Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №405/6536/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 29 березня 2026 р.

Справа: №405/6536/25

Суддя: Волоткевич А. В.

Справа № 405/6536/25

2-а/405/91/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі

головуючого судді: Волоткевича А.В.

з участю секретаря: Бобко В.В.,

представника позивача – адвоката Калінка-Бондар О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Кропивницький адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2025 року адвокат Калінка-Бондар Олександра Богданівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Подільського районного суду міста Кропивницького з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R97799 від 25.09.2025, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн.

В обґрунтування позову Позивач вказує на те, що згідно оскаржуваної постанови Позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: «не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК». Дане формулювання фактично є формулюванням обвинувачення, яке в цьому випадку не відповідає критеріям чіткості, адже незрозуміло, які саме протиправні дії були вчинені Позивачем. При цьому, жодні докази, на яких ґрунтується висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відсутні. На підтвердження своєї позиції Відповідач посилається лише на відомості та реєстрову інформацію Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, однак, таке твердження не підтверджене жодними належними й допустимими доказами. В оскаржуваній постанові Відповідач встановив в діях ОСОБА_1 порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме – п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист», абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, Позивач уточнив свої облікові дані у визначений законом строк, що підтверджується його військово-обліковими документами. Вказує також, що мав безперервні відстрочки від призову на військову службу по мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Жодних повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 з метою уточнення облікових даних, проходження ВЛК чи з будь-яких інших питань, не отримував. В оскаржуваній постанові Відповідач посилається на надходження 24.09.2025 року від Позивача заяви, в якій ОСОБА_1 зазначає, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Однак, це твердження не відповідає дійсності, оскільки 24.09.2025 представником Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 подавалось клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що свідчить про незгоду Позивача з інкримінованим йому адміністративним правопорушенням.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 22.10.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

28.10.2025 від Відповідача надійшов відзив, в якому останній просить адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.

В обґрунтування викладених у відзиві заперечень посилається на те, що в матеріалах справи міститься сформований 16.10.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» документ під назвою «Позов про визнання протиправною та скасування постанови», який підписаний ЕЦП представником позивача. Проте зі змісту цього документа вбачається, що він по суті є супровідним листом, до якого додано відскановану позовну заяву, не підписану Позивачем чи його законним представником, та яка (як процесуальний документ) не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додана до супровідного листа як додаток, в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Отже, позовна заява вважається не підписаною, а тому у цьому випадку позов не міг бути прийнятим до розгляду судом. Щодо підстав та законності винесення оскаржуваної постанови Відповідач посилається на те, що Позивач мав статус порушника правил військового обліку. В обліковій картці військового квитка серії НОМЕР_1 військовозобов`язаного ОСОБА_1 , в графі відомості про медичні огляди зазначено що 14.06.2022 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний обмежено придатним за гр. ІІ ст. 64 б розкладу хвороб. В порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, позивач нехтуючи своїми обов`язками, встановленими пунктом 2 розділу II, прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX, в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025 перебуваючи за межами правового поля до 5 червня 2025 року не пройшов повторний огляд військово-лікарською комісією, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказує, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення доводився до Позивача і вручався йому, про що свідчить власноручний підпис Позивача. Розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи.

10.02.2026 представник позивача в судовому засіданні заявила клопотання про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_1 належно засвідченої копії медичної документації відносно проходження огляду ВЛК ОСОБА_1 , обґрунтовуючи своє клопотання тим, що Позивач такого огляду не проходив, відтак не міг бути визнаним придатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним до військової служби під час воєнного стану.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 10.02.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії всіх наявних висновків військово-лікарської комісії щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в тому числі, 04.02.2023 та 14.06.2022, відповідно до яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено діагноз 64Б, 57В та визнано його непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час та надати належним чином засвідчені копії всіх наявних протоколів/довідок ВЛК/свідоцтва про хворобу.

18.03.2026, на виконання ухвали від 10.02.2026, на адресу Суду надійшов лист Відповідача № 6/3911 від 17.03.2026, до якого було додано копію довідки військово-лікарської комісії № 133т4 від 14.06.2022.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив таке.

25.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № R97799 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З постанови вбачається, що ОСОБА_1 не пройшов (ла) (відмовився (лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист", встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Цією постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн.

У зв`язку із незгодою з вказапною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Постановою КМУ від 16.05.2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів та форму військово-облікового документа.

Пунктом 2 вказаної Постанови визначено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

13 листопада 2008 року ІНФОРМАЦІЯ_6 гр. ОСОБА_1 видано військовий квиток серії НОМЕР_1 .

Згідно з п. 5 військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 визнано придатним до військової служби.

Інші записи щодо проходження гр. ОСОБА_1 огляду військово-лікарською комісією у військовому квитку серії НОМЕР_1 відсутні, як і відсутні будь-які відомості про визнання гр. ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби в період після 13.11.2008 року.

До відзиву на позовну заяву додано документ під назвою «Особова картка ОСОБА_1 » зі змісту якого вбачається, що вказаний документ є обліковою карткою військового квитка серії НОМЕР_1 , в якому в пункті 13 міститься запис: 14.06.2022 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний обмежено придатним за гр. ІІ ст. 64Б Розкладу хвороб (наказу МО України 2008 р. № 402). Підлягає повторному огляду ____________ 200__р.

У графі (VII) «Службові відмітки» міститься запис: Інвалід 3 група до 01.09.2023.

