Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №344/5762/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5762/26

Провадження № 3/344/1741/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Зеленко О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , у званні солдат, РНОКПП НОМЕР_2 , за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем.

Так, 19.03.2026 року солдат ОСОБА_1 був відсутній без поважних причин у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та не виконував обов`язки військової служби. 21.03.2026 року затриманий, доставлений до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та приступив до виконання службових обов`язків. 23.03.2026 року під час проведення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 звірки з військовою частиною НОМЕР_1 встановлено, що солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , був відсутній без поважних причин на військовій службі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз`яснено вимоги ст.268 КУпАП, вину визнав, пояснив, що їздив додому, мав повернутися ввечері, однак з особистих причин приїхав вранці. Щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні.

Згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.3 ст.172-11 КУпАП, відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до вимог ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини.

Згідно з ст.ст.2, 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України.

Встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВІ №55 від 23.03.2026, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №50 від 18.02.2026, військовим квитком ОСОБА_1 , доповіддю про факт самовільного залишення в/ч НОМЕР_1 військовослужбовця №1218 від 19.03.2026, доповіддю про факт повернення до в/ч НОМЕР_1 військовослужбовця №1256 від 21.03.2026, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..

Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВІ №55 від 23.03.2026, 19.03.2026 року солдат ОСОБА_1 був відсутній без поважних причин у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та не виконував обов`язки військової служби. 21.03.2026 року затриманий, доставлений до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та приступав до виконання службових обов`язків. 23.03.2026 року під час проведення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 звірки з військовою частиною НОМЕР_1 встановлено, що солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , був відсутній без поважних причин на військовій службі.

Як вбачається з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №50 від 18.02.2026, солдата ОСОБА_1 призначено на посаду водія відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , з 18 лютого 2026 року справи, посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно з доповіддю про факт самовільного залишення в/ч НОМЕР_1 військовослужбовця, 19.03.2026 року надійшов рапорт про факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_1 ..

Відповідно до доповіді про факт повернення до в/ч НОМЕР_1 військовослужбовця, 21.03.2026 надійшов рапорт про факт повернення до в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , який був доставлений в розташування військової частини НОМЕР_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з поясненнями ОСОБА_2 , начальника групи забезпечення заходів рекрутингу в/ч НОМЕР_1 , 19.03.2026 солдат ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

З пояснення ОСОБА_3 , водія групи забезпечення заходів рекрутингу в/ч НОМЕР_1 , вбачається, що 19.03.2026 солдат ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 .

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст.172-11 КУпАП як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, ставлення до вчиненого правопорушення, щире каяття як обставину, що пом`якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Однак, згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 172-11, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення - штраф в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить вісім тисяч п`ятсот гривень.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Олеся ЗЕЛЕНКО