ці дні, інші витрати мають нести батьки дитини.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, зазначивши, що ОСОБА_3 навчається у КЗ «Центральноукраїнський ліцей-інтернат спортивного профілю Кіровоградської обласної ради» та перебуває на повному утриманні держави, з матір`ю не проживає, на час канікул гостює у бабусі, матері позивача, у с. Войнівці. В свою чергу ОСОБА_2 постійно перераховує на банківську картку дитини кошти в суму 2000,00-3000,00 грн на місяць і ОСОБА_1 про це обізнана. Відповідач бере участь у придбанні одягу і взуття для ОСОБА_5 , спільно з позивачем придбали дитині телефон. Влітку, коли позивач разом з ОСОБА_5 їздили на відпочинок до м. Одеси, вони проживали у квартирі старшої доньки сторін, яку оплачує відповідач. ОСОБА_2 проживає в м. Кременчуці. Відповідач проти стягнення аліментів на утримання дитини саме на користь позивача, оскільки вважає, що ОСОБА_1 буде використовувати їх не за цільовим призначенням. Свій обов`язок щодо утримання дитини відповідач виконує належним чином, враховуючи його матеріальний стан, розмір доходу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду пояснила, є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Останній час, близько 2,5 років, проживає з мамою, на теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 , три роки навчається у КЗ «Центральноукраїнський ліцей-інтернат спортивного профілю Кіровоградської обласної ради». Навчальний процес, з урахуванням додаткових заходів в закладі, триває з 08 години до 17 години, з понеділка до п`ятниці свідок перебуває на території закладу, в п`ятницю після навчання їде додому, в понеділок повертається до ліцею на навчання. Проживання і харчування у начальному закладі здійснюється за рахунок держави, інші витрати щодо форменого одягу, взуття, приладдя для навчання, засоби гігієни покладаються на рахунок батьків. КЗ «Центральноукраїнський ліцей-інтернат спортивного профілю Кіровоградської обласної ради» розташований у сел. Пантаївка, проїзд за дорогу на автобусі до навчального закладу з дому та у зворотному напрямку оплачує мама свідка – ОСОБА_1 , крім того все необхідне приладдя для навчання, одяг, в тому числі форму для навчання, взуття, лікувальні засоби, засоби гігієни, факультативну їжу на навчальний тиждень купує мама. У вихідні, святкові дні, дні канікул і лікарняного ОСОБА_3 проживає з мамою адресою: АДРЕСА_3 , іноді приїздить в гості до бабусі у сел. Войнівку, ненадовго. На весняні канікули буде перебувати декілька днів у таборі від навчального закладу, що фінансується закладом. Батько свідка – ОСОБА_2 , проживає окремо в м. Кременчуці, з батьком спілкується нечасто, не проживає разом, нещодавно він привітав її зі святом 8 березня. ОСОБА_2 перераховує на банківську картку, відкриту позивачем на ім`я свідка, кошти періодично, раз на тиждень-півтора, на місяць приблизно виходить загальна сума 2500,00 грн. Свідок повідомила суду, що витрачає кошти на власний розсуд, іноді радиться з мамою на що потрібно витрачати ці кошти, іноді відкладає кошти на придбання певної покупки, недавно придбала кросівки. Загалом сприймає ці кошти як «кишенькові», вважає, що може сама визначити на що першочергово їх потрібно витрачати, мама також дає «кишенькові гроші» близько 1000,00 грн на місяць. Крім того зазначила, що цікавиться спортом, має бажання вчитися грі на гітарі, що також потребує фінансових витрат. Влітку свідок з мамою їздили до старшої сестри в м. Одесу на відпочинок, за який сплачувала мама, проживали у квартирі сестри, хто оплачує вказану квартиру не може повідомити.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідка, дослідивши письмові докази подані сторонами по справі, дійшов наступного.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтями 150, 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 181 та ч. 1 ст.183 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст.182 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Зі змісту ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

На підставі письмових доказів, долучених сторонами по справі судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі згідно з актовим записом про шлюб з 07 жовтня 2005 року, на підставі рішення Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі № 398/3338/24 від 27 листопада 2024 року шлюб розірвано.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , видного 18 травня 2012 року Войнівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , видного 02 липня 2007 року Войнівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Постановою Кропивницького апеляційного суду у справі № 398/3338/24 від 25 лютого 2025 року скасовано рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2024 року щодо стягнення з батька на користь матері аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ухвалено нове, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено з мотивів недоведення обставин спільного проживання дітей разом із позивачем за адресою фактичного місця проживання останньої.

Відповідно до відомостей паспортів громадянина України 15 лютого 2011 року зареєстрована адреса місця проживання позивача та відповідача - АДРЕСА_1 .

16 січня 2025 року позивач зареєструвала місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується відомостями Реєстру територіальної громади.

Згідно з актом обстеження місця проживання № 101 від 13 березня 2025 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані, але не проживають за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 , з 2024 року.

Відповідно до акту про пожежу 21 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку власником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 о 00 год. 40 хв. виявлено пожежу. Пожежа ліквідована о 03 год. 59 хв. в ході пожежі знищено телевізор (2шт.), газовий котел, покрівля житлового будинку на площі 40 кв. м., домашні речі на площі 15 кв.м., інше встановлюється. Факт вказаної пожежі також підтверджується довідкою виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та фото таблицею до нього.

ОСОБА_2 з 24 лютого 2022 року працює обрубувачем, зайнятим обрубуванням литва наждаком і ручним способом пневмоінструментом 4 розряду обрубного цеху ливарного виробництва у АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» проживає в гуртожитку заводу за адресою: м. Кременчук, вул. Шістдесятників, 28 копус А, що підтверджується наданими АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» на запит адвоката Гулян Я.В. відомостями, а саме: листом від 27 березня 2025 року № 40-21/34, копією наказу № 360 від 23 лютого 2022 року.

Згідно з довідкою КЗ «Центральноукраїнський ліцей-інтернат спортивного профілю Кіровоградської обласної ради» (адреса місця розташування: Кіровоградська область, м. Олександрія, смт Пантаївка, вул. Шкільна, 1) від 13 березня 2025 року № 47/04-12 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 7 класі вказаного закладу з 20 серпня 2022 року. У вихідні, святкові дні, під час канікул знаходиться на утриманні батьків. Дитина не відноситься до категорії дітей, що знаходяться на повному державному забезпеченні.

ОСОБА_1 надала згоду вказаному навчальному закладу на від`їзд додому ОСОБА_3 на вихідні, святкові та канікулярні дні протягом року автобусом або своїм транспортом, а також згоду приймати участь у змаганнях 2024-2025 року.

Надаючи оцінку долучених представником відповідача до матеріалів справи платіжних документів щодо здійснення грошових переказів платником ОСОБА_2 08 липня 2025 року на суму 1500,00 грн, 23 липня 2025 року – 300,00 грн, 07 серпня 2025 року – 1000,00 грн, 23 серпня 2025 року – 200,00 грн, 09 вересня 2025 року – 2000,00 грн, 10 жовтня 2025 року – 2000,00 грн, 17 жовтня – 200,00 грн, 07 листопада 2025 року – 3000,00 грн, 05 грудня 2025 року – 2500,00 грн, 27 грудня 2025 року – 500, грн, 31 грудня 2025 року – 500,00 грн, суд зауважує, що вказані документи містять відомості, щодо перерахування відповідачем у зазначену дату вказаної суми на один картковий рахунок, в той же час інформація, що отримувача вказаних переказів та їх призначення, саме як сплата аліментів на утримання ОСОБА_3 відсутня, отже вони не містять інформацію щодо предмета доказування, вказані платіжні документи суд визначає як неналежний доказ та такий, що не може бути взятий до розгляду.

З тих же підстав суд визнає квитанції, долучені стороною позивача, щодо придбання одягу та взуття неналежними доказами, оскільки вказані квитанції не дають достатніх підстав дійти висновку, що вказані речі були придбані позивачем для ОСОБА_3 .

В той же час суд констатує, що в ході судового розгляду заявлений стороною відповідача факт періодичного перерахування грошових сум на ім`я ОСОБА_3 в розмірі від 200,00 грн до 2500,00 грн, а також факти спільного придбання сторонами дитині ОСОБА_5 телефону iPhone 11 визнаний позивачем, а також підтверджено наданими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_3 .

Крім того, з долучених позивачем до матеріалів справи квитанцій на придбання проїзних квитків на ім`я ОСОБА_7 , сполученням Одеса-Пятихатки, Пятихатки-Одеса, медикаментів, засобів догляду за шкірою за призначенням лікаря, знаряддя для спорту вбачаються здійснення фінансових витрат позивачем в інтересах дитини.

Вказані обстави та досліджені в ході судового розгляду докази на переконання суду свідчать, що і позивачем, і відповідачем вживаються заходи щодо утримання їх спільної дитини ОСОБА_5 . Проте сторони не дійшли згоди щодо способу виконання батьками обов`язку утримувати дитину, така домовленість між ними відсутня.

В ході судового розгляду судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 має декілька місць проживання, а саме: у період навчання на території навчального закладу КЗ «Центральноукраїнський ліцей-інтернат спортивного профілю Кіровоградської обласної ради» (адреса місця розташування: Кіровоградська область, м. Олександрія, смт Пантаївка, вул. Шкільна, 1), у вільний від навчання час (вихідні святкові дні, дні лікарняного та шкільних канікул) проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , та на переконання суду саме позивач бере більш активну участь у вихованні та утриманні дитини ОСОБА_3 .

Відповідач працює в АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та проживає окремо в м. Кременчуці. За спільною адресою реєстрації місця проживання у 2024 році сталася пожежа та вказаний будинок не придатний для проживання.

Судом взято до уваги, що справа перебувала в провадженні суду з червня 2025 року та, враховуючи надані суду пояснення позивача та допитаної в якості свідка дитини ОСОБА_3 , їх фактичне місце проживання розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , отже відомості акту обстеження місця проживання № 100 датовані 13 березня 2025 року, щодо проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2024 року до 13 березня 2025 року за адресою: АДРЕСА_4 , втратили свою актуальність.

Згідно з ч.1-3 ст.27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, та на переконання суду, враховуючи вік дитини ОСОБА_3 , вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Одержання аліментів на дитину тим з батьків, з яким проживає дитина, відповідає легітимній меті - захисту прав дитини.

Крім того суд вважає необхідне зазначити, що існування судового рішення 2025 року між тими самими сторонами, що і в цій справі про відмову у стягненні аліментів з відповідача на користь позивача на утримання двох дітей у період з 27 червня 2024 року суд оцінює з урахуванням обставин, які змінились після його постановлення, існування такого рішення, на думку суду, не може бути безумовною підставою для відмови у стягненні аліментів на користь того з батьків, з ким на час вирішення нового спору проживає дитина, тобто зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення, а саме, встановлення судом факту проживання дитини з матір`ю, оскільки керівним принципом у цьому випадку є дотримання найкращих інтересів дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини справи, керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову та до досягненням дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 76-80, 141, 258, 263, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 17 квітня 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 березня 2026 року.

Суддя І.П. Шинкаренко