З доданого Відповідачем до відзиву паперової копії електронного документа під назвою «Деталі медогляду» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається що графи в блоках під назвами: «Алергія та хронічні захворювання», «Відомості про перебування на обліку», «Результати досліджень», «Загальний аналіз крові», «Клінічний аналіз крові», «Загальний аналіз сечі», «Електрокардіограма», «Результати медичного огляду» є незаповненими. У блоці «Висновки» відповідні графи заповнені та містять наступні відомості: «Діагноз: 64Б, 57В; Дата огляду: 04.02.2023; ВЛК: відсутні відомості; Дата протоколу/довідки ВЛК/свідоцтва про хворобу: 14.06.2022; Номер протоколу/Довідки ВЛК/Свідоцтва про хворобу: 133 т. 4; Стаття ТДВ: 64Б; Графа розкладу хвороб ІІ; Графа ТДВ: відсутні відомості; Результат: Непридатний в мирний час, обмежено придатний в воєнний час; Розширене формулювання придатності: відсутні відомості; Рід військ: відсутні відомості; Номер медогляду: відсутні відомості; Ким підписано: відсутні відомості; Голова ВЛК: відсутні відомості; Секретар ВЛК: відсутні відомості».

Відповідно по п. 3.2. розділу 3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 року № 402 (в редакції станом на 14.06.2022 року), військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Пунктом 3.4. цього Положення визначено, що перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.

Згідно з п. 3.5. вказаного Положення, до початку огляду військовий комісаріат на всіх військовозобов`язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, - витяг з історії хвороби), на осіб, що визнані інвалідами, - дані з органів соціального забезпечення, також медичну картку амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України № 025) з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання. Зазначені документи з відомостями із вищевказаних диспансерів (закладів), а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи військовий комісаріат до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

Відповідно до п. 3.6. зазначеного вище Положення, картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у військовому комісаріаті до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.

Відтак, суд не може прийняти до уваги наданий Відповідачем електронний документ під назвою «Деталі медогляду» щодо Позивача, адже відповідні відомості, передбачені п. 3.2, 3.4, 3.5 Положення, у вказаному документі не відображені, відповідні поля не заповнені. З огляду на вказане, суд позбавлений можливості дійти висновку про проходження Позивачем огляду військово-лікарської комісії у встановленому Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, порядку.

Суд також критично оцінює надану Відповідачем копію довідки військово-лікарської комісії № 133т4 від 14.06.2022 згідно якої ОСОБА_1 проведено медичний огляд 14.06.2022 та встановлено діагноз: Остеохондроз хребта ІІІ ст. Протрузії. Псоріаз; на підставі статті 64Б графи ІІ Розкладу хвороб останнього визнано обмежено придатним до військової служби, з огляду на те, що вказана довідка не містить підпису голови ВЛК лікаря ОСОБА_2 , не містить відтиску печатки, а у графі «Проведено медичний огляд ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_4 міститься виправлення дати з «14.06.2023 року» на «14.06.2022 року». Поряд з цим, з огляду на те, що рік проведення медичного огляду ВЛК у вказаній довідці друкованим шрифтом було зазначено «2023», а виправлено рукописним текстом на «2022», суд дійшов висновку, що остання не могла бути видана у 2022 році.

Разом з тим, у військовому квитку серії НОМЕР_1 , окрім запису про придатність Позивача до військової служби, датованої 13.11.2008 року, будь-які інші відомості відсутні.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до рішення по справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року, заява №926/08) зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має право самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Відтак, суд зауважує, що з огляду на тягар доказування суб`єкта владних повноважень правомірності свого рішення, виходячи з принципів достовірності та достатності, під час розгляду даної справи Відповідачем не доведено факту проходження Позивачем 14.06.2022 року або ж 04.02.2023 року огляду військово-лікарською комісією та винесення нею постанови про обмежену придатність до військової служби щодо Позивача. Як наслідок, суд вважає недоведеною ту обставину, що на Позивача поширювався обов`язок, встановлений пунктом 2 розділу II, прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX, в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025 року, до 5 червня 2025 року пройти повторний огляд військово-лікарською комісією, а отже не доведено й факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Зі змісту ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, яка повинна доводитись шляхом надання доказів.

Відповідно до Рішення ЄСПЛ по справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» вираз «відповідно до закону» покладає на національне законодавство й державу обов`язок дотримання матеріальних і процесуальних норм.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовувалося неотриманням останнім копії оскаржуваної постанови, а отже не ознайомлення з її змістом після прийняття. Разом з тим, позивач послався на те, що про зміст йому стало відомо після направлення адвокатського запиту та отримання відповідної відповіді. Судом не встановлено іншої дати отримання Позивачем копії оскаржуваної постанови, а ніж тієї, про яку зазначається позивачем у позові, а Відповідачем не спростовано наведеної обставини.

Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього, а наявні у матеріалах справи докази не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, а Відповідач правильно кваліфікував його дії.

Крім того, згідно з ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки взагалі не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи, в оскаржуваній постанові відповідачем не надано жодної оцінки клопотанню позивача про закриття провадження у справі та оцінки доказам, наданих разом із зазначеним клопотанням (а.с. 5-7), що є окремою підставою для скасування постанови.

Отже, за таких обставин, оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є протиправною, а наявність в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КУпАП не доведеною, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калінка-Бондар Олександра Богданівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R97799 від 25.09.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Подільського районного

суду міста Кропивницького А. В. Волоткевич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